- •Методичні вказівки
- •Харків нту “хпі” 2006
- •1. Розрахукове завдання
- •2. Форми представлення чисел у різних системах числення
- •3. Побітові логічні операції
- •4. Представлення числової інформації в еом
- •5. Машинні коди
- •Приклад 8
- •6. Арифметичні дії над числами
- •7. Розрахункове завдання
- •8. Множення чисел в еом
- •8.1. Множення цілих чисел
- •8.2. Множення дійсних чисел
- •9. Діленння чисел в еом
- •10. Рекомендації щодо оформлення завдання
- •Розрахункове завдання
- •Навчальне видання
- •Роботу до видання рекомендував
- •61002, Харків, вул. Фрунзе, 21.
1. Розрахукове завдання
(частина 1)
1. Вибрати варіант завдання та визначити за таблицею 1 вхідні дані A і В.
Номер варіанта: (і, j) – це перша і друга цифри двозначного числа, що визначається як сума: порядковий номер в журналі групи + номер групи + +індекс групи (1 – "а", 2 – "б", 3 – "в", 0 – "к").
Наприклад, для студента з номером 7 у групі КІТ-11б номер варіанта буде таким: 7+11+2 = 20 (і = 2, j = 0).
Отже, студент повинен вибрати з таблиці 1 число на перетині стовпця 2 та рядка 0. Таким чином, A = 37,5.
Визначити число B, розташоване на перетині і+1-стовпця та j-рядка. У нашому прикладі B = 16,6.
Таблиця 1 – Вхідні дані
|
i=1 |
i=2 |
i=3 |
i=4 |
i=5 |
i=6 |
i=7 |
i=8 |
i=9 |
j=0 |
19,5 |
37,5 |
16,6 |
73,9 |
76,3 |
45,5 |
57,3 |
64,7 |
23,8 |
j=1 |
49,8 |
45,7 |
13,6 |
83,3 |
67,4 |
19,1 |
78,4 |
32,3 |
36,3 |
j=2 |
22,6 |
53,1 |
24,5 |
66,3 |
78,1 |
65,7 |
89,3 |
15,4 |
13,4 |
j=3 |
57,7 |
74,4 |
15,3 |
38,4 |
56,3 |
29,4 |
68,1 |
54,3 |
43,3 |
j=4 |
25,2 |
51,1 |
56,3 |
78,5 |
67,2 |
48,4 |
27,6 |
37,8 |
28,4 |
j=5 |
54,9 |
78,3 |
35,9 |
17,4 |
16,4 |
44,7 |
78,9 |
25,2 |
94,5 |
j=6 |
97,6 |
15,2 |
63,2 |
69,3 |
89,2 |
59,4 |
18,7 |
67,4 |
61,2 |
j=7 |
82,4 |
43,3 |
74,8 |
24,7 |
48,3 |
15,3 |
75,5 |
12,5 |
35,8 |
j=8 |
24,7 |
23,4 |
75,9 |
61,3 |
14,3 |
35,6 |
23,6 |
46,6 |
15,7 |
j=9 |
36,1 |
48,5 |
24,6 |
75,3 |
36,5 |
55,7 |
62,1 |
45,2 |
35,4 |
1.1. Вхідні числа A і В, задані в десятковому коді, представити в двійковому коді з точністю до п’яти знаків після коми.
1.2. Округлити числа A і B кожне до найближчого цілого числа і вважати їх далі відповідно цілими числами С та D. Останні треба представити в кодах: двійковому, вісімковому, шістнадцятковому і двійково-десятковому.
2. Представити число C в однобайтовому полі. В числі С визначити 3-й біт, інвертувати 5-й біт та встановити 4-й біт в 1, а 1-й біт – в 0. Виконати лінійний логічний зсув числа С на і розрядів вліво, та циклічний арифметичний зсув числа С на і розрядів вправо.
3. Представити двійкові числа C і D у прямому, зворотному і додатковому модифікованому кодах у форматі з фіксованою комою.
4. Над отриманими числами C і D виконати операції додавання в зворотному і додатковому кодах (використовуючи по черзі знаки "+" і "–" перед кожним з цих чисел):
D+C D+(– C) (– D)+C – D+(– C)
5. Представити числа А та В у форматі з плаваючою комою. Знайти F=A+B. Результат обчислень представити в прямому коді, а потім перевести в десятковий код та виконати перевірку.
