- •1. Поняття Особливої частини кримінального права України
- •3) Норми Особливої частини кримінального права мають бути викладені лише в кк України;
- •5) В жодному з названих джерел.
- •5) В усіх відповідях наведені положення, які входять до предмета відповідної навчальної дисципліни.
- •1) Загальна і Особлива частини кримінального права України застосовуються лише взаємопов’язано;
- •2) Всі без винятку положення Загальної частини кримінального права поширюються на будь-які положення його Особливої частини;
- •5) Усунення кримінальної відповідальності за певне діяння шляхом виключення з кк певної статті чи її зміни.
- •5) Диференціація кримінальної відповідальності.
- •2) Стан, коли в кк відповідальність за однорідні посягання встановлена кількома статтями (частинами статей), які передбачають більш чи менш суворе покарання з врахуванням певних ознак;
- •4) Індивідуалізація кримінальної відповідальності;
- •2) Вибір форми кримінальної відповідальності, виду та розміру покарання з урахуванням ступеня суспільної небезпеки і особи винного;
- •3) Норми про “ціле і частину”;
- •2) Одна з норм передбачає весь злочин у цілому, а інша – „частину” цього ж злочину ;
- •5) Одна з кримінально-правових норм передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша – лише частину таких же діянь.
- •3) Загальна і спеціальна норми;
- •3) Є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає частину таких самих діянь;
- •4) Кількох спеціальних норм;
- •2. Система Особливої частини кримінального законодавства України
- •2) Примітка до статті 185 Особливої частини ку України, в якій роз’яснено поняття повторності злочинів, передбачених ст.Ст.185, 186, 189-191 цього кодексу;
- •1) Частина статті Особливої частини кк, в якій передбачені умови звільнення від кримінальної відповідальності за давання хабара;
- •5) Частина статті кк, в якій наведено поняття самоправства та встановлено види та розміри покарання за його вчинення.
- •2) Норми об'єднуються в окремі розділи на підставі єдності родового об'єкта - злочини, які посягають на один той самий родовий об'єкт, об'єднуються в одному розділі Особливої частини;
- •4) Послідовність розташування розділів визначається суспільною небезпекою злочинів, які передбачені ними, - від більш небезпечних до менш небезпечних посягань;
- •3) Особлива частина кк доповнена статтями, якими встановлено відповідальність за діяння, які раніше не були кримінально караними;
- •1) Змінені санкції ряду статей Особливої частини кк;
- •1) „Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва”;
- •4) „Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”;
- •4) „Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва”;
- •2) „Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”;
- •1) „Примушування до антиконкурентних узгоджених дій”;
- •1) „Змова про зміну або фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування”;
- •4) „Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)”;
- •4) „Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)”;
- •1) „Порушення таємниці голосування”;
- •3) „Незаконне заволодіння транспортним засобом”;
- •4) „Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання”;
- •5) Зміна санкції статті „Хуліганство”.
- •3) „Катування”;
- •5) „Злочини у сфері господарської діяльності”.
- •5) Скасована кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби.
- •1) Скасована кримінальна відповідальність за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання;
- •4) „Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)”;
- •3. Основи кримінально-правової кваліфікації
- •5) Кваліфікація - це оцінка діяння з точки зору кримінального закону шляхом встановлення кримінально-правової норми, яка передбачає вчинене діяння.
- •4) Кваліфікація - це встановлення відповідності між фактичними ознаками діяння і ознаками, передбаченими кримінально-правовою нормою;
- •3) Формулювання звинувачення повинно містити посилання на деякі норми кримінального закону, які передбачають вчинене посягання;
- •5) Визнання недоведеними тих фактичних обставин справи, які раніше вважалися встановленими.
- •1) Відповідно до чинного кк аналогія у застосуванні кримінально-правових норм заборонена;
- •3) Закінчений злочин;
- •2) Організатором;
- •5) Підбурювачем.
- •1) За наявності конкуренції кількох спеціальних норм, кожна з яких передбачає кваліфікований вид злочину, перевага надається нормі, що передбачає найбільш тяжкий вид злочину;
- •3) У конкуренції „частини і цілого” перевага надається нормі, яка передбачає „ціле” (весь злочин в цілому);
- •5) За конкуренції загальної і спеціальної норм перевага надається спеціальній нормі.
