- •1. Загальні методичні вказівки.
- •2. Програма і методичні вказівки за темами дисципліни.
- •2.1. Основи цивільного захисту в Україні.
- •2.1.1. Законодавча база цивільного захисту.
- •2.1.2. Призначення, мета, завдання, принципи здійснення цивільного захисту.
- •2.1.3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій.
- •2.1.4. Органи управління, сили і засоби цивільного захисту. Координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
- •2.1.5. Органи управління, сили і засоби цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності.
- •2.2. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •2.2.1. Основні заходи у сфері цивільного захисту.
- •2.2.2. Основні засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій.
- •2.3. Підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних ситуаціях.
- •2.3.1. Основи стійкості роботи об’єктів господарської діяльності.
- •2.3.2. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних ситуаціях.
- •2.3.3. Планування заходів цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності.
- •2.4. Організація цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності у надзвичайних ситуаціях.
- •2.4.1. Організація цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності при загрозі виникнення надзвичайної ситуації.
- •2.4.2. Організація цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності при виникненні надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків.
- •2.5. Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •2.5.1. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.
- •2.5.2. Методи визначення іонізуючих випромінювань.
- •2.5.3. Прилади для радіаційної розвідки, контролю радіоактивного забруднення і опромінення.
- •2.5.4. Методи виявлення й виміру сильнодіючих ядучих і отруйних речовин у навколишньому середовищі.
- •2.5.5. Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження.
- •2.5.6. Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес.
- •2.5.7. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті.
- •3. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи.
- •3.1. Загальні положення.
- •3.2. Перелік контрольних питань по варіантах.
- •3.3. Перелік контрольних задач по варіантах.
- •4.1. Перелік рекомендованої літератури
- •4.2. Перелік додаткової літератури
- •Рвпк-1000
- •61166, Харків, просп.Леніна, 14,
2.5. Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.
2.5.1. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.
Активність радіоактивних елементів.
Дози опромінювання.
Потужність доз опромінювання.
Системні і позасистемні одиниці виміру.
Методичні вказівки.
Необхідно запам’ятати, що основним завданням дозиметрії в цивільному захисті є виявлення і оцінювання ступеня небезпечності іонізуючих випромінювань для населення і рятувальних формувань.
Для цього:
виміряють потужність експозиційної дози випромінювання для прийняття обґрунтованих рішень, щодо заходів захисту населення, організації проведення рятувальних та невідкладних робіт;
виміряють активність речовин, щільність потоку іонізуючого випромінювання, поверхневу активність різних об’єктів для визначення необхідності та повноти проведення дезактивації й санітарної обробки, визначення норм споживання забруднених продуктів харчування;
виміряють поглинуту, еквівалентну, ефективну дози опромінення з метою визначення працездатності населення і необхідності лікування;
виміряють ступінь забруднення радіоактивними речовинами продуктів харчування, води, урожаю з метою визначення можливості застосування в їжу і необхідності спеціальної обробки.
Необхідно розглянути визначення, системні і позасистемні одиниці виміру активності радіоактивних елементів, радіоактивності речовини, радіоактивності рідкого і газоподібного середовища, радіоактивності площі території, а також доз й потужностей доз випромінювання.
Рекомендована література [6(розділ 3), 7(розділ 8)]
2.5.2. Методи визначення іонізуючих випромінювань.
Методи визначення іонізуючих випромінювань.
Методичні вказівки.
Необхідно розглянути сутність, особливості, переваги і недоліки наступних методів визначення іонізуючих випромінювань: фотографічний, сцинтиляційний, хімічний, іонізаційний, калориметричний, нейтронно-активаційний, біологічний, розрахунковий.
Рекомендована література [1, 6(розділ 3), 10(розділ 9)]
2.5.3. Прилади для радіаційної розвідки, контролю радіоактивного забруднення і опромінення.
Класифікація дозиметричних приладів.
Призначення, склад, технічні характеристики дозиметричних приладів.
Методичні вказівки.
Варто запам’ятати, що дозиметричні прилади за своїм призначенням поділяються на чотири типи: індикатори, рентгенометри, радіометри, дозиметри, а також комбіновані прилади. Прилади різних типів можуть об’єднуватись у комплекси, системи, лабораторії тощо.
Необхідно розглянути призначення, склад, основні характеристики двох-трьох сучасних приладів кожного типу.
Рекомендована література [1, 6(розділ 3), 5(розділ 3), 10(розділ 9)]
2.5.4. Методи виявлення й виміру сильнодіючих ядучих і отруйних речовин у навколишньому середовищі.
Методи виявлення сильнодіючих ядучих та отруйних речовин у навколишньому середовищі та визначення їх концентрації.
Методичні вказівки.
Необхідно розглянути сутність, особливості, переваги та недоліки наступних методів виявлення та визначення сильнодіючих ядучих та отруйних речовин у навколишньому середовищі: фотокольорометричний, кулонометричний, кондуктометричний, оптичний, хроматографічний.
Рекомендована література [1, 10(розділ 9)]