2.3 Практичні завдання

Завдання 1. Прочитайте текст. Поділіть його на смислові частини. Складіть усі можливі типи планів. Перекажіть стисло текст, послуговуючись ключовими словами.

Текст 1

Літературна мова, крім загальновживаної частини, має численні підмови, які задовільняють потреби спілкування людей у найрізноманітніших сферах. Однією з таких підмов є наукова мова (інші назви – мова науки й техніки, фахова мова), найголовнішу частину якої становить термінологія. Наукова термінологія - вище породження людської думки, національної за своїми витоками і формою, міжнародної за поширенням. Професійне спіл­кування в будь-якій галузі неможливе без термінології.

Вивчення проблем термінології надзвичайно актуальне з кількох причин.

По-перше, термінологія є головним джерелом поповнення лексичного складу високорозвинених сучасних мов. Саме термінологія як частина природної люд­ської мови є найуніверсальнішим засобом зберігання, передавання, оброблення інформації. Обсяги ж інформації зростають шаленими темпами: за даними на­уковців, зараз її обсяги подвоюються через кожні п'ять-сім років, що спричиняє так званий «термінологічний вибух» – появу великої кількості нових термінів.

По-друге, наукове знання інтернаціональне за своєю природою. У сучас­ному світі відбуваються потужні інтеграційні процеси, які не оминають на­укової сфери і висувають проблему міжнародної стандартизації термінів як основи для порозуміння між фахівцями різних країн.

По-третє, українська термінологія, яка повинна розвиватися разом із термінологіями інших національних мов, має низку специфічних проблем, зумовлених історично, гостру потребу у створенні національних терміноло­гічних стандартів, термінологічних словників тощо.

Українська термінологія – одна з найдавніших природно сформованих національних терміносистем, витоки якої сягають періоду Київської Русі (За посібником).

Текст 2

Техніка (від грец. techne – мистецтво, майстерність) – сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.

У вужчому сенсі під технікою мають на увазі машини, механізми, прилади, пристрої, знаряддя тієї чи іншої галузі. Часто у поняття техніки і до об’єктів технічних наук включається також технологія – сукупність виробничих процесів у певній галузі виробництва, а також опис способів виробництва. Техніка і технологія є двома основними опорами будь-якого виробництва. Основне призначення техніки – звільнення людини від виконання фізично важкої або рутинної (одноманітної) роботи з метою підвищення ефективності і продуктивності праці, раціонального використання природних ресурсів, а також зниження ймовірності помилки людини при виконанні складних операцій. Сфери застосування техніки: створення матеріальних і культурних цінностей; вироблення, перетворення і передавання різних видів енергії; збирання, оброблення та передавання інформації; проведення наукових досліджень; створення і використання різних засобів пересування; забезпечення обороноздатності (За посібником).

Текст 3

Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη – майстерність, техніка; грец. λογος – наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) розв'язання завдань людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

Будь-яка технологія передбачає: предмет праці (предмет технологічного впливу, технологічний об’єкт), засоби праці (технологічні засоби), носія технологічних функцій (працівника, колективу тощо), рівень технологічного розвитку суспільства. Технологія має безпосередній вияв у структурі виробничого процесу (технологічному процесі). При цьому:

– Під терміном виріб слід розуміти будь-який кінцевий продукт праці (матеріальний, інтелектуальний, моральний, політичний тощо);

– Під терміном номінальна якість слід розуміти якість прогнозовану або заздалегідь задану, наприклад, обумовлену технічним завданням і узгоджену з технічною пропозицією;

– Під терміном оптимальні витрати слід розуміти мінімально можливі витрати. які не тягнуть за собою погіршення умов праці, санітарних та екологічних норм, норм технічної та пожежної безпеки, наднормативний знос знарядь праці, а також фінансових, економічних, політичних та інших ризиків.

У промисловості і сільському господарстві опис технології виконується в документах, що іменуються операційна карта технологічного процесу (при докладному описі) або маршрутна карта (при короткому описі). У сценічному мистецтві технологія виконання вистав, п'єс, зйомки кінофільмів, описується сценарієм. Стосовно до політекономії та економіки для зміни громадської думки застосовується термін Пі-Ар (від англ. PR — Public Relations — зв'язок з широкою громадськістю), часто неправильно сприймається громадськістю як рекламна (інформаційна акція). Технологіями морального плану називаються закони предків (чого робити не можна або якщо робити, то що і як), правила поведінки людини в суспільстві, кодекс честі, конституція (у цивілізованому суспільстві) тощо.

Загальний рівень розвитку та «сума» технологій – технологічний уклад є важливою складовою культури, що істотно впливає на сталість розвитку економіки, відтак є однією з найхарактерніших визначальних рис цивілізації. Серед інших технологій часто виділяють високі технології – найбільш високорозвинуті (найсучасніші) технології, що є «наукоємними», тобто які інтенсивно використовують найновіші наукові досягнення. Наприклад, виробництво мікропроцесорів, сучасних автомобілів тощо. Прийнято вважати, що такі технології є найважливішими з погляду «забезпечення майбутнього» людства (За підручником).