- •2) Якщо скоєне не передбачене жодною із спеціальних норм, то воно кваліфікується за загальною нормою;
- •5) Жодна з відповідей не характеризує співвідношення цих норм.
- •1) Норм, що містять суміжні склади злочинів;
- •1) Вся сукупність ознак складу злочину, передбаченого загальною нормою, властива складу, що міститься у спеціальній нормі;
- •4. Кримінально-правова охорона життя особи в Україні
- •2) Протиправність;
- •3) Винність;
- •4) Двох або більше осіб;
- •3) Можуть конкурувати як дві спеціальні норми з пом’якшуючими ознаками;
- •4) Передбачають суміжні склади злочинів;
- •5) „Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги”.
- •1) „Умисне тяжке тілесне ушкодження”;
- •4) „Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки”;
- •5) „Порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”.
- •1) „Забруднення атмосферного повітря”;
- •5) Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину як умисного вбивства двох або більше осіб не має.
- •5) Чинне законодавство передбачає кваліфікований вид злочину «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження».
- •1) Короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 день);
- •4) Необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
- •3) Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання;
- •2) Легке тілесне ушкодження заподіяне з необережності;
- •4) Умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони;
- •5) Умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання.
- •5) Всі наведені вище відповіді правильні.
- •3) Примушування слідчим давати показання на допиті із застосуванням насильства;
- •5) Вчинене на замовлення.
- •2) „Вимагання”;
- •2) „Вимагання”;
- •6. Кримінально-правова охорона безпеки особи в Україні
- •4) Особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби;
- •3) За ухилення від лікування венеричної хвороби кримінальна відповідальність не встановлена;
- •1) Проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;
- •4) Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці настає й тоді, коли реальної шкоди потерпілому не заподіяно;
- •4) Особа, яка не має спеціальної медичної освіти;
- •4) Однією з ознак потерпілого у складі „Залишення в небезпеці” є те, що він перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу;
- •2) Норма, що містить кваліфікований склад залишення в небезпеці, є спеціальною відносно до норми про вбивство через необережність;
- •1) Однією з ознак, що відрізняють „Насильницьке донорство” від „Умисного тяжкого тілесного ушкодження” є те, що втрата крові потерпілим не була небезпечною для життя в момент заподіяння;
- •2) Відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;
- •2) У названих складах злочинів збігаються ознаки спеціального суб’єкта в частині медичного працівника;
- •1) Суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – загальний;
- •7. Кримінально-правова охорона волі особи в Україні
- •1) Це висунення майнових вимог як умова звільнення викраденої людини;
- •1) Обстановка вчинення злочину, яка полягає у здійсненні психіатричного впливу на потерпілого;
- •5) Як „Сутенерство або втягнення особи у заняття проституцією”.
- •4) За сукупністю злочинів: „Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини” і „Сутенерство або втягнення особи у заняття проституцією” – за ч.1 ст.149; ч.1 ст.303 кк України;
- •4) Віковий статус потерпілого є критерієм диференціації кримінальної відповідальності за „Підміну дитини”;
- •8. Кримінально-правова охорона статевої свободи та статевої недоторканності особи в Україні
- •2) Складом зґвалтування охоплюється заподіяння потерпілій особі побоїв, легкого і середньої тяжкості тілесного ушкодження;
- •2) Відповідальність за особливо тяжкі наслідки зґвалтування настає як тоді, коли винний передбачав їх можливість, так і коли він міг і повинен був їх передбачити;
- •4) Віковий статус потерпілого є одним з критеріїв диференціації кримінальної відповідальності за „Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості”;
- •3) Як „Зґвалтування” малолітньої чи малолітнього – за ч.4 ст.152 кк України;
- •1) Як „Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості” – за ч.1 ст.155 кк України;
- •1) Усі склади злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості характеризуються умисною формою вини;
- •9. Кримінально-правова охорона політичних прав громадян в Україні
- •1) Обман;
- •3) Підкуп;
- •5) Примушування.
- •2) Перелічені вичерпно;
- •5) Всі наведені вище відповіді правильні.
- •2) Іншого учасника виборчого процесу;
- •5) Жодна з наведених відповідей не є правильною.
- •2) Перелічені вичерпно;
- •4) Всі вищенаведені відповіді є правильними;
- •2) Перелічені вичерпно;
- •2) Перелічені вичерпно;
- •5) Виборчі бюлетені.
