- •1 Характеристика природних умов району проектування об'єкту автомобільно-дорожнього комплексу
- •4. Прогнозування рівня еквівалентного звуку від транспортного потоку.
- •6 Підрахунок нормативів екологічної безпеки по основних елементах навколишнього середовища
- •7 Встановлення фактичного комплексного показника екологічної безпеки
- •8 Розробка природоохоронних заходів
4. Прогнозування рівня еквівалентного звуку від транспортного потоку.
Підготовкою для визначення рівня звуку транспортного потоку в придорожній смузі є розрахунковий рівень звуку на відстані 7,5 м від осі найближчої смуги на висоті 1,2 м від рівня проздної частини.
Розрахунковий рівень звуку на автомобільних дорогах визначається за формулою П.І. Поспєлова:
(4.1)
LТП – розрахунковий еквівалентний рівень збору від транспортного потоку;
ΔLT – поправка, яка враховує відхилення кількості вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами в складі транспортного потоку від середніх умов;
ΔLg - поправка, яка враховує змінення кількості вантажних автомобілів з дизельними двигунами в транспортному потоці в порівнянні з розрахунковими;
ΔLС – поправка на відхилення середньої швидкості руху;
ΔLу - поправка на величину повздовжнього ухилу дороги;
ΔLП – поправка, яка враховує тип покриття проїзної частини дороги;
ΔLРП – поправка, яка враховує наявність розділювальної смуги на проїзній частині;
ΔLК - поправка, яка враховує зниження розрахункового рівня звуку поверхневим покровом;
ΔLз - поправка, яка враховує вплив забудови, розташованої біля автомобільної дороги;
ΔLПер - поправка, яка враховує вплив перехрещення доріг.
Еталонними умовами для розрахунку транспортного шуму є : рух потоків автомобілів на відстані 7,5 м від осі найближчої смуги автомобільної дороги при відсутності розділювальної смуги, на висоті 1,2 м від рівня проїзної частини прямолінійної, горизонтальної ділянки дороги з асфальтобетонним покриттям, при відсутності в радіусі 50 м забудови та інших , відбиваючих звук перешкод, а також пересічення доріг при розповсюдженні шуму під землю; швидкість руху транспортного потоку, яка відповідає заданій інтенсивності руху: наявності в складі транспортного потоку 40% вантажних автомобілів, в тому числі 5% з дизельними двигунами.
Для автомобільних доріг, які знаходяться в експлуатації, розрахункову інтенсивність руху визначають на базі даних підрахунків руху, що проводяться дорожньо-експлуатаційною службою. За розрахункову приймаємо максимальну (годинну) інтенсивність руху на п’ятий рік після впровадження проекту захисту природної забудови від транспортного шуму:
(4,2)
N′ - розрахункова година інтенсивності руху, авт/год;
N - добова інтенсивність руху, авт/добу;
Т - період доби, за який проходить основна маса автомобільного потоку по дорозі загального користування (приймаємо 10 годин).
авт/год.
Розрахунковий еквівалентний рівень звуку від транспортного потоку, залежно від годинної інтенсивності руху складає LТП = 72,6 дБа. Поправка, що враховує відхилення кількості вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами, складає ΔLT = 0,0 дБа. Поправка, що враховує змінення кількості вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами, складає ΔLg = +2 дБа. Поправка, що враховує тип покриття проїзної частини, складає ΔLП = +2 дБа. Поправка, що враховує вплив перехрещення доріг, складає ΔLПер = +2 дБа. Поправка, що враховує вплив забудови, розташованої біля автомобільної дороги, ΔLз = +4 дБа.
Поправка на величину повздовжнього ухилу дороги становить за ділянками:
ПК 0 – ПК 4 і = 50‰ ΔLу = +3,25 дБа;
ПК 4 – ПК 10 і = 20‰ ΔLу = +1,5 дБа;
ПК 10 – ПК16 і = 15‰ ΔLу = +1,125 дБа;
ПК 16 – ПК 20 і = 30‰ ΔLу = +2,25 дБа;
Середня швидкість руху потоку на існуючих дорогах визначається безпосереднім вимірюванням влітку або розрахунковим методом за методикою МАДІ.
За методикою МАДІ середня швидкість руху потоку обчислюємо за формулою:
(4,3)
N′ - розрахункова годинна інтенсивність в обох напрямках, авт/год;
-
коефіцієнти;
V0 – середня швидкість вільного потоку, який включає тільки легкові автомобілі:
(4,4)
Vмт – максимально можлива швидкість руху (приймаємо 147 км/год);
-
коефіцієнт, який залежить від частки
легкових автомобілів в транспортному
потоці.
