Тема 1.2. Вікові особливості опорно-рухової системи
Основні поняття та терміни: кістка, м’язи, скелет, суглоб, опорно-рухова система.
Зміст навчального матеріалу теми 1.2.
Будова та хімічний склад кісток, види кісток. Види з’єднання кісток, суглоби. Вікові особливості опорно-рухової системи.
Будова та функції м’язів. Класифікація, основні групи м’язів. Робота м’язів. Вікові особливості. Механізми скорочення та розслаблення м’язів.
Постава та фактори, що її визначають. Профілактика порушень постави.
Рекомендована література:
Леонтьєва Н.Н. Марінова К.В. Анатомія та фізіологія дитячого
організму, 1986.
Федонюк Я.І. та ін. Анатомія та фізіологія з патологією, 2001.
Хрипкова а.Г. Вікова фізіологія та шкільна гігієна, 1985 Інформаційний матеріал
Опорно-рухова система складається з пасивної частини - скелета та активної частини - м’язів. Вона виконує слідуючи функції:
Опора – кістки хребта та нижніх кінцівок.
Захисна – кістки черепа, хребта, таза та грудної клітки.
Рухова – кістки кінцівок, хребта, м’язи спини та грудні м’язи.
Кровотворна – плоскі кістки та епіфізи трубчастих кісток мають червоний кістковий мозок, де утворюються клітини крові.
Депонуюча – скелет накопичує солі кальцію, фосфору, заліза, а м’язи – глікоген.
Кожна кістка це складний орган, який складається із кісткової тканини, надкісниці, кісткового мозку, кровоносних та лімфатичних судин і нервів.
Кістки поділяються на трубчасті (довгі та короткі), до них відносяться кістки кінцівок; губчасті (довгі та короткі) – ребра, грудна кістка, тіла хребців; повітроносні – решітчаста кістка, лобова; та змішані – атлант, нижня щелепа, носові кістки.
В трубчастих кістках виділяють тіло (діафіз) та два кінці (епіфізи, той, що розташований далі від тіла називається – дистальним епіфізом; котрий розташований ближче - проксимальним).
Кістки складаються з органічних, мінеральних речовин та води. Органічні і мінеральні речовини роблять кістку міцною, твердою і пружною.
Скелет людини (мал.2) представлений скелетом тулуба (хребетний стовп та грудна клітка), скелетом верхніх кінцівок ( пояс – лопатка та ключиці; вільна верхня кінцівка – плечова кістка, кістки передпліччя (ліктьова та променева) та кістки кисті) та нижніх кінцівок (пояс – тазові кістки; вільна нижня кінцівка – стегнова кістка, кістки гомілки (велика гомілкова та мала гомілкова) та кістки стопи) і скелетом голови.
З’єднуються кістки між собою за допомогою суглобів – рухоме з’єднання; за допомогою хрящових утворень – напіврухоме з’єднання та за допомогою зростання чи кісткових виростів (шви) – нерухоме з’єднання.
А Б
Мал..2. Скелет людини. А – вигляд спереду: 1 – кістки мозкового відділу черепа; 2 – кістки лицьового відділу черепа; 3 – хребетний стовп; 4 – грудна клітка; 5 – грудина; 6 – ребра; 7 – кістки поясу верхніх кінцівок (ключиця, лопатка); 8 – плечова кістка; 9 – кістки передпліччя; 10 – кістки кисті (а – кістки зап’ястка; б – кістки п’ястка; в – фаланги пальців); 11 – тазова кістка; 12 – клубова кістка; 13 – лобкова кістка; 14 – сіднична кістка; 15 – стегнова кістка; 16 – надколінок; 17 – кістки гомілки (велика гомілкова та мала гомілкова); 18 – кістки стопи; 19 – кістки передплесни; 20 – кістки плесни; 21 – фаланги пальців. Б – вигляд ззаду: 1 - кістки мозкового відділу черепа; 2 – кістки лицьового відділу черепа;3 – шийний відділ хребта; 4 – грудний відділ хребта; 5 – поперековий відділ хребта; 6 – криж; 7 – куприк; 8 – ребра; 9 - – кістки поясу верхніх кінцівок (ключиця, лопатка); 10 – плечова кістка; 11 – ліктьова кістка; 12 – променева кістка; 13 – кістки кисті; 14 – тазова кістка; 15 – стегнова кістка; 16 – велика гомілкова кістка; 17 – мала гомілкова кістка; 18 – кістки стопи.
В організмі людини нараховується близько 600 скелетних м’язів. У м’язі розрізняють середню частину – черевце, утворене м’язовою тканиною та сухожилля, утворене щільною сполучною тканиною.
За формою та розмірами м’язи поділяються на довгі, широкі, короткі та колові. За функцією – згиначі, розгиначі, синергісти, антагоністи, привідні та відвідні.
До основних груп м’язів тіла людини належать: м’язи голови та шиї, м’язи верхніх та нижніх кінцівок і м’язи тулуба, які включають м’язи грудної клітки, живота та спини.
Основними фізіологічними властивостями м’язів є збудливість, провідність і скоротність.
Скорочуючись м’язи виконують роботу. Робота м’язів залежить від їхньої сили.
Сила м’язів залежить від кількості в ньому м’язових волокон (чим їх більше, тим сильніший м’яз) та від особливостей прикріплення їх до кісток (чим далі від точки опори важеля і ближче до точки прикладення сили ваги м’яз прикріплюється, тим більшу силу він розвиває).
Необхідною умовою існування м’язів є їх робота. Тривала бездіяльність м’язів веде до їхньої атрофії і втрати ними працездатності.
Вікові особливості опорно-рухової системи
У момент народження дитини діафізи трубчастих кісток складаються з кісткової тканини, а більшість епіфізів – із хрящової. Після народження з’являються точки скостеніння, послідовність їх появи має певну закономірність. Сукупність точок скостеніння характеризує рівень біологічного розвитку дитини і називається скелетним віком. У дітей віком понад дванадцять років кістки за зовнішньою та гістологічною будовою такі самі, як і у дорослих.
Череп у новонароджених доношених дітей має відкрите велике тім’ячко (його розміри – від (3 х з до 1,5 х 2 см), заднє тім’ячко відкрите у 25% дітей. У недоношених дітей відкриті й бічні тім’ячка. Мале тім’ячко закривається до трьох місяців, а велике до дев’яти - десяти місяців.
Хребет новонародженого немає вигинів і вгинів. Шийний лордоз формується до двох місяців, грудний кіфоз у віці шести – семи місяців, поперековий лордоз з’являється у віці дев’яти – дванадцяти місяців, а закінчує формуватися у шкільному віці. Після дванадцяти місяців формується крижово-куприковий кіфоз.
Грудна клітка новонародженого широка і коротка. У дітей раннього віку основне положення грудної клітки – це положення максимального вдиху. Після дванадцяти років грудна клітка переходить у положення максимального видиху.
Кістки таза відносно малі, їх ріст відбувається інтенсивно до шести років, потім настає період стабілізації розмірів таза.
У новонародженої дитини склепінчастість стопи не виражена, вона формується коли дитина починає ходити.
М’язова маса новонароджених становить 23%, а у сімнадцятирічних – 44% маси тіла. Після народження дитини м’язова маса нарощується за рахунок стовщення м’язових волокон.
У момент народження посмугованість скелетних м’язів не виражена, рецепторний апарат сформований.