Тема : «Фінансова система»

Основні напрямки фінансової політики – самостійно

1. Організаційна структура фінансової системи

2. Призначення і специфічні ознаки сфер та ланок фінансової системи

3. Управління фінансової системи

Фінансова система –

Сфера фінансових відносин –

Ланка фінансової системи –

Фінанси суб’єктів господарювання –

Державні фінанси –

Міжнародні фінанси –

Фінансовий ринок –

Страхування –

Бюджет держави –

Фонди цільового призначення –

Державний кредит –

Міжнародні розрахунки –

Міжнародні фінансові інституції –

Ринок грошей –

Ринок капіталів –

Ринок цінних паперів –

Кредитна система –

Банківська система –

Фінансові органи –

Фінансові інституції –

Структурна побудова та засади функціонування фінансової системи

Фінансова система розглядається із двох сторін: за внутрішньою - змістовою структурою і організаційною побудовою.

За внутрішньою структурою фінансова система являє собою сукупність відносно відособлених, взаємопов’язаних сфер і ланок, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин.

За організаційною побудовою фінансова система – це сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками.

Внутрішня структура фінансової системи відображає об’єктивну сукупність фінансових відносин і являється загальною для всіх країн. Вона складається із сфер і ланок. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин, а ланка її відособлену частину

Сфери фінансових відносин:

1. На мікрорівні – це фінанси суб’єктів господарювання (підприємства)

2. На макрорівні – це державні фінанси

3. На рівні світового господарювання – міжнародні фінанси і фінансовий ринок

Сфера фінансів суб’єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств, ця сфера не поділяється на окремі ланки.

Сфера державних фінансів, яка характеризує фінансову діяльність держави поділяється на такі ланки:

• Бюджет держави

• Державний кредит

• Фонди цільового призначення

• Фінанси державних підприємств

Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільно-обмінні відносини, та централізацію ресурсів на світовому ринку,вона складається з двох частин, міжнародних фінансових відносин, та безпосередньо міжнародних фінансів. Міжнародні фінансові відносини опосередковуються через міжнародні розрахунки, які ґрунтуються на використанні двох валют і відповідно встановленні валютного курсу, і ці процеси курсоутворення, купівлі та продажу необхідних валют пов’язані з функціонуванням валютного ринку, який формує специфічну ланку міжнародні фінансів. Безпосередньо міжнародні фінанси включають дві ланки: фінанси міжнародних організацій і міжнародні фінансові інституції.

Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів, як специфічного товару. Фінансовий ринок поділяється на ринок грошей, і ринок капіталів. Функціонування фінансового ринку забезпечується через відповідні інституції – банки, інституційні інвестори, фондові біржі.

Розглядаючи внутрішню структуру фінансової системи і враховуючи її регіональні спекти фінанси розрізняють на :національні, регіональні і загальносвітову фінансову систему.

Національні фінансові системи відображають структуру фінансів окремих країн:

1. фінанси суб’єктів господарювання,

2. страхування,

3. державні фінанси

4. внутрішній валютний та фінансовий ринок.

Регіональні фінанси складають з двох рівнів:

1. національній фінансовій системі країн світу чи окремого регіону

2. міжнародні фінанси, які відображаються у централізованих на світовому рівні коштах та фінансових ресурсах

до складу міжнародних фінансів належать:

1. Фінанси міжнародних організацій

2. Міжнародні фінансові інституції

3. Міжнародні валютні та фінансові ринки