5. Хвороби органів травлення та їх профілактика

5.1. Гігієна та захворювання ротової порожнини

Перші молочні зуби у дитини прорізуються з 6-7 місяців, а до 2 років їх кількість збільшується до 20. Стан молочних зубів дуже залежить від харчування матері в період вагітності і харчування самої дитини, достатнього надходження в організм солей кальцію та фтору. Із 3-річного віку дитину необхідно 2 рази на рік показувати лікарю-стоматологу для профілактичного огляду і лікування зубів.

Найбільш поширеними захворюваннями ротової порожнини є карієс зубів, стоматит, пліснявка.

Карієс зубів – патологічний процес, що характеризується ураженням твердих тканин зуба та утворенням порожнини. У запобіганні карієсу велику роль відіграють правильний догляд і раціональне харчування.

Дієта має містити продукти, багаті на вітаміни та мінеральні солі, зокрема фтор, кальцій та фосфор. Для нормального перебігу процесу мінералізації дуже потрібний вітамін В, для чого корисно їсти морську капусту – по 1/2 чайної ложки 3 рази на день.

Зміцненню зубів і профілактиці карієсу сприяють продукти, що містять фтор (морська риба), кальцій (молоко, кисломолочний сир).

Неодмінно потрібно відмовитися від надмірної кількості солодощів (цукерки, торти, солодке печиво), залишки яких шляхом бродіння утворюють молочну та оцтову кислоти, що руйнують зуби. Чистити зуби треба з другого року життя, не поспішаючи, по 3 хв. уранці та ввечері.

Стоматит – запальне захворювання слизової оболонки ротової порожнини, яке буває у дітей будь-якого віку на фоні зниження опірності організму після інфекцій, при дистрофії. Найчастіше він спричинюється окремими видами бактерій та грибів. При цьому на слизовій оболонці ротової порожнини помітні виразні зони запалення.

Пліснявка (молочниця) – особлива форма стоматиту, що зумовлюється грибами.

Сприяють її виникненню неохайність, особливо недостатня обробка сосків перед годуванням грудьми, розлади травлення, нежить, штучне вигодовування, а також дисбактеріоз, прийом антибіотиків. Виникає переважно у малюків віком від 2-3 тижнів до 2 міс. У дітей старшого віку пліснявка буває у разі зниження імунітету, порушення травлення. На слизовій оболонці ротової порожнини, язика, губ і щік з'являються численні, різко відмежовані білі цяточки (наслідок розвитку гриба). Згодом утворюються нальоти білого або кремового кольору. Вони поширюються на слизову оболонку піднебіння, зіва та стравоходу. Вогнища ураження мало болючі. Хвороба триває 1-2 тижні, рідко – до 1 місяця. Для запобігання захворювання предмети догляду за дитиною треба кип'ятити і зберігати у закритому посуді. Варто обмежити використання антибіотиків.

5.2. Функціональні порушення органів травлення

Дисбактеріоз – синдром, що характеризується порушенням балансу мікрофлори в кишечнику. При гострих і хронічних захворюваннях органів травлення, печінки або внаслідок тривалого прийому антибіотиків порушується склад мікрофлори кишечника і там розмножуються патогенні мікроорганізми.

Ця хвороба у дітей раннього віку супроводжується зригуванням, блюванням, зниженням темпів наростання маси тіла, неспокоєм, порушенням сну. Болі з'являється у вигляді нападів через 2-3 год. після їжі і супроводжується здуттям та буркотінням живота, позивами на дефекацію. У дітей старшого віку може бути тривалий запор. У дітей часто спостерігаються ознаки загальної інтоксикації, в'ялість, при тривалому перебігові виникає авітаміноз групи В. Дитина постійно плаче, дратівлива.

Профілактика полягає в раціональному харчуванні, адекватному використанні антибіотиків.

Пронос – часті (понад 4 рази на добу) випорожнення кишечника рідким калом. Основними причинами цього нездужання може бути інфекція, інтоксикація, неправильне харчування, харчова алергія, рентгенівське та радіаційне опромінювання. Пронос, що виник під час лікування антибіотиками, може бути зумовлений дисбактеріозом.

Запор – затримка та утруднення дефекації внаслідок надмірно щільної консистенції калу (у дітей рідше 1 разу на 2 доби). Причиною цього може бути недостатнє годування (нестача молока у матері), гостре шлунково-кишкове захворювання, часто рахіт. Важливо з дитинства встановити відповідний режим і виробити рефлекс на дефекацію. Випорожненню кишок сприяють рослинна їжа та продукти, які посилюють перистальтику.