Тема 12. Філософія та історія в просвітницькій думці Німеччини (4 години)

1. Соціально-політичні умови розвитку історичної науки.

2. Історико-філософська думка німецького просвітництва: Г.Лессінг, І.Кант, Й.Гете, Й.Шиллер.

3. Історична концепція Й.Гердера.

4. Ю. Мозер та зародження романтизму.

5. Розвиток Геттінгенської школи: Й.Гаттерер, А.Шльоцер.

6. Німецьке якобінство: К.Кноблаух, Г.Форстер, А.Айнзидель.

Джерела та література:

Немецкие демократы ХУШ века. Шубарт, Форрстер, Зейме. Сборник произведений. – М., 1956.

Гете В. Избранные произведения. – М., 1964.

Кант І. Відповідь на питання: що таке просвітництво //Всесвіт. – 1989. - № 4. – С.135-138.

Баскин М.П. Философия немецкого просвещения. – М., 1954.

Бабурин С.Н. Политическое учение Г.Форстера и его исторические судьбы //Просвещение, 1986. – № 6. – С.33-40.

Гадамер Х.-Г. Гете и философия //Философская и социологическая мысль. – 1991. - № 6. – С.77-93.

Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.

Гердер И. История философии разных эпох. – Рига, 1990. – С.128-130.

Гринишин Г.М. Иммануил Кант. – Л., 1976.

Гринишин Г.М. Иммануил Кант – ученый, философ, гуманист. – Л., 1984.

Каменников А.А. Проблема философии истории в системе Канта. – Л., 1978.

Мелещенко З.Н. Из истории идейно-философской борьбы за единство Германии в ХУШ и начале Х1Х вв. – Л., 1958.

Могильницкий Б.Г. О генезисе немецкого идеалистического историзма //Методологические и историографические вопросы исторической науки. – Томск, 1982.

Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии. – М., 1990.

Мошковская Ю.Я. Георг Форстер – немецкий просветитель и революционер ХУШ в. – М., 1968.

История философии. – Ростов-на-Дону, 1999. – С.175-218.

Перцев В.Н. Очерк истории Германии ХУШ века. – Минск, 1959.

Парсаданов Н. Гений Лессинга //Искусство. – 1979. - № 1. – С.38-42.

Свасьян К.А. Философское мировоззрение Гете. – Ереван, 1984.

Шеретюк В. Релігійне питання у зовнішній політиці Прусії і Росії середини ХУГ ст. //Історія України. – 1999. - № 35. – С.9-10.

Шмелев В.Д. Кантовское понимание высшей сущности //Философские науки. – 1988. - № 4. – С.61-69.

Штейнберг В.А. Кант и современность //Вопросы философии. – 1982. - № 5. – С.151-155.

Шульц Л. Лессинг и наше время. //Художник, 1979. - № 6. – С.28, 30-32.

Тема 13. Чартистський рух (2 години)

1. Економічний розвиток Англії в першій половині ХІХ ст.

2. Боротьба за парламентську реформу 1832 р. та початок чартистського руху.

3. Народна хартія. Етапи чартизму та його особливості.

4. Причини поразки та значення чартистського руху в соціально-політичній історії Англії.

Джерела та література:

Хрестоматия по новой истории. В 3 т. – М., 1965. – Т.2. – С.12-34.

Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С.106-139.

Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки. – М., 1990. – С.185-202.

Валлич Э. Законы о бедных в английской публицистике конца ХУШ века и теория нищеты Чарльза Холла. – М., 1990.

Ерофеев Н.А. Чартистское движение. – М., 1961.

Ерофеев Н.А. Промышленная революция в Англии. – М., 1963.

Кунина В.Э. Чартистское движение в Англии. – М., 1959.

Мортон А.Л. История английского рабочего движения. – М., 1959.

Рабочее движение Великобритании. Сб. статей. – М., 1979.

Рожков Б.А. Чартистское движение. – М., 1960.

Рожков Б.А. Общие принципы чартизма. //Вопросы истории. – 1987. - № 9. – С.36-49.

Чартизм. Сборник статей. – М., 1961.