2. Розвиток пізнавальних процесів на уроках фізкультури:

1. Розвиток уваги.

• Розвиток недовільної уваги відбувається у зв’язку з впливом на органи чуття різноманітних подразників (шум у залі, спортивні снаряди тощо)

• Довільна увага виникає внаслідок вольових зусиль

• Після довільна увага розвивається, коли рухові дії зацікавили дитину (спочатку вона докладає зусиль, а після виникнення інтересу вольові зусилля не потрібні)

• Врахування вікових особливостей утримання уваги (7-8 років – 10-15 хвилин, підлітки – 40-45)

• Для підтримання і розвитку уваги важливо: чітко ставити мету заняття, перевіряти, наскільки вона зрозуміла, показувати логічний зв’язок між окремими вправами, між вправою та оздоровчим результатом, ставити питання, обговорювати, тембр та гучність голосу, оптимальний темп роботи, вводити змагальні елементи, елементи гри, поступово відкривати нові нюанси виконання конкретних вправ, заздалегідь планувати та організовувати умови заняття тощо).

2. Розвиток сприймання

• Сприймання віддаленості та глибини об’єктів

• Сприймання спрямованості простору та руху

• Сприймання часу (послідовності часу, темпу та ритму, латентного часу рухової реакції, тривалості дії)

3. Розвиток різних видів мислення

• Деструктивне мислення (наявність етапів мисленнєвої активності)

• Індуктивне мислення (швидкий і мінімально усвідомлю вальний процес)

• Репродуктивне мислення (оперування готовими знаннями)

• Творче мислення (створення нових ідей, елементів виконання вправ, нових вправ і завдань)

• Теоретичне мислення

• Практичне мислення

• Наочно-образне мислення

• Наочно-дійове мислення

• Словесно-логічне мислення

• Самостійність, ініціативність, широта, критичність розуму

4. Розвиток пам’яті

• Рухова, тактильна, вестибулярна, зорова пам’ять – при виконанні фізичних вправ

• Слухова, словесно-логічна – при поясненні

• Емоційна памʼять

5. Розвиток уяви

• Пасивна уява – не втілюється в життя

• Активна уява – відтворююча та творча

Психологічні передумови створення інтересу до занять фізкультурою:

• Створення позитивного емоційного фону

• Використання групових, змагальних та ігрових форм роботи

• Різноманітність засобів та форм роботи на уроці

• Правильна постановка задач (типові помилки: вчитель перераховує вправи, а не ставить ціль, задача значима для вчителя, але не для учнів, неконкретна задача, задача не повʼязана з інтересами та потребами учнів, недосяжна задача)

• Уникнення непотрібних пауз

• Здійснення постійного контролю, включення в діяльність усіх учнів класу, навіть звільнених

3. Психологічні основи освоєння рухових умінь та навичок

Види умінь та навиків: рухові, інтелектуальні, сенсорні, вольові

Види научіння (за Ж.де Монпельє):

• Звикання – при багаторазовому повторенні однієї й тієї ж дії відбувається поступове зменшення або зникнення реакції організму на нього. «+» - зменшення чутливості до великих навантажень (тошнота, крепатура, втрата координації); «-» - припинення росту працездатності

• Перцептивне научіння – розвиток психічних якостей, які характеризують процеси сприймання. Проявляється в: зниженні порогів (стимул розрізняється в різних умовах, в різних умовах розрізняються стимули, які раніше сприймалися як однакові), виділенні нових деталей вправи при сприйманні складних стимулів, розпізнаванні та ідентифікації структур вправи в складних для сприймання умовах (при низькій освітлюваності, при короткочасному сприйманні), у зменшенні ілюзій сприймання (прийняття неправильних дій – у новачків- за правильні і навпаки – у суддів).

• Сенсомоторне научіння – пристосування вже існуючої реакції до нових умов сприймання, установлення нових звʼязкі між сенсорними та моторними компонентами реакції

• Моторне научіння – основане на внутрішніх відчуттях

• Вербальне научіння

• Вловлювання суті явища – усвідомлення абстрактних структур (розгадування комбінацій суперника, тактичних ходів)

Стадії формування навички (Ільїн Є.П., Мазніченко В.Д.):

• Формування зорового уявлення про вправу в цілому

• Початкове виконання вправи

• Концентрація збудження в тих нервових центрах, які необхідні при управлінні даним руховим актом (робота над технікою виконання)

• Автоматизація дії (техніка стабільна)

• Формування умінь вищого порядку

Роль помилок

Інтерференція (вплив стійких навичок на формування нових або виправлення помилок). Позитивна і негативна інтерференція.

Фази розвитку рухових якостей (сила, швидкість, витривалість, координованість, влучність, стрибучість, гнучкість тощо):

• Генералізація (розвиток однієї якості супроводжується розвитком й інших)

• Концентрація (розвиток окремої якості не супроводжується розвитком іншої)

• Дисоціація (розвиток однієї якості спричинює гальмування у розвитку іншої)

Методики ефективного розвитку спортивних якостей (Мюллер, Хеттінгер):

Рідке, але тривале навантаження → повільний, але стійкий результат

Часте, але нетривале навантаження → швидке досягнення короткотривалого ефекту

4