- •1) Бланки відкріпних посвідчень;
- •5) Всіх, вказаних у вище наведених відповідях.
- •4) Всіх, вказаних у наведених вище відповідях.
- •3) Включення неврахованих виборчих бюлетенів до числа бюлетенів, використаних при голосуванні;
- •5) Професійних спілок.
- •3) „Порушення законодавства про референдум”;
- •4) „Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача”;
- •10. Кримінально-правова охорона трудових та особистих прав в Україні
- •1) „Грубе порушення законодавства про працю”;
- •5) Це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.
- •3) Незаконне використання;
- •2) Загальний;
- •2) Кримінальна відповідальність за ухилення батьків від утримування повнолітніх працездатних дітей за чинним законодавством не встановлена;
- •4) Непрацездатні;
- •1) Неповнолітні;
- •11. Кримінально-правова охорона власності в Україні - поняття та розміри звернення чужого майна на свою користь
- •5) Вартість викраденого.
- •3) Вартість викраденого;
- •3) Розбій є закінченим з моменту нападу, поєднаного з застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства;
- •4) Розкрадання з охоронюваної території, за загальним правилом, вважається закінченим з моменту винесення (вивезення) майна за межі охоронюваної території;
- •4) Розкрадання майна, яке може бути використане, спожите без винесення його за межі охоронюваної території, визнається закінченим з моменту отримання можливості його використати, спожити;
- •2) Грабіж є закінченим злочином з моменту застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого;
- •3) Крадіжка з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище вважається закінченою з моменту доступу у вказане місце;
- •3) Розкрадання є закінченим тоді, коли винний заволодів чужим майном;
- •4) Розмір заподіяних потерпілому збитків належить визначати, виходячи з вартості майна на момент вчинення злочину за роздрібними (заготівельними) цінами;
- •1) За відсутності цін на майно його вартість може бути визначена шляхом проведення експертизи;
- •12. Кримінально-правова охорона власності в Україні: форми (способи) звернення чужого майна на свою користь
- •5) Винний вважав, що діє непомітно для інших, хоча насправді його дії спостерігали сторонні особи.
- •4) Майно вилучається в присутності осіб, які вважають, що вилучення майна відбувається на законних підставах й на таку ілюзію правомірності своїх дій розраховує винний;
- •1) Майно вилучається за відсутності власника чи законного володільця або інших осіб;
- •3) Майно вилучається у присутності сторонніх осіб, які, на думку винного, побояться втрутитися у події;
- •2) Винний вважав, що діє непомітно для інших, хоча насправді його дії спостерігалися сторонніми особами;
- •5) „Вимагання”.
- •4) Шахрайство;
- •2) Вимагання;
- •5) Втеча з місця вчинення крадіжки особою, яка була виявлена і впізнана потерпілим або іншими особами, свідчить про переростання крадіжки в грабіж.
- •1) Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, не зважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж;
- •2) Умисне заподіяння під час розбою тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за статтею кк „Умисне тяжке тілесне ушкодження”;
- •1) Яке потягло розлад здоров’я тривалістю 6 днів;
- •3) За сукупністю злочинів: „Захоплення заручників”, вчинене щодо неповнолітнього, і „Вимагання”, поєднане з погрозою вбивством, – за ч.2 ст.147; ч.2 ст.189 кк України.
- •4) Застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого названо як кваліфікуючу ознаку вимагання;
- •4) Як розбій, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах – за ч.4 ст.187 кк України;
- •2) Насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я особи;
- •13. Кримінально-правова охорона власності в Україні: Злочини проти власності, які не пов’язані зі зверненням чужого майна на свою користь
- •5) Неподання фізичною особою декларації про доходи.
- •5) Ухилення від сплати державного мита службовою особою.
- •5) Використання підроблених марок акцизного збору.
