
- •1. Загальні методичні вказівки.
- •2. Програма і методичні вказівки за темами дисципліни.
- •2.1. Основи цивільного захисту в Україні.
- •2.1.1. Законодавча база цивільного захисту.
- •2.1.2. Призначення, мета, завдання, принципи здійснення цивільного захисту.
- •2.1.3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій.
- •2.1.4. Органи управління, сили і засоби цивільного захисту. Координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
- •2.1.5. Органи управління, сили і засоби цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності.
- •2.2. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •2.2.1. Основні заходи у сфері цивільного захисту.
- •2.2.2. Основні засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій.
- •2.3. Підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних ситуаціях.
- •2.3.1. Основи стійкості роботи об’єктів господарської діяльності.
- •2.3.2. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних ситуаціях.
- •2.3.3. Планування заходів цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності.
- •2.4. Організація цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності у надзвичайних ситуаціях.
- •2.4.1. Організація цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності при загрозі виникнення надзвичайної ситуації.
- •2.4.2. Організація цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності при виникненні надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків.
- •2.5. Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •2.5.1. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.
- •2.5.2. Методи визначення іонізуючих випромінювань.
- •2.5.3. Прилади для радіаційної розвідки, контролю радіоактивного забруднення і опромінення.
- •2.5.4. Методи виявлення й виміру сильнодіючих ядучих і отруйних речовин у навколишньому середовищі.
- •2.5.5. Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження.
- •2.5.6. Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес.
- •2.5.7. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті.
- •3. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи.
- •3.1. Загальні положення.
- •3.2. Перелік контрольних питань по варіантах.
- •3.3. Перелік контрольних задач по варіантах.
- •4.1. Перелік рекомендованої літератури
- •4.2. Перелік додаткової літератури
- •Рвпк-1000
- •61166, Харків, просп.Леніна, 14,
2.5.7. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті.
Прогнозування масштабу зараження сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР) при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті.
Прогнозування часу початку зараження і тривалості вражаючої дії на певній відстані від місця аварії.
Прогнозування можливих втрат персоналу і населення у зоні зараження.
Методичні вказівки.
Вхідні дані:
назва і загальна кількість СДЯР, що потрапила у навколишнє середовище,
, тон;
швидкість та напрямок вітру в приземному шарі повітря, м/с, град. відповідно;
температура повітря, Тп,
;
характеристика стійкості атмосфери (конвекція, ізотермія, інверсія);
відстань до населеного пункту з місця аварії, Х, км;
статистична кількість мешканців населеного пункту, У, людей;
СДЯР зберігалося у рідкому вигляді, розлив хімічної речовини вільний.
Прогнозування виконати в наступній послідовності:
визначити характеристики СДЯР і допоміжні коефіцієнти:
d – щільність рідкої СДЯР, т/м3, за таблицею А14;
К1, К2, К3, К7(1), К7(2) – допоміжні коефіцієнти за таблицею А14;
К4 – за таблицею А15;
К5 дорівнює: при конвекції – 0,08; при ізотермії – 0, 23; при інверсії – 1,0.
