Ііі. Достатній рівень:

1. З’ясуйте умови вступу Фердинанда І на чеський престол. Яке становище Чехії вони закріплювали ?

2. Назвіть категорії вільного чеського селянства.

3. З’ясуйте поступове обмеження прав і посилення експлуатації селянства.

4. Розкрийте негативні для Чехії наслідки великих географічних відкриттів.

Іv. Високий рівень:

1. Чим пояснити той факт, що об’єднана держава виникла як імперія Габсбургів, а не як держава, де провідну роль відігравали б чеські землі, які за рівнем свого розвитку стояли високо і мали підґрунтя бути головною силою у новій державі?

Тема 7. Розгром Чехії у Тридцятилітній війні Зміст теми:

Тридцятилітня війна — воєнний конфлікт двох цивілізацій (1618 – 1648). Створення “Протестантської унії” та “Католицької ліги”. Чеський період війни (1618 – 1624). Причини поразки чехів поблизу Білої гори. Альбрехт Валленштейн та його план створення дієздатної армії. Проскрипції та конфіскації Валленштейна і спустошення Чехії військами протестантів і католиків. Еміграційний рух із Чехії, удар по економіці та політичній самостійності міст. “Поновлений земський статут” 1627 року, торжество католицизму і королівського абсолютизму, занепад політичної самобутності Чехії.

Література:

Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.

Великая Моравия. Ее историческое и культурное значение. – М., 1985.

Великая Моравия. Тысячелетняя традиция государственности и культуры. – Прага, 1963.

Всемирная история. Энциклопедия. – т. 4. – м., 1958.

История Чехии. – М., 1947.

История Чехословакии. В 3-х томах. – М., 1956 – 1960.

Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1988.

Лаптева Л. История Чехии периода позднего феодализма и раннего нового времени (1648-1849 гг.). Учебное пособие. – М., 1998.

Лаптева Л. История Чехии периода феодализма (V век – 1648 г.). Учебное пособие. – М., 1993.

Лаптева Л. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма (до 1848 г.) – М., 1985.

Мыльников А. Культура чешского Возрождения. – М., 1982.

Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961

Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х томах. – Т. I. Эпоха феодализма. – Т. II. Новая история. – Минск, 1987 – 1989.

Центральна і Східна Європа в ХV – ХVІІІ ст.: питання соціально-економічної та політичної історії. – Львів, 1998.

Основні терміни і поняття:

Проскрипції, конфіскації, “Поновлений земський статут”, “протестантська унія”, “католицька ліга”.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Розгром Чехії у Тридцятилітній війні (2 год.)

План:

1. Чеський етап Тридцятилітньої війни (1618 – 1624 роки). Діяльність Альбрехта Валленштейна.

2. Соціально-економічні і політичні наслідки Тридцятилітньої війни для чеських земель.

Б) Семінарське заняття: Соціально-політичний розвиток чеських земель у складі Габсбургської монархії (1526 – 1648 роки) (2год.)

План:

1. Встановлення влади Габсбургів у Чехії. Повстання 1547 року.

2. Повстання 1618 – 1620 років. Поразка на Білій горі і встановлення австрійського панування.

3. Розорення чеських земель під час Тридцятилітньої війни.

Методичні поради:

Вивчення теми слід розпочати з обрання у 1526 році Фердинанда І Габсбурга чеським королем. Звернути увагу на те, що чеські землі на той час зберігали внутрішню автономію. Проаналізувати становище чеських земель під владою Габсбургів, переплетення соціальної боротьби з національною і релігійно, що було основною причиною повстання 1547 року. Приводом до повстання стала спроба Фердинанда використати чехів у боротьбі Габсбургів з німецькими протестантами. Розглянути хід і наслідки повстання 1547 року.

У другому питання необхідно з’ясувати причини антигабсбурзького руху, формування складної за своїм соціальним змістом опозиції