- •1) „Погроза знищення майна”;
- •3) „Порушення обов’язків щодо охорони майна”;
- •3) Викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання становить собою самостійний склад злочину (передбачене окремою статтею Особливої частини кк);
- •2) Викрадення теплової енергії шляхом її самовільного використання становить собою самостійний склад злочину (передбачене окремою статтею Особливої частини кк);
- •4) Внаслідок умисного пошкодження приладів обліку;
- •2) Шляхом її самовільного використання без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов’язкове);
- •3) Такими діями завдано значної шкоди;
- •2) Розмір шкоди, завданої викраденням електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання визначено самим законодавцем у примітці до відповідної статті Особливої частини кк;
- •14. Кримінально-правова охорона інтересів держави в сфері господарської діяльності
- •5) Компенсаційні сертифікати за знецінені заощадження в установах „Ощадбанку”.
- •2) Іноземна валюта в металевих монетах;
- •5) Ввезення в Україну.
- •4) Посвідчення працівника банку;
- •3) Контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем;
- •4) Аналоги психотропних речовин;
- •1) Здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
- •5) Всі зазначені вище особи можуть бути суб’єктом цього злочину.
- •5) Вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження зазначених коштів.
- •1) Переміщення предметів контрабанди через митний кордон України поза зонами митного контролю;
- •4) Кошти, отримані в результаті торгівлі людьми;
- •5) Жодна з відповідей не є правильною.
- •1) „Фіктивне банкрутство”;
- •5) „Фіктивне банкрутство”.
- •15. Кримінально-правова охорона інтересів споживачів та правомірного господарювання в Україні
- •3) Заподіяння матеріальної шкоди ;
- •5) Прикриття незаконної діяльності.
- •3) Фіктивне банкрутство;
- •5) Надання завідомо неправдивої інформації з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків.
- •5) Незаконні дії щодо приватизаційних паперів полягають у незаконній їх передачі або продажу власником цих документів іншим особам.
- •1) Вчинені без належного дозволу;
- •16. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні
- •3) „Порушення правил охорони вод”;
- •2) Незаконне видобування загальнопоширених корисних копалин;
- •1) „Незаконне полювання”;
- •2) „Незаконне полювання”;
- •2) Здійснена крадіжка чужого майна;
- •5) Відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях тягне кримінальну відповідальність, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
- •4) „Умисне знищення територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду”;
- •3) „Порушення правил охорони надр”;
- •3) „Порушення законодавства про захист рослин”;
- •2) „Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду”;
- •5) „Безгосподарське використання земель”.
- •5) „Забруднення або псування земель”.
- •1) „Порушення правил екологічної безпеки”;
- •17. Кримінально-правова охорона громадської безпеки в Україні
- •4) Вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
- •3) Організатор злочинної організації;
- •5) Керівник злочинної організації.
- •3) Банда;
- •3) Терористичний акт;
- •1) Якщо в її діях немає складу іншого злочину;
- •2) Зберігання;
- •4) За сукупністю злочинів як крадіжку – за відповідною частиною ст.185 кк України „Крадіжка” та незаконне виготовлення вогнепальної зброї – за ч.1 ст.263 кк України;
- •3) „Втягнення у вчинення терористичного акту”;
- •5) „Створення терористичної групи чи терористичної організації”.
- •1) „Бандитизм”;
- •5) Особа, яка не була членом банди, але брала участь у вчинюваному бандою нападі, усвідомлюючи, що напад вчиняє банда, співучасником бандитизму визнаватися не може.
- •4) Особа, яка сприяла зустрічі (сходці) представників злочинних організацій для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, є пособником злочину „Створення злочинної організації”;
- •4) „Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами”;
- •3) Незаконним придбанням вогнепальної зброї слід вважати умисні дії, пов’язані з їх набуттям шляхом купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо;
- •18. Кримінально-правова охорона безпеки виробництва в Україні
- •1) Службова особа підприємства, установи, організації або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності;
- •3) Громадянин - суб’єкт підприємницької діяльності;
- •1) Громадянину, який прибув на підприємство для отримання виготовленого на його замовлення виробу;
- •1) Відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою передбачена окремою статтею цього розділу;
- •3) За жоден із злочинів, передбачених вказаним розділом кк, не встановлено понижений вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність;
- •5) Здоров’ю людей.
- •1) За ст.287 кк України „Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів або інше грубе порушення їх експлуатації”;
- •3) За ст.271 „Порушення вимог законодавства про охорону праці”;
- •19. Кримінально-правова охорона безпеки руху та експлуатації транспорту в Україні
- •1) Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність;
- •1) Відключення енергопостачання;
- •5) „Порушення чинних на транспорті правил”.