км/год.
За
таблицями визначаємо коефіцієнти
.
Коефіцієнт, який залежить від ухилу,
складає по ділянках:
ПК 0 – ПК 4 і = 50‰ = 0,68;
ПК 4 – ПК10 і = 20‰ = 0,92;
ПК 10 – ПК 16 і = 15‰ = 0,94;
ПК16 – ПК20 і = 30‰ = 0,84;
Коефіцієнт,
який залежить від кількості легкових
автомобілів,
.
Коефіцієнт
враховує фактор дорожніх умов:
= 0,8 – проїзної частини (7,0 м);
= 1,2 – для узбіччя (2,25м);
= 0,75 – обмеження видимості.
Обираємо
найменше
=
0,75.
Коефіцієнт = 0,012, який залежить від частки легкових автомобілів у потоці.
VП = 0,68*0,81*0,8*98 – 0,012*360 = 40 км/год;
VП = 0,92*0,81*1*98 – 0,012*360 = 68,7 км/год;
VП = 0,92*0,81*0,75*98 – 0,012*360 = 50 км/год;
VП = 0,92*0,81*1*98 – 0,012*360 = 68,7 км/год;
VП = 0,94*0,81*0,8*98 – 0,012*360= 70,3 км/год;
VП= 0,84* 0,81*1,298*98 – 0,012*360 =75,7 км/ год;
VП= 0,84*0,81*0,75*98 – 0,012 *360 = 45,7 км/ год;
VП= 0,84*0,81*1,2*98 -0,012 *360 = 75,7 км/ год.
Співвідношення між розрахунковою швидкістю руху і еталонним значенням.
(4,5)
VЕТ – еталонне значення швидкості (70 км/год).
= 70 – 40
= 28,7 км/год
= 3,5;
= 70 – 68,7 = 1,3 км/год = 0,19;
= 70 – 50 = 20 км/год = 2,5;
= 70 – 68,7 = 1,3 км/год = 0,19;
= 70 – 70,3 = 16,4 км/год = -0,04.
=70 – 75,7 = -5,7 км/год = -0,81.
=70 – 45, 7= 24,3км/год = 2,9.
=70 – 75, 7= -5,7км/год = -0,81.
Визначаємо розрахунковий рівень звуку на автомобільній дорозі:
ΔLРL = 72,6 + 2 + 3,5 + 3,25 +2 -1 = 82,4 дБа;
ΔLРL = 72,6 + 2 + 0,19 + 23,25–+2 – 1 = 79 дБа;
ΔLРL = 72,6 + 2 + 2,5 + 1,5 + 2 – 1+2 =81,6 дБа;
ΔLРL = 72,6 + 2 + (-0,04) + 1,5 +2 – 1 = 77,06 дБа;
ΔLРL = 72,6 + 2 +(-0, 3 )+ 1,125+2+ 1 +4 = 82,43 дБа;
ΔLРL = 72,6 + 2 + (-0,81) + 2,25 +2 - 1 = 77,04 дБа;
ΔLРL = 72,6 + 2 + 2,9 + 2,25 +2–1+2 = 82,75 дБа;
ΔLРL = 72,6 + 2 + (-0,81) + 2,25 + 2 - 1 = 77,04 дБа;
За результатами визначення шумового забруднення на всій розглядає - мій ділянці автомобільної дороги рівень шумового забруднення відповідає оцінці „добре” (так як рівень шуму не перевищує 80 дБа).
Збільшення рівня шуму спостерігається в межах населеного пункту та на перехрещеннях автомобільних доріг.
В населеному пункті рівень шуму перевищує нормативне значення для житлової (40 – 60 дБа), тому треба передбачити заходи по зменшенню рівня шуму в населеному пункті.
5 Прогнозування забруднення придорожньої смуги з’єднаннями свинцю
Основні фактори, що мають вплив на забруднення придорожньої смуги свинцем, це кількість автомобілів, що проїхали по дорозі за термін її експлуатації, склад транспортного руху, режим руху автомобілів, середні витрати палива автомобілями, робочі відмітки земляного полотна, наявність придорожньої рослинності, кліматичні особливості, напрямок і швидкість вітру.