Завдання 2. До поданих ненормативних слів та словосполучень, які вживаються в наукових текстах, доберіть нормативні.

Відзив, в залежності, заключения, висновки по викладеному, відмінити, в деякій мірі, в кінці кінців, для наглядності, добавити, доказувати, досвід по розробці, задіяти, константу вати, між тим, примірний, при наявності, приступати (до чого), навик, мова йде про, намітити, перечислити, підготовити, не дивлячись на, направляти, область виробництва, оточуюче середовище, по крайній мірі, поступати, пред'явити, при виробленні, признавати, приймати до уваги, приміняти, при таких умовах, рішити проблему, рахувати що, протирічити.

Завдання 3. Прочитайте та проаналізуйте текст. Визначте до якого стилю він належить. Запропонуйте свій варіант назви тексту. Сформулюйте його тему. Назвіть ключові слова. Складіть тезовий план до тексту.

Сьогодні у розвинених мовах близько 90 відсотків нової лексики станов­лять терміни в таких галузях науки як комп'ютерна техніка, біохімія, кіберне­тика, мікробіологія, хімія тощо. Поняття, які з'являються в науці вимагають появи нових термінів. Українська мова запозичувала в різні історичні періоди з інших мов слова терміни та окремі елементи усним та писемним шляхом.

Грецьке походження мають терміни: психологія, ксерокс, фонетика, космос, ідея, метод, аналіз; німецьке - штаб, шахта, крейда, ландшафт, лейтенант, лозунг, матриця; англійське - спонсор, менеджер, мітинг, ринг, ленч, лідер, ноу-хау. Музичні терміни наша мова запозичувала з італійської: акорд, піаніно, опера, соната, соло, мінор, мандоліна, легато, браво; з голландської мови прийшли терміни мореплавства: лоцман, трап, шлюпка, баркас.

Основною сферою застосування термінологічної лексики є науковий стиль української мови. У таких текстах призначених для фахівців певної галузі, терміни не пояснюються, тому таким важливим стає засвоєння терміносистеми фаху вже з першого курсу навчання.

Між термінологічною лексикою і загальновживаною існує постійний зв’язок і взаємовплив. Є кілька шляхів творення української науково-технічної термінології. Дослівний переклад російських термінів виявився неефек­тивним, адже в українській мові іноді відсутні повні й точні аналоги таких термінів.

Другий шлях, яким пішли науковці й лінгвісти у спільному пошуку но­вих науково-технічних термінів, – це запозичення іншомовних термінів. Проте цей шлях також не дав максимального результату, оскільки був обмежений рамками іноземних термінів.

І тоді науковий пошук спрямували на створення власних українських термінів, враховуючи попередні надбання. Та не маючи такого необхідного зв’язку між собою, науковці почали створювати власні терміни, які часом не зовсім відповідали суті поняття, і як наслідок почали з'являтися терміни, однакові за змістом. Згодом ця невідповідність значно ускладнювала роботу зі стандартизації науково-технічної термінології.

Аналізуючи сучасні тенденції розвитку мови, ми не можемо відзначити зміни, які відбуваються в її лексичному складі, особливо у стилістиці усного і писемного мовлення. Це так звані «сленги» або «арго». Серед молоді все частіше використовується комп'ютерний сленг. Наведемо деякі приклади з цього сленгу з коротким тлумаченням: вінт - жорсткий диск, вінда - опера­ційна система Windows, глюкати - працювати з помилками, клава - клавіатура, зависнути - припинити відповідати на команди, мама - материнська плата, перекачати, злити - переписати інформацію, постінг - стаття, надіслана в мережу, чайник - нічого не розуміє у комп'ютерах, юзер - користувач (За О. І. Карбовською, Л. М. Сидоренко)

Завдання 4. Оберіть тему для написання реферата. До обраної теми складіть план та список викорис­таних джерел.

Теми рефератів:

1. Українська термінологія як чинник державності української мови.

2. Українізація іншомовних термінів.

3. Актуальні проблеми термінознавства.

4. Українські електронні фахові словники.

5. Правописні проблеми в українській науковій термінології.

6. Роль синонімів у термінологічних системах.

7. Роль перекладу в поповненні термінологічної лексики.

8. Калькування окремих термінів з інших мов.

9. Номенклатура як сукупність термінів, символів і назв.

10. Українська термінологія – національна за своїми витоками, міжнародна за своїм поширенням.

11. Питоме і чуже в термінології.

12. Проблеми української термінології.

13. Особливості перекладу запозиченої термінологічної лексики українською мовою.

14. Проблеми перекладу технічної термінології.

15. Місце інтернаціональних термінів у системі термінів націо­нальних мов.