- •20. Кримінально-правова охорона громадського порядку та моральності в Україні
- •1) Злочинна діяльність;
- •2) Предмети, спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень;
- •3) Нанесення тілесного ушкодження, яке спричинило непоправне знівечення обличчя;
- •3) Умисне знищення чи пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу;
- •2) Твори, зображення або інші предмети порнографічного характеру;
- •5) Твори, що пропагують культ насильства і жорстокості.
- •2) Опір, вчинений щодо особи, яка припиняє хуліганські дії, охоплюється складом хуліганства;
- •3) Зберігання без мети збуту порнографічних предметів не тягне кримінальної відповідальності;
- •5) За заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, кримінальна відповідальність передбачена в окремій статті кк.
- •4) Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність вчиняється лише умисно;
- •1) „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”;
- •5) „Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів”.
- •5) „Створення або утримання місць розпусти і звідництво”.
- •2) „Знищення, руйнування, або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці”;
- •2) „Знищення, руйнування, або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці”;
- •21. Кримінально-правова охорона здоровя населення в Україні
- •4) Вказала джерело їх придбання;
- •2) Снотворного маку чи конопель;
- •3) Аналогів наркотичних засобів або психотропних речовин;
- •3) Публічно;
- •5) Наркотичних засобів.
- •3) Сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом;
- •2) Кабінет Міністрів України;
- •3) Міністерство охорони здоров’я України;
- •3) Неповнолітніх;
- •3) Епідемічним та іншим заразним;
- •1) Спричинили або могли спричинити поширення цих захворювань;
- •2) „Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів”;
- •1) „Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”;
- •4) „Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту”;
- •3) „Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів”;
- •5) „Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем”.
- •2) „Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”;
- •22. Кримінально-правова охорона авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та обєднань громадян в Україні
- •3) Наявність громадянства України;
- •1) Статті цього розділу не передбачають вказаного виду звільнення від кримінальної відповідальності;
- •2) Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України;
- •4) Публічна;
- •1) Офіційно встановлений чи піднятий прапор чи герб іноземної держави;
- •1) Його близьким родичам;
- •3) Замах на вбивство;
- •2) Захоплення;
- •1) Припинення діяльності громадянина, який виконує громадський обов’язок;
- •4) Невиконанні законних вимог народного депутата України;
- •2) Створенні штучних перешкод у роботі;
- •5) Тримання особи як заручника.
- •3) Із застосуванням фізичного насильства;
- •3) Службовою особою;
- •3) З моменту фактичного захоплення хоча б частини будівлі або споруди;
- •23. Кримінально-правова охорона державної таємниці, недоторканності державних кордонів та забезпечення призову та мобілізації в Україні
- •5) Відсутність ознак шпигунства.
- •2) Матеріальні носії секретної інформації, що містять державну таємницю;
- •1) Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів;
- •3) Недодержання зазначених у дозволі маршрутів;
- •24. Кримінально-правова охорона службової діяльності в Україні: відповідальність за загальні види злочинів у сфері службової діяльності
- •3) Охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян;
- •1) Державним чи громадським інтересам;
- •5) Інтересам юридичних осіб.
- •2) Організаційно-розпорядчі;
- •2) Перебування на виборній посаді;
- •3) „Службова недбалість”;
- •4) Несумлінне ставлення до них;
- •5) Невиконання або неналежне.
- •1) Вчинення службовою особою діяння в межах своєї службової компетенції всупереч інтересам служби;
- •3) Використання свого службового авторитету для впливу на працівників інших організацій, відомств;
- •3) Використання свого службового становища для впливу на вищих службових осіб або на колегіальний орган;
- •5) Жодна із вище наведених відповідей не є правильною.
- •4) Заподіяння шкоди при ознаках перевищення меж необхідної оборони;
- •1) Звернення чужого майна на свою користь безоплатно і назовсім;
- •25. Кримінально-правова охорона службової діяльності в Україні: відповідальність за хабарництво
- •2) Виконання або невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища;
- •4) В будь-якому вигляді хабара;
- •1) Того, хто дає хабара чи в інтересах третьої особи;
- •3) Якщо стосовно такої особи мало місце вимагання хабара;
- •3) Умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх законних прав і інтересів;
- •26. Кримінально-правова охорона правосуддя в Україні
- •1) Чинний кк не встановлює відповідальності за необережні посягання проти правосуддя;
- •1) Чинний кк встановлює відповідальність лише за умисні посягання проти правосуддя;
- •4) Добитися винесення неправосудного рішення;
- •1) Перешкодити виконанню суддею службових обов’язків;
- •5) Редакція газети.