Для розрахунку ширини придорожньої смуги, в межах якої за термін експлуатації дороги Тліт, концентрація свинцю в почві може перевищувати допустиме значення, використаємо формулу Ізмайлова Р.Х.:
В = В0 * КА * КТ * КН * КВ (5,1)
В0 – ширина зони забруднення в еталонних умовах (В0= 6,72 м);
КА – коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів з карбюраторними двигунами, визначають в залежності від співвідношення кількості автомобілів, які проїхали по дорозі Т= 35 років (N) і NЕТ = 41 млн. авто;
КТ – коефіцієнт, що залежить від середніх витрат бензину в розрахункових Д і еталонних ДЕТ умовах;
КН - коефіцієнт, що враховує висоту насипу земляного полотна, для виїмок (приймаємо Кн = 1м);
КВ - коефіцієнт, що враховує вплив швидкості та напрямок вітру, визначаємо в залежності від показника W.
Значення показника W вираховуємо для вітрів, що дують зліва і справа від дороги за формулою:
,
(5,2)
Vi – середня швидкість вітру для і- того румба, м/с;
Пі - повторність вітру для і- того румба, %;
φі - кут між і- тим румбом і напрямком дороги.
При розрахунку ширини забруднення за еталонні умови прийняті: кількість автомобілів, що проїхали по дорозі – 41 млн. авт, швидкість вітру дорівнює нулю, висота насипу 1 м, середні витрати бензину одним автомобілем:
ДЕт = 25,27 кг/ 100 км.
Інтенсивність руху автомобілів з карбюраторними двигунами в розрахунковому році Nkm:
Nkm= Nko* qT, (5,3)
Nko – інтенсивність руху автомобілів з карбюраторними двигунами в початковому році (Nko = 2800 авт/добу);
qT - темп щорічного приросту інтенсивності руху (qT = 78% = 0,78).
Nkm = 3600 * 0,79 = 2844 авт/добу.
Визначаємо кількість автомобілів з карбюраторними двигунами, що проїхали по дорозі за період її експлуатації, за формулою:
N = NkT * T * tроб, (5,4)
tроб – кількість робочих днів у році (приймаємо для регіональних доріг 250 днів).
N = 2184 * 35 * 250 = 24885000 авт
Визначаємо коефіцієнт КА, що враховує кількість автомобілів з карбюраторними двигунами, в залежності від співвідношення N/NЕМ.
, КА=
0,46.
Визначаємо коефіцієнт КТ, який залежить від середніх вітрот бензину.
Середні вітроти бензину для автомобілів транспортного потоку Дсер за формулою:
,
(5,5)
Ді – витроти бензину для різних типів автомобілів, л/100 км;
ρі - частка різних видів автомобілів в транспортному потоці.
Витрати бензину для окремих видів автомобілів дорівнють:
Легкові автомобілі 13 л / 100 км (ГАЗ-21);
Легкі вантажні 24 л / 100 км (ГАЗ-53);
Середні вантажні 28 л / 100 км (ЗІЛ-130);
Автобуси 24 л / 100 км (ЛАЗ-699).
л / 100
км.
КТ
= 0,54
Визначаємо значення коефіцієнта КН, враховує висоту насипу, по ділянкам:
ПК 0 – ПК 4 hн = 3 м КН = 1,24;
ПК 4 – ПК 10 hв = 1 м КН = 1,0;
ПК 10 – ПК16 hн = 1 м КН = 1,0;
ПК16 – ПК20 hн = 2 м КН = 1,16;
Для визначення забруднення вибираємо чотири напрямки вітрів, що дують зліва і справа від дороги. При визначенні забруднення зліва від дороги необхідно враховувати швидкість і повторюваність вітру, що дують з півдня, південно-заходу, заходу і північно-заходу. При визначенні забруднення справа від дороги – вітрів протилежних напрямків, тобто північ, північно-схід, схід і південно-схід.
Пн.З Пн Пн.Сх
право ліво
З Сх
Пд.З
Пд.Сх
Пд
Рис. 5.1 – Схема визначення показника W.
Визначаємо величину показника Wліво:
Значення кутів:
ΦПн Сх = 95º +45о=70о φПд-Сх= 115º + 45º = 160º ;
ΦСх = 40º + 45º =115º ; φПд= 160º + 20º = 180º.
Wліво = 12 (10*5,8*Sin70º+14*6,2*Sin115º+16*5,6* Sin160º+11*5,3* *Sin180º) = 1966.
