
- •Дніпропетровськ 2004 Укладачі: о.М. Гулівець, м.Д. Волнянський, л.Г. Ломоносова, е.П. Штапенко
- •Введення
- •1. Вимір фізичних величин. Точність вимірів
- •2. Обробка результатів вимірів Типи помилок
- •Елементи теорії випадкових помилок
- •Обчислення довірчого інтервалу при обмеженому числі вимірів Прямі виміри
- •Побудова графіка
- •Лабораторна робота №1 Визначення густини речовини
- •Штангенциркуль
- •Мікрометр
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 Визначення моменту інерції махового колеса Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення моменту інерції хрестоподібного маятника
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою математичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Визначення швидкості польоту кулі за допомогою крутильного балістичного маятника
- •Теоретичні відомості.
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 Визначення швидкості тіла за допомогою фізичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Опис методу і приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 Визначення швидкості звуку методом стоячої хвилі
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 Визначення фазової швидкості поширення коливань методом стоячих хвиль Теоретичні відомості
- •Прилади
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою оборотного маятника (метод Бесселя) Теоретичні відомості
- •Виміри й обробка результатів
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 20 - ш Визначення середньої сили пружного удару двох куль
- •Порядок виконання роботи
- •Отримання формули (1)
- •Порядок виконання роботи
- •Додаток 1
- •Додаток 2 Щільність (), питома теплоємність (с), коефіцієнт теплопровідності (), коефіцієнт лінійного розширення (), модуль Юнга (е), питомий опір ()
- •Властивості деяких рідин
- •Список літератури
Штангенциркуль
Штангенциркуль (рис.3) служить для виміру довжин, зовнішніх і внутрішніх діаметрів трубок і глибин отворів. Складається з розділеної на міліметри шкали LM, уздовж якої може переміщатися ніжка В з рамкою Д, яка фіксується гвинтом С та хвостом К. В обоймі рамки проти розподілів шкали зроблений виріз, на скошеному краї якого, що прилягає до шкали, нанесений ноніус; коли ніжки зсунуті впритул, то «0» ноніуса збігається з «0» шкали. Нерухома ніжка LA служить упором при вимірі довжини тіла.
Вимір. Розсунувши ніжки штангенциркуля, поміщають між ними вимірюване тіло; ніжку підводять так, щоб тіло було злегка затиснуте, і роблять відлік. Тому що ніжка В, а отже, і «0» ноніуса перемістилися на довжину вимірюваного тіла, то відраховують на шкалі ціле число міліметрів до «0» ноніуса і дивляться, яка дільниця ноніуса збігається з деякою дільницею шкали LM.
Помножимо це число на точність ноніуса (яка зазначена на приладі), додаємо до відліку за шкалою LM.
Для вимірів глибин отворів служить хвіст ДО, що задвигається у вимірювану глибину. Відлік у цьому випадку робимо так само, як зазначено вище.
Рис.3
Мікрометр
Мікрометр (рис.4) служить для виміру діаметра дроту, невеликих товщин пластинок і т.ін. Він має вигляд тисків, у яких вимірюваний об'єкт затискується за допомогою гвинта.
Хід гвинта дорівнює 0,5 мм. На гвинті укріплений барабан В з нанесеною на ньому шкалою, що має 50 розподілів. При затиснутому гвинті «0» барабана стоїть проти «0» шкали, що нанесена на корпус тисків С. Ця шкала має два масштаби: верхній і нижній. Нижній стосовно верхнього здвигнутий на 0,5 мм. Вимірюваний предмет поміщають між гвинтом і упором. Потім доводять гвинт до зіткнення з досліджуваним предметом і починають відлік. По нерухомій шкалі відраховуються міліметри, а по шкалі барабана – соті частки міліметра. Через те, що хід гвинта дорівнює 0,5 мм, при записуванні відліку можуть бути два випадки.
Рис.4
Вимірюваний предмет має довжину, рівну а міліметрам і декільком сотим часткам міліметра, що лежать в інтервалі («а» мм) і («а» +0,5); у цьому випадку соті частки міліметра прямо приписуються «а» мм (рис.6).
Вимірюваний предмет має довжину, рівну («а» +0,5) мм і декільком сотим часткам його, що лежать в інтервалі («а» + 0,5) мм - ... («а» +1) мм. У цьому випадку соті частки міліметра приписуються до («а» +0,5) мм (рис. 5). Із того, 1-й чи 2-й випадок має місце, судять за верхньою шкалою: якщо край барабана стоїть ближче до розподілу нижньої основної шкали, то це є 1-й випадок; якщо до розподілу верхньої, то 2-й випадок.
Головним джерелом помилок є нерівномірність натискання гвинта на вимірюваний предмет. Для усунення цього недоліку сучасні мікрометри забезпечуються спеціальним пристроєм – трещіткою D, що не допускає занадто сильного натискання. Дія трещітки заснована на терті, що виникає між стрижнем гвинта С та рукояткою А, за якою він обертається.
Рис. 5 Рис. 6
Теоретичні відомості
Густиною
речовини називається фізична величина,
вимірювана масою речовини в одиниці
об'єму. Густина речовини
,
де m
– маса тіла, V
– його об’єм.
Цей
вираз справедливий лише для однорідних
тіл. У неоднорідних тілах щільність
різних ділянок неоднакова. Тому обирають
малий об’єм ∆V,
усередині якого тіло вважається
однорідним. Тоді щільність
.
Переходячи до межі, одержимо
.
У міжнародній системі одиниць за одиницю щільності приймають щільність такої речовини, 1 м3 якої має масу 1 кг. Найменування одиниці щільності в SI 1кг/м3.
У даній
роботі визначається щільність металевого
тіла, що має форму циліндра. Об’єм
суцільного циліндра дорівнює
,
де d
– його діаметр, h
– висота.