- •2) Потерпілий;
- •1) Засуджений до позбавлення волі; засуджений до обмеження волі.
- •1) Насильством;
- •1) Особа, яка незаконно позбавлена волі;
- •27. Кримінально-правова охорона встановленого порядку несення військової служби в Україні
- •5) Всі вказані вище особи.
- •1) Особа з числа начальницького складу установи з виконання кримінальних покарань;
- •5) Ніхто з вказаних осіб.
- •5) Всіма, вказаними вище.
- •1) Особа є громадянином України, іноземної держави чи особою без громадянства;
- •3) За статтями розділу Особливої частини кк „Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)” несуть відповідальність особи, визначені законом;
- •5) Місцем вчинення військового злочину може бути лише територія військової частини, поле бою або район військових дій.
- •1) Особи, не наділені ознаками суб'єкта військових злочинів, не можуть бути виконавцями цих посягань;
- •4) Одержання хабара військовою службовою особою не становить собою військового злочину;
- •1) Порушення правил повітряних польотів;
- •1) Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність;
- •28. Кримінально-правова охорона основ національної безпеки України
- •2) „Диверсія”;
- •5) Жодного зі злочинів проти основ національної безпеки України.
- •5) Прем'єр-міністр України.
- •2) Голова Конституційного суду України;
- •5) Вони включені до “Зводу відомостей, що становлять державну таємницю”.
- •3) Мотивованим рішенням Державного експерта з питань державної таємниці визнані державною таємницею;
- •29. Кримінально-правова охорона миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в Україні
- •1) Розв’язування воєнного конфлікту;
- •4) Агресивної війни чи воєнного конфлікту;
- •2) Вигнанні цивільного населення для примусових робіт;
- •5) Заборона міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
- •3) Екологічну катастрофу;
- •2) Діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної чи релігійної групи;
- •4) Міжнародний захист;
- •2) Символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;
- •2) Піратство;
- •5) Фінансування.
- •30. Особлива частина кримінального права зарубіжних держав
- •1) Визнання закону єдиним джерелом, в якому визначається коло кримінально-караних діянь;
- •5) Наявність кодифікації кримінально-правових норм та її результату - кримінальних кодексів.
- •2) Відмова від визнання джерелом Особливої частини судового прецеденту та норм звичаєвого права;
- •4) Судові рішення з конкретних справ становлять прецеденти для розгляду наступних справ і згодом закріплюються у вигляді норм писаного (статутного) законодавства;
- •3) Які визнаються злочином як за місцем вчинення діяння, так і в Україні;
- •3) Повторність злочинів;
- •4) Рецидив злочинів;
- •1) Така кваліфікація є обов’язковою;
5) За заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, кримінальна відповідальність передбачена в окремій статті кк.
#2014 В якій відповіді наведене правильне положення, що стосується відповідальності за злочини проти громадського порядку та моральності?
1) кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами за чинним КК не передбачена;
2) застосування предметів, підібраних на місці злочину, хоча б вони і не були спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, може бути підставою для кваліфікації скоєного як особливо злісного хуліганства;
3) завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян кваліфікується як хуліганство;
4) Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність вчиняється лише умисно;
5) всі злочини проти громадського порядку та моральності мають матеріальні склади.
#2015 Способом вчинення яких злочинів у КК названо використання уразливого стану особи:
1) „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”;
2) „Зґвалтування”;
3) „Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом”;
4) „Залишення в небезпеці”;
5) „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані”.
#2016 Які положення, що стосуються кваліфікації хуліганства, є правильними?
