- •Дніпропетровськ 2004 Укладачі: о.М. Гулівець, м.Д. Волнянський, л.Г. Ломоносова, е.П. Штапенко
- •Введення
- •1. Вимір фізичних величин. Точність вимірів
- •2. Обробка результатів вимірів Типи помилок
- •Елементи теорії випадкових помилок
- •Обчислення довірчого інтервалу при обмеженому числі вимірів Прямі виміри
- •Побудова графіка
- •Лабораторна робота №1 Визначення густини речовини
- •Штангенциркуль
- •Мікрометр
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 Визначення моменту інерції махового колеса Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення моменту інерції хрестоподібного маятника
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою математичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Визначення швидкості польоту кулі за допомогою крутильного балістичного маятника
- •Теоретичні відомості.
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 Визначення швидкості тіла за допомогою фізичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Опис методу і приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення швидкості звуку методом стоячої хвилі
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 Визначення фазової швидкості поширення коливань методом стоячих хвиль Теоретичні відомості
- •Прилади
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою оборотного маятника (метод Бесселя) Теоретичні відомості
- •Виміри й обробка результатів
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 20 - ш Визначення середньої сили пружного удару двох куль
- •Порядок виконання роботи
- •Отримання формули (1)
- •Порядок виконання роботи
- •Додаток 1
- •Додаток 2 Щільність (), питома теплоємність (с), коефіцієнт теплопровідності (), коефіцієнт лінійного розширення (), модуль Юнга (е), питомий опір ()
- •Властивості деяких рідин
- •Список літератури
Лабораторна робота № 4 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою математичного маятника
Прилади: маятник, секундомір, лінійка з міліметровими розподілами.
Теоретичні відомості
Прискоренням вільного падіння називається прискорення, що здобувається тілом при вільному падінні. Прискорення вільного падіння змінюється в залежності від географічної широти місця і його висоти над рівнем моря, але за даних умов є величиною постійною для усіх тіл.
Прискорення сили ваги може бути виміряне за методом математичного маятника.
Рис.1
Математичний маятник - це важке тіло значно малих геометричних розмірів, яке підвищене на невагомій і нерозтяжній нитці і здатне коливатися у вертикальній площині під дією сили ваги.
Близькою
за властивостями до математичного
маятника є важка кулька, яка підвішена
на довгій тонкій нитці. На кульку діє
сила ваги
і сила натягу нитки
.
Нехай
математичний маятник ОВ
(рис.1) відхилений на кут φ
від положення рівноваги. Розкладемо
силу ваги маятника
на дві складові, з котрих одна
спрямована уздовж маятника і врівноважується
реакцією нитки N,
а інша
- перпендикулярна нитці. Сила
викликає відповідно до другого закону
Ньютона прискорення, спрямоване уздовж
,
і є рушійною силою.
Як видно
з рис.1,
= mg sinφ. Якщо кут φ досить малий, то sinφ =
φ і можна вважати, що
= mg φ (1), а
,
де L
– довжина нитки маятника; АВ - довжина
хорди. Підставляючи значення φ у рівняння
(1), одержимо:
(2)
Якщо врахувати, що рушійна сила і зсув маятника АВ=х спрямовані в протилежні сторони, то (2) варто переписати так:
. (3)
Із виразу (3) бачимо, що у випадку коливань маятника рушійна сила пропорційна зсуву коливань точки і спрямована у бік, зворотній зсуву. Сили, що мають такі властивості, звуться квазіпружними і викликають гармонійні коливання. Таким чином, математичний маятник при малих відхиленнях від положення рівноваги робить гармонійний коливальний рух із частотою W.
Як відомо з теорії гармонійних коливань, ця сила
, (4)
де ω – циклічна частота.
Порівнюючи вирази (3) і (4), можна знайти циклічну частоту і період коливань маятника.
Справді:
,
звідки
;
тому що
,
де Т
– період коливань (час, необхідний для
здійснення повного коливання), то
,
чи
. (5)
Таким
чином, період коливань математичного
маятника визначається його довжиною і
прискоренням сили ваги. Вимірюючи на
досвіді період коливань і довжину
маятника, можна з (5) знайти прискорення
сили ваги
.
Однак ця формула малопридатна для
практичного користування, тому що
безпосередній вимір довжини l
є складною задачею (у випадку фізичного
маятника l
є відстань від точки підвісу до центра
ваги маятника). Тому знаходять інакше:
за допомогою лінійки фіксують положення
нижньої точки маятника а1.
Визначають період коливань Т1,
потім змінюють довжину маятника, фіксують
положення по лінійці нижньої точки
маятника а2
,
знову визначають період коливань Т2
. Тоді
.
Зведемо рівняння в квадрат:
;
.
Віднімемо з першої рівняння друге:
,
звідси
. (6)
Рис.2
У формулу (6) входить різниця довжин l1 і l2 , що дорівнює різниці згаданих вище вимірів по лінійці l1 - l2 = a1 – a2 і визначення якої не є важкою справою. Таким чином, можна записати:
. (7)
