- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Система контролю знань
- •Шкала оцінювання:
- •Тематичний план дисципліни
- •Тема 1.
- •Література:
- •Тема 2. Процесуальний порядок нотаріального посвідчення правочинів між подружжям стосовно їх спільного майна.
- •Тема 3. Особливості порядку укладення та нотаріального посвідчення шлюбного договору.
- •Література:
- •Тема 5. Процесуальний порядок нотаріального посвідчення договорів між батьками дитини.
- •Література:
- •Література:
- •Перелік тем для написання магістерських робіт
- •Перелік питань на залік
- •Список рекомендованих джерел Нормативно-правові акти
- •Спеціальна література
- •Договір про розподіл майна подружжя
- •Договір подружжя про надання утримання
- •Шлюбний договір
- •Договір між батьками про сплату аліментів на дитину
- •Договір про погашення аліментного зобов’язання на утримання дитини за рахунок передачі нерухомого майна
- •Договір про проживання дітей з батьком (матір'ю) та умови їхнього утримання
- •Договір про правовий режим майна осіб, які проживають однією сім’єю і ведуть спільне господарство
- •Договір про утримання між особами, які не перебувають у шлюбі між собою
Система контролю знань
Навчальна дисципліна „Реалізація окремих видів відносин в нотаріальному процесі” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, стимулювання їхньої активності на семінарських заняттях, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується застосуванням модульної системи оцінювання;
розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.
Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). Після завершення курсу студенти в першому семестрі складають іспит.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.
За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент у першому семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну правильну відповідь на питання білету), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).
Параметри
|
Змістовий модуль 1 (ЗМ1) |
Змістовий модуль 2 (ЗМ2) |
Комплексний підсумковий модуль (КПМ) |
Разом (підсумкова оцінка (СК) |
Оцінка в балах |
0 – 20, у т.ч. підсумкове контрольне робота – 0-5 |
0 – 20, у т.ч. підсумкове контрольне робота – 0-5 |
0 – 60 |
0 – 100 |
Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:
доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;
доповнення доповіді, участь у дискусії – до 3 балів;
експрес-опитування – до 3 балів;
самостійна робота на семінарському занятті (висвітлення проблемного питання з обґрунтуванням своєї позиції) – до 8 балів;
самостійна робота на семінарському занятті (відповідь на питання на задану тему) – до 5 балів;
домашня робота у формі творчого есе з визначеного питання – до 5 балів;
поточне тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;
підсумкове контрольне тестування (проводиться на останньому семінарському занятті кожного змістовного модуля) – до 5 балів.
Крім того, за присутність на семінарському занятті нараховується 1 бал; за списану самостійну чи домашню роботу віднімаються 5 балів. За порушення дисципліни на лекційному чи семінарському занятті, у тому числі за запізнення, викладач має право відняти 3 бали.
У разі відсутності студента на семінарському занятті з поважних причин він має право відпрацювати пропущене заняття через написання домашньої роботи з питання, заданого викладачем. Право відпрацювати заняття у такий спосіб студент також має у разі пропущення семінарського заняття без поважних причин, але не більше одного за семестр. За 10 днів до початку зимової екзаменаційної сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.
Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку оцінені за 100-бальною системою знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.