Нормативно−правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. − 2005. − № 35-36. − Ст. 446; Відомості Верховної Ради України. − 2005. − № 37. − Ст. 446.

3. Про судоустрій і статус суддів України : Закон України від 7 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. − № 41, № 41-42; № 43; № 44-45. − Ст. 529.

4. Про судовий збір : Законом України від 8 липня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. − 2012. − № 14. − Ст. 87.

5. Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах : Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI // Відомості Верховної Ради України. − 2012. − № 29.− Ст. 1189.

6. Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави : Постанова Кабінет Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 // Офіційний вісник України. – 2006 – № 18. – Ст. 1336.

7. Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710.

Спеціальна література

1. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

2. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу. – К.: Атіка, 2005. – 351 с.

3. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство : проблеми практики / В.Г. Перепелюк. − К. : Конус-Ю. – 272 с.

4. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права : Навч. посібник / [В.Б. Авер’янов, Н.В. Александрова, О.А. Банчук та ін.] / За заг. редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К. : Старий світ, 2006. – 576 с.

Тема № 10 «строки в адміністративному процесі»

Лекція:	2 години
Семінарське заняття:	2 годин
Самостійна робота:	2 години
Всього:	6 годин

Надзвичайно вважливу роль у адміністративному процесі відіграють процесуальні строки, які перешкоджають безпідставному затягуванню розгляду та вирішенню адміністративної справи, здійсненню адміністративного правосуддя, швидкому поновленню порушених прав, свобод т інтересів.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наприклад, якщо особа має намір оскаржити рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, то позовні заяви щодо таких рішень, дій чи бездіяльності може бути подано до адміністративного суду у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності (ч. 6 ст. 172 КАС України).

Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Наприклад, відповідно до п. 7.2. Наказу Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України” від 10 жовтня 2004 року скарга на дії чи рішення органу внутрішніх справ або посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу внутрішніх справ або посадовій особі відповідно до чинного законодавства, а в разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до адміністративного суду.

Як визначено ст. 101 КАС України процесуальні строки – це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Мусимо відзначити, що запропоноване законодавцем поняття не досить чітко розкриває сутність категорії “процесуальний строк”, оскільки сформульовано через використання цього ж поняття.

Цією ж статтею, однак у ч. 2, закріплено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Також процесуальні строки можуть визначатися вказівкою на подію, яка має неминуче настати.