6.4 Порядок виконання роботи

Після ретельного зовнішнього огляду апаратури і детального вивчення функціональної та електричної схем приладу приступають до перевірки їх працездатності, для чого необхідно виконати наступне:

1. З’єднати панель частотної модуляції з реєстратором.

2. Підготувати до роботи джерело живлення.

3. Встановити регулятором стабілізованого струму за допомогою стрілочного індикатора джерела живлення струм живлення свердловинного приладу, який зазначений у паспорті (330±10 мА). Збільшення струму проводиться поступово: 100, 200, 330 мА, з витримкою в кожному з положень 10-15 секунд. Через 10-15 хвилин після включення апаратури при необхідності відкоригувати струм живлення.

4. Встановити за допомогою регулятора «Опорний сигнал» блоку керування стрілку індикатора блоку керування на відмітку 800.

5. Нажати та відпустити кнопку «Комутація» блоку керування і за допомогою індикатора каналу 14 кГц панелі частотної модуляції, проконтролюйте включення стандарт-сигналу.

6. Регулятором фази панелі частотної модуляції встановити максимальні покази індикатора та зафіксуйте його.

7. Виключити стандарт-сигнал, для чого струм живлення свердловинного приладу зменшити до 0 на 3-5 секунд, а потім знову встановити попереднє його значення. Проконтролювати відключення стандарт-сигналу за допомогою стрілочного індикатора в панелі частотної модуляції.

8. Перемикач імітатора-тесту встановити в положення 300 М Снм/м і зняти показання індикаторного приладу панелі частотної модуляції. Визначити значення стандарт-сигналу за формулою:

,

де С – значення стандарт-сигналу, М Сим/м ; U_ст – покази індикатора панелі частотної модуляції при включеному стандарт-сигналі; U₃₀₀ – покази індикатора панелі частотної модуляції при включенні тесті в положенні 300 М Сим/м.

6.5 Контрольні питання

1. В яких випадках доцільно застосовувати індукційний каротаж?

2. Що називається розміром зонда індукційного каротажу?

3. Призначення фокусуючих котушок.

4. Від чого залежить радіус дослідження індукційного каротажу?

5. Що характеризує параметр простору?

6.6 Література

1. Померанц Л. И., Чукин В. Т. Аппаратура и оборудование для геофизических методов исследования скважин. – М.: Надра, 1978, с. 147-158.

2. Дьяконов Д. И., Леонтьев В. И., Кузнецов Г. С. Общий курс геофизических исследований скважин. – М.: Недра, 1977, с.112-140.

Лабораторна робота №7

Вивчення будови і принципу роботи апаратури радіоактивного каротажу (ДРСТ)

7.1 Мета роботи

Вивчення основних принципів будови, структурної електричної схеми 2-х канальної свердловинної і наземної апаратури радіоактивного каротажу типу ДРСТ-3-90. Набування навиків в настройці апаратури і в технології проведення досліджень методами ГК, ННК, НГК. ГГК.

7.2 Призначення апаратури ДРСТ

Двоканальний радіометр ДРСТ використовується для проведення досліджень методами ГК і НГК (ННК), або ГК і ГГК в свердловинах великого діаметру, в основному на нафтових і газових родовищах. Для вимірювання методами НГК, ННК або ГГК змінюють тільки джерело і детектор випромінювання. Для проведення ГГК в свердловинному зонді встановлюють джерело γ- випромінювання цезій 137 (потужність експозиційної дози на відстані 1-го метра – 2,6-6*10^-9 А/кг), для проведення НГК, ННК – полоній-берилієве джерело нейтронів з потоком нейтронів 1-5*10⁶ с^-1.