1) хуліганство та наступний за ним опір працівникові правоохоронного органу, вчинений після припинення хуліганських дій, у тому числі й у зв’язку із затриманням винної особи, кваліфікується за сукупністю злочинів, як хуліганство – за відповідною частиною ст.296 КК України та опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків – за ч.2 ст.342 КК України;
2) хуліганство та наступний за ним опір працівникові правоохоронного органу, вчинений після припинення хуліганських дій, у тому числі й у зв’язку із затриманням винної особи, кваліфікується як хуліганство, поєднане з опором представникові влади – за ч.3 ст.296 КК України;
3) групове порушення громадського порядку (ст.293 КК України) на відміну від хуліганства, вчиненого групою осіб (ч.2 ст.296 КК України) супроводжується явною неповагою до суспільства;
4) як хуліганство повинні кваліфікуватись дії, викликані особистими неприязними стосунками, що супроводжувались погрозами вбивством, образою нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сімї, в квартирі щодо родичів, знайомих;
5) склад хуліганства, вчиненого групою осіб, передбачає наявність натовпу, який керується різними мотивами, учасники якого безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії.
#2017 Як кваліфікувати вчинення злочину повнолітньою особою із залученням неповнолітніх осіб, які внаслідок свого віку (ст.22 КК) чи неосудності (ст.19 КК) не є його суб’єктами?
1) як підбурювання до вчинення того злочину, який було вчинено неделіктоздатним суб’єктом;
2) за відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає вчинене діяння за попередньою змовою групою осіб;
3) за статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає вчинення відповідного діяння групою осіб;
4) як виконавця того злочину, який було вчинено неделіктоздатним суб’єктом;
5) як виконавця того злочину, який ним було вчинено разом з неделіктоздатним суб’єктом за статтею (частиною статті) КК, якою передбачено відповідальність за цей злочин і за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
#2018 Які положення, що стосуються співвідношення норми про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 КК) із нормами, що містяться у інших статтях Особливої частини КК України, є правильними:
1) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”;
2) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.303 КК України „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”, котра є щодо неї нормою про ціле;
3) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.300 „Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”, котра передбачає суміжний склад злочину;
4) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.301 „Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів”, котра є щодо неї нормою про частину.
5) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.302 „Створення і утримання місць розпусти і звідництво”, котра є щодо неї спеціальною нормою.
#2019 Які положення, що стосуються співвідношення норми про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 КК) із нормами, що містяться у інших статтях Особливої частини КК України, є правильними:
1) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”;
2) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.307 „Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів”, котра є щодо неї спеціальною нормою;
3) конкуренція норми, закріпленої у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність” з іншими статтями Особливої частини КК України, у яких також встановлена відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у конкретні види злочинної діяльності, вирішується на користь застосування ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”;
4) у разі конкуренції норми, закріпленої у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”, і норми, передбаченої у ч.2 ст.315 КК України „Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів”, перевагу у застосуванні має норма, що міститься у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”;
5) між нормою, передбаченою у ст.304 КК України „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність” і іншими нормами, у яких встановлена відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, не може виникнути конкуренції.
#2020 Які положення, що стосуються розмежування складів злочинів „Зґвалтування” та „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”, є правильними:
1) особа, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, є співвиконавцем зґвалтування за умови, що між діями цієї особи і тієї, яка вступила у статевий акт, наявний об’єктивний і суб’єктивний зв’язок, що характеризує співучасть у злочині;
2) дії особи, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, завжди повинні оцінюватись як „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією”, оскільки охоплюються об’єктивною стороною основного складу цього злочину;
3) особа, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, є співвиконавцем зґвалтування, як у тому випадку, коли виконавець знав про факт примушування потерпілої особи до вступу з ним у статевий акт, так і тоді, коли він вважав її поведінку добровільною, викликаною бажанням отримувати майнову винагороду;
4) склади злочинів: „Зґвалтування” та „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією” не мають спільних ознак, тобто ознак, що є тотожними за змістом у кожному з цих складів злочинів;
5) особа, яка сама не вчиняла і не мала наміру вчиняти статевий акт із потерпілою особою, але застосовувала фізичне насильство чи погрозу його застосування для того, щоб примусити потерпілу особу до вступу в статеві зносини з іншою особою, є співвиконавцем зґвалтування, незалежно від того, чи виконавець здогадувався про факт примушування потерпілої особи шляхом застосованого до неї фізичного насильства, чи погрози його застосування до вступу з ним у статевий акт.
#2021 Назвіть злочини проти громадського порядку та моральності, однією з кваліфікуючих ознак яких є їх вчинення щодо неповнолітнього чи з його використанням:
1) „Групове порушення громадського порядку”;
2) „Масові заворушення”;
3) „Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку”;
4) „Хуліганство”;