Визначаємо величину показника Wправо:
Значення кутів:
φПд-Сх= 45о+20о = 65º ; φСх= 110º + 20º = 155º ;
φПн-Сх= 65º + 45º = 115º; φПн= 155º+25о=180.
Wправо = 12 (8*4,8*Sin65º+13*5,1*Sin110º+14*5*Sin155º+14*5*Sin180º) = 1492
Значення коефіцієнта КВ, який враховує вплив швидкості та напрямок вітру, визначаємо окремо для лівої та правої сторони, залежно від Wліво та Wправо.
Квліво= 3,29 ; КВправо= 2,32.
Концентрація свинцю в почві придорожньої смуги визначаємо за формулою :
Р = 10 + а * l-0,65, (5.6)
де: l – відстань від бровки земляного полотна, м;
а – коефіцієнт, що враховує ширину зони забруднення В.
а = 20 * В0,65 (5.7)
Визначаємо ширину зони забруднення в табличній формі.
Таблиця 5.1 – Ширина зони забруднення
Номер ділянки |
ПК-ПК |
Довжина, м |
Висота земл.полотна,м |
Коефіцієнти |
Ширина зони забруднення в еталонних умовах, В0, м |
||||||
КА |
КТ |
КН |
КВ |
||||||||
1 2 3 4 |
0-5 5-9 9-14 14-18 |
500 400 500 400 |
hн= 2 hв= 2 hН= 3 hв= 1 |
0,46 0,46 0,46 0,46 |
0,54 0,54 0,54 0,54 |
1,24 1,0 1,0 1,16 |
3,29л 2,32п
|
6,72 |
|||
Визначаємо значення коефіцієнта а, в залежності від ширини зони забруднення.
Ліво Право
ПК 0 – ПК 4; а = 20 * 6,80,65=69,5; а = 20 * 4,80,65= 55,4;
ПК 4 – ПК 10; а = 20 * 5,50,65=60,6; а = 20 * 3,90,65= 48,4;
ПК 10 – ПК 16 а = 20 * 5,50,65=60,6; а = 20 * 3,90,65= 48,4.
ПК 16 – ПК 20 а = 20 * 6,40,65=66,8 а = 20 * 4,50,65= 53,2
Визначаємо концентрацію свинцю в почві природної зони в табличній формі:
Таблиця 5.2 – Концентрація свинцю в почві придорожньої смуги
Номер ділянки |
ПК-ПК |
Концентрація свинцю Р, мг/кг |
|
|||||||||||
l1 1 м |
l2 5м |
l3 10м |
l4 25м |
l5 50м |
l6 100 м |
l7 150м |
l8 250м |
l9 300м |
||||||
1 2 3 4
|
0-4 4-10 10-16 16-20
|
79,5 70,6 70,6 76,8 |
34,3 31,2 31,2 33,4 |
25,3 23,3 23,3 24,7 |
18,3 17,3 17,3 18,0 |
15,6 14,2 14,2 14,7 |
13,5 13,03 13,03 13,3 |
12,8 12,4 12,4 12,7 |
12,1 11,8 11,8 12,0 |
11,4 11,2 11,2 11,3 |
||||
1 2 3 4
|
0-4 4-10 9-16 16-20
|
65,4 58,4 58,4 63,2 |
29,4 26,9 26,9 28,6 |
22,2 20,6 20,6 21,7 |
16,6 15,8 15,8 16,4 |
14,4 13,9 13,9 14,3 |
12,8 12,4 12,4 12,7 |
12,2 11,9 11,9 12,1 |
11,7 11,5 11,5 11,6 |
11,1 10,9 10,9 11,1 |
||||
За результатом розрахунків будуємо лінійний графік забруднення придорожньої смуги свинцем (рисунок 5.2) та графіки забруднення на ділянках на характерних поперечниках (рисунок 5.3, рисунок 5.4, рисунок 5.5).
За найбільшу допустиму концентрацію свинцю в почві приймаємо 20 мг/кг.
Робимо висновки розрахунків на побудованих лінійних графіках забруднення придорожньої смуги свинцем, та характерних поперечниках, ступінь забруднення становить:
„ Добре” на всіх ділянках справа на відстані 10 м, 25 м, 50 м, 100 м, 150м, 250 м; зліва на відстані 5 м, 10 м, 25 м, 50 м, 100 м, 150м, 250 м.
„ Задовільно” на всіх ділянках справа на відстані 5 м.
„ Незадовільно” на всіх ділянках справа та зліва на відстані 1
