Мал. 1. Відрізний різець.
Довжина робочої частини різця для повного розрізання заготовки повинна бути дещо більше за половину її діаметру.
Кути заточування відрізного різця (мал. 1 а) повинні забезпечувати його ефективну і тривалу роботу.
Головна ріжуча кромка різця заточується перпендикулярно тілу різця. Допоміжні ріжучі кромки (мал. 1 б) заточуються під кутом в 1 °—2° відносно перпендикуляра до головної ріжучої кромки. Допоміжні задні грані (мал. 1, в) заточуються під кутом в 1°—3°. Наявність головного і двох допоміжних задніх кутів значно зменшує тертя різця об заготовку.
Величини кутів заточування відрізних різців для сталей різної твердості (див. мал. 1, а) показані на таблиці.
На малюнку 2 показане положення відрізного різця при відрізанні.
Мал. 2. Положення відрізного різця при відрізанні.
На малюнку 2 видно, як змінюються кути передній, задній і різання при установці різця вище за центр (вгорі) або нижче за центр (внизу). Нормальна робота відрізного різця забезпечується при установці строго по центру (середня схема).
Виточування вузьких канавок виконується різцем з шириною головної ріжучої кромки, рівній ширині канавки.
Широкі канавки виточують в декілька проходів. На малюнку 3 показане виточування широкої канавки.
Мал. 3. Виточування широкої канавки.
Спочатку прорізають першу канавку, заздалегідь відмірявши її положення від торця (мал. З а). Потім в декілька проходів різця прорізають канавку на повну ширину (мал. З б). І нарешті, проточують поздовжньою подачею потрібний діаметр канавки (мал. З в).
Відрізний різець повинен відрізувати заготовку якомога ближче до патрона. Рекомендується така установка відрізного різця (мал. 4), при якій його відстань від кулачків патрона «а» не перевищувало б діаметру «сі» заготівки, що розрізається .
Мал. 4. Установка відрізного різця.
Різець врізають на певну глибину за допомогою лімба, а правильність діаметру канавки перевіряють штангенциркулем.
При виточуванні декількох канавок їх положення на заготовці намічається рисками за допомогою прохідного різця.
Великий вплив на успішність виточування канавок і відрізання заготовок, окрім; правильності заточування і установки різця, робить рівномірність подачі. Відрізати слід плавною і рівномірною подачею різця вручну.
Відрізування і виточування канавок — дуже важка операція і вимагає великого навику. Нерівномірність або різке збільшення подачі і навіть невеликий ривок можуть привести до поломки відрізного різця, робоча частина якого зазвичай дуже тонка.
Подача різця вручну повинна бути мінімальною, оскільки від перевантажень робоча частина різця може легко зламатися. Існує таке правило: чим вужче відрізний різець, тим менше повинна бути подача.
Особливої обережності слід дотримуватися в кінці відрізання, коли стрижень заготовки став дуже тонким. В цьому випадку заготовка може заскочити на різець, що приведе його до поломки. Якщо заготовка заскочить на різець, треба негайно вимкнути верстат, потім відпустити болти різцетримача і звільнити різець.
Для полегшення відрізання часто прорізають широку канавку, яку заглиблюють; врізаючись різцем то з лівого, то з правого боку. Цей вид відрізання називається відрізуванням «врозгін».