2.5.5. Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження.

Призначення, склад, технічні характеристики приладів хімічної розвідки і контролю зараження.

Методичні вказівки.

Необхідно розглянути призначення, склад, технічні характеристики військового приладу хімічної розвідки (ВПХР), порядок визначення типу отруйних речовин і їх небезпечних концентрацій у повітрі.

Варто з’ясувати особливості призначення і складу приладу хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (ПХР-МВ), напівавтоматичного приладу хімічної розвідки (ППХР).

Слід звернути увагу на польові хімічні лабораторії ПХЛ-54 і НПХЛ.

Необхідно розглянути призначення і принцип дії автоматичних газосигналізаторів ГСП-1, ГСП-11 та інших.

Рекомендована література [1, 6(розділ 3), 5(розділ 3), 10(розділ 9)]

2.5.6. Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес.

Прогнозування зон радіоактивного забруднення території за слідом радіоактивної хмари.

Прогнозування часу початку випадіння радіоактивних опадів на певній відстані від АЕС.

Прогнозування можливих доз опромінення особового складу невоєнізованих формувань, що виконують завдання у зонах радіоактивного забруднення.

Методичні вказівки.

Вхідні дані:

• тип ядерного реактора (РВПК або ВВЕР); електрична потужність реактора, МВт;

• час початку аварії, дата, год., хв.;

• частка викинутих з реактора радіоактивних речовин, %;

• швидкість вітру на висоті 10м, м/с;

• напрямок вітру (в сторону ОГД), град.;

• стан хмарного покриву – відсутній, середній або суцільний;

• відстань від аварійної АЕС до об’єкта господарської діяльності, L_огд, км;

• термін часу, що пройшов після аварії на момент початку перебування людей в зоні забруднення, діб, год.;

• тривалість перебування в зоні забруднення, діб, год.

Прогнозування виконати в наступній послідовності:

• за таблицею А1 (додаток А) визначити категорію стійкості атмосфери, яка відповідає метеорологічним умовам і часу доби на момент аварії (конвекція, ізотермія, інверсія);

• за таблицею А2 визначити середню швидкість перенесення радіоактивної хмари, м/с;

• для заданого типу реактора і частки викинутих з нього радіоактивних речовин за однією з таблиць А3-А7, що відповідає категорії стійкості атмосфери і швидкості перенесення радіоактивної хмари, визначити індекси зон забруднення, що утворюються (М, А, Б, В, Г) і їх розміри (довжина і ширина, км);

• нанести на карту (умовну схему місцевості):

• місцеположення аварійного реактора умовним позначенням (рис.1, додаток Б);

• відповідно до напрямку вітру вісь прогнозованого сліду радіоактивної хмари О – О (рис.3, додаток Б);

• прогнозовані зони радіоактивного забруднення у вигляді правильних еліпсів, кожен певного кольору (зона М – червона, зона А – синя, зона Б – зелена, зона В – коричнева, зона Г – чорна), з урахуванням масштабу, починаючи з місця аварії і орієнтуючи більші вісі еліпсів в напрямку вітру (рис.3, додаток Б);

• характеристику аварійного реактора та час аварії поруч з умовним позначенням реактора (рис.1, додаток Б);

• метеорологічні дані на час аварії в прямокутній рамці у верхній кутовій частині карти (схеми) (рис.2, додаток Б).

• за відстанню від АЕС (L_огд, рис.3, додаток Б) визначити зону забруднення, до якої потрапляє ОГД;

• за однією з таблиць А9-А13, що відповідає зоні, в яку потрапляє ОГД, визначити табличну дозу опромінення, D_таб, для середини зони на перехресті строки і колонки, що відповідають терміну часу, що пройшов після аварії, діб або годин, і тривалості перебування робітників (персоналу) в зоні забруднення, діб або годин відповідно.

• визначити відстань середини зони забруднення, в яку потрапляє ОГД від АЕС на вісі сліду за наступним рівнянням:

або де:

L_з – відстань зовнішньої межі зони від АЕС,

L_в – відстань внутрішньої межі зони від АЕС;

• визначити коефіцієнт перерахунку табличної дози опромінення в середині зони на реальне місцезнаходження робітників (персоналу), Кз (коефіцієнт затухання), за одним з наступних рівнянь:

якщо L_огд ≤ L_сер;

, якщо L_огд > L_сер,

де с = L_сер – L_огд, d = L_з – L_сер.

• визначити дозу опромінення робітників (персоналу), D_оп, за рівнянням:

бер (рад),

де К_посл – коефіцієнт послаблення радіації на відкритій місцевості дорівнює одиниці (К_посл = 1);

• порівняти дозу опромінення D_оп з гранично припустимими річною та середньомісячною дозами опромінення персоналу та зробити висновки.

Приклад нанесення на карту прогнозу радіаційної обстановки при аварії на АЕС наведено на рисунку 4 додатку Б.

Рекомендована література [1, 7(розділ 17), 6(розділ 3), 5(розділ 3)]