1.4 Практичні завдання

Завдання 1. Доберіть українські відповідники до термінів. Послуговуючись термінологічним словником, з’ясуйте значення виділених курсивом слів.

Деление (действие), деление (на части, шкала), свернуть (производство, резьбу, направо), включение (введение в состав чего-либо), включение (электрических приборов); счет (действие), счет (вычисление); ввод (операция), ввод (введение); заключение (логически), заключение (окончание действия); опытный (экспериментальный), опытный (имеющий опыт); избыточный (превышающий потребности), избыточный (являющийся избытком), избыточный (лишний), конгломерат, идентификация, коммутативный, деформация.

Завдання 2. Запишіть терміни у формі родового відмінка однини. Схарактеризуйте виділені курсивом терміни за схемою:1) дефініція (що означає термін); 2) ступінь спеціалізації (загальнонауковий, міжгалузевий, вузькоспеціальний); 3) походження (власний, запозичений); 4) спосіб творення (для власномовних термінів)

Апорія, аналог, визначник, вектор, дециметр, модус, епюр, кабель, полімер, стандарт, постулат, кюрі, ексикатор, акредитив.

Завдання 3. Відредагуйте словосполучення. Укажіть терміно-сполуки і поясніть їх значення.

Штриховка геометричної фігури, штамповка деталей, включити світло, стержень економічної політики, по ліву сторону, залишитися в стороні, з усіх сторін, на всі чотири сторони, протирічить програмі, прийти до себе, перебувати в лікарні, скрипічний ключ, іншими словами, справа в тому, вирішувати задачу, в самий раз, органи самоуправління, втратити свідомість, розписатися у відомостях, користуватися льготами, відпала необхідність, в силу закону, в силу обставин, в строгому смислі слова, вступати в силу, залишаємо за собою право, немає смислу, попереджати хворобу, служити підставою, у протилежність, у цьому відношенні, це не має відношення до справи, це не рахується, явна помилка.

Завдання 4. Поясніть значення іншомовних термінів. Доберіть до них українські відповідники.

Варіабельний, інтеракція, інтенція, маркетинг, кастинг, провайдер, промоція (промоушен), спічрайтер, дайджест, апріорі.

Завдання 5. Визначте спосіб творення термінів і їхню будову.

Гарантований прибуток, інвестиція, конкуренція, індексація, формат перемовин, безафіксний, поняття авторського права, комунікативна лакуна, текстовий редактор, технологічний процес.

Завдання 6. Випишіть зі словника фахових термінів 10 понять, запишіть їх стислу дефініцію, визначте структуру та спосіб їх творення.

Завдання 7. Доберіть два терміни, до складу яких входять інтернаціональні словотворчі елементи: авто-, анти-, гіпер-, інтер-, мета-, моно-, нео-, пост-, прото-, псевдо-, суб-, екстра-.

Тема 2 науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні

(2 години)

2.1 Особливості наукового стилю.

Літературна мова обслуговує всі сфери суспільної діяль­ності людини: політику, економіку, виробництво, науку, освіту, мистецтво та ін. Тому відповідно до сфер функціону­вання розрізняють такі стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, конфесійний, розмовний.

Стиль – це функціональний різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу.

Кожен стиль має:

• сферу поширення (коло мовців);

• призначення;

• загальні ознаки;

• систему мовних засобів;

• стилістичні норми;

• підстилі;

• жанри реалізації.

Науковий стиль функціонує в галузі науки, техніки й ос­віти. Саме за його допомогою науковці повідомляють про результати своїх досліджень, описують теорії, обґрунтову­ють гіпотези, пояснюють явища, систематизують і класи­фікують знання про світ.

Науковому стилю притаманні такі загальні ознаки:

• понятійність,

• предметність;

• об'єктивність;

• логічна послідовність;

• узагальненість;

• аргументованість.

До мовних засобів наукового стилю належать терміни, наукова фразеологія, цитати, посилання, стандартні зворо­ти (кліше), повні речення, а також багатокомпонентні складнопідрядні речення.

З боку стилістичних норм наукового стилю непри­пустимо вживати розмовні слова, емоційно забарвлені сло­ва, особовий займенник «я». Замість нього науковці ви­користовують займенник «ми» (так зване авторське «ми»), наприклад: «У нашому дослідженні ми погоджуємося з цією думкою».

Науковий стиль поділяється на три підстилі:

1. власне науковий, який реалізується в таких жанрах: стаття, монографія, дисертація, тези, доповідь, виступ, па­тент, енциклопедія, термінологічний словник, довідник, технічне завдання тощо;

2. навчально-науковий, що має такі жанри: лекція, бе­сіда, семінар, лабораторна робота, курсовий проект, бака­лаврський проект, дипломна робота, пояснювальна запис­ка, анотація, план, конспект, тези, реферат тощо.

3. науково-популярний, яким викладається наукова ін­формація для нефахівців на сторінках звичайних книжок і журналів.