Семінарське заняття

3.Формування внутрішнього імперативу службового обов’язку через виховання різних видів культури юристів

3.1.Національна, політична культура юриста

Національні цінності України. Національна ідея, компонентами якої є незалежність (самостійність), державність, соборність,

цивілізованість, демократизм, духовність, єдиномовність.

Національна культура юриста як знання культурно-правової спадщини української нації, прав нації, усвідомлення її політико- правової мети, засвоєння мовленнєвої культури та її впровадження у професійну діяльність.

Чинниками національної культури юриста є державна українська мова, мовлення (слова), мовленнєвий режим та етикет, а також усвідомлення національної безпеки та виконання національного обов’язку.

Політична культура як складова частина духовної та національної культури. Основні компоненти політичної культури: знання політичної історії' України, осмислення історичного досвіду українського народу, усвідомлення національно-політичної ідеї; уміння передбачити політичні наслідки власної професійної діяльності; політична неупередженість, політичний імунітет проти деформації почуттів та переконань, які стають причиною неправильного, фальшивого тлумачення політичного становища в Україні; усвідомлення політичних цінностей.

Принципи політичної культури: державотворча ідеологія, ідейність, духовність, моральність, культура діалогу, політичний імунітет, логічність, справедливість.

Політична свідомість, культура політико-правової поведінки юриста. Аполітичність юриста. Роль політичної культури у формуванні політичної еліти суспільства.

Функції політичної культури: політична оцінка результатів правової діяльності; формування політичної культури юриста; формування політичної орієнтації; запобігання деформації політичної свідомості юриста; впорядкування політико-юридичних культурних процесів; формування української політичної еліти.

3.2.Психолого-педагогічна культура юриста

Психологічна культура юриста як єдність психологічних знань, навичок, прийомів, а також волі, професійно-психологічних якостей, що впливають на розв’язання правових ситуацій. Види психологічної культури за юридичними спеціальностями та темпераметром.

Механізми дії психологічної культури (думка, мова, дія); рівні (експектація та емпатія); прояви (несвідоме, підсвідоме, свідоме); функції (родова комплексність; професійна необхідність; своєчасна адаптація, професійно-правове мислення); практичне значення володіння психологічною культурою для юриста.

Інтелектуальна культура юриста як субкультура психологічної. Компоненти: готовність до встановлення істини, здатність до роз­судливості. Основні принципи: продуктивне мислення, інтелекту- ально-правова допитливість, правова інформаційність, альтернатив­ність версій, поміркованість і виваженість прийняття рішень.

Взаємозалежність емоційної культури юриста та психологічної. Емоційна культура як здатність юриста здійснювати вольовий вплив на емоційно-правову ситуацію під час виконання службового обов’язку. Принципи, функції, джерела, практичне значення емоційної культури.

Педагогічна культура юриста і правове виховання громадян на засадах педагогічної теорії, педагогічної технології та професійного такту. Специфіка педагогічної культури. Вимоги до поліпшення якості правовиховної та перевиховної роботи.

Основні засади, мета та завдання юридичної психології: юридична психологія як прикладна галузь юридичних знань.