визначити еквівалентну кількість СДЯР в первинній хмарі за наступним рівнянням:
т;
визначити тривалість випаровування і уражаючої дії СДЯР за рівнянням:
годин, де h – товщина шару розливу СДЯР, м, у випадку вільного розливу h = 0,05м. Тривалість уражаючої дії дорівнює тривалості випаровування Тур = Твип, годин;
визначити допоміжний коефіцієнт К6 за рівняннями:
якщо
Твип
≤ 1 години
якщо
Твип
≤ Троз
якщо
Троз
≤ Твип
Розрахунок зон зараження виконується за термін часу, що пройшов після аварії в інтервалі, годин: 1 ≤ Троз ≤ 4;
визначити еквівалентну кількість СДЯР у вторинній хмарі за рівнянням:
т;
за таблицею А16 для заданої швидкості вітру і еквівалентних кількостей СДЯР визначити можливу глибину зон зараження первинної R1 і вторинної R2 хмарами, км;
визначити можливу повну глибину зони зараження за рівнянням:
Rп = R' + 0,5R", км, де R' – максимальне значення з R1 і R2,
R" – мінімальне значення з R1 і R2;
визначити максимальну глибину поширення хмари зі СДЯР за рівнянням: Rmax = V
Tроз , км, де V – швидкість перенесення хмари. км/год, за таблицею А17, Tроз – розрахунковий термін часу, що пройшов після аварії, год.;
за розрахункову глибину зони зараження обрати мінімальне значення з Rп і Rmax;
за таблицею А18 визначити кутові розміри зони можливого зараження, φо, градусов;
визначити площу зони можливого зараження за рівнянням:
;
в
изначити площу зони прогнозованого зараження за рівнянням:
де
К8
=
з
при інверсії
при ізотермії
при конвекції
она прогнозованого зараження має форму еліпса, більша вісь якого дорівнює Rроз , а менша () може бути визначена за рівнянням:
,
км,
нанести зону можливого зараження на карту або схему місцевості:
при швидкості вітру меншій за 0,5 м/с зона зараження має вигляд кола з центром в місці аварії і радіусом, що дорівнює Rроз ;
при швидкості вітру від 0,5 до 1,0 м/с зона зараження має вигляд півкола радіусом Rроз, а бісектриса півкола збігається з віссю сліду зараженої хмари і орієнтована за напрямком вітру;
при швидкостях вітру від 1,0 до 2,0 м/с, а також більше 2,0 м/с зони зараження мають вигляд секторів радіусом Rроз, з кутами 900 і 450 відповідно, бісектриса секторів збігається з віссю сліду зараженої хмари і орієнтована за напрямком вітру.
в зоні можливого зараження пунктиром нанести зону прогнозованого зараження у вигляді еліпса починаючи з місця аварії і орієнтуючи більшу вісь за напрямком вітру;
місце аварії на карті (схемі) позначити крапкою з умовним позначенням хімічно небезпечного об’єкта, зробити пояснювальний запис назви та кількості СДЯР, часу і дати аварії;
характеристику метеорологічних умов на час аварії (напрямок вітру в градусах, швидкість вітру, м/с, хмарність в балах, температура повітря та грунту, 0С, категорію стійкості атмосфери) нанести у прямокутній рамці у верхній кутовій частині карти (схеми). Рамку позначають пунктиром для погодних умов що прогнозуються на час аварії, суцільною лінією – для дійсних метеорологічних умов;
визначити час підходу хмари зі СДЯР до населеного пункту за рівнянням:
,
год., де Х – відстань з місця аварії до
населеного пункту, км;
V – швидкість поширення хмари зі СДЯР, км/год, за таблицею А17;
за таблицею А19 визначити можливі втрати та їх структуру серед мешканців населеного пункту в залежності від умов розміщення (відкрито і у найпростіших укриттях) і забезпечення засобами індивідуального захисту;
приклад позначень зон можливого і прогнозованого зараження наведений на рисунку 5 додатка Б, приклад нанесення на карту прогнозу максимально можливої зони хімічного зараження наведено на рисунку 6 додатку Б;
проаналізувати отримані дані (тип і властивості СДЯР, час доби, час підходу хмари до населеного пункту, тривалість уражаючої дії СДЯР, можливі втрати людей), зробити висновки.
Примітка.
Зона можливого хімічного зараження – це територія в межах якої під впливом зміни напрямку вітру може поширюватися хмара з небезпечною для людини концентрацією СДЯР. Людей, що знаходяться в цій зоні, необхідно терміново оповістити про аварію та проінформувати про порядок необхідних дій.
Зона прогнозованого зараження – це територія, над якою поширюється хмара з небезпечною для людини концентрацією СДЯР. Площа цієї зони дозволяє оцінити масштаб надзвичайної ситуації, а також необхідні сили і засоби для її локалізації і ліквідації.
Рекомендована література [1, 7(розділ 17), 6(розділ 3), 5(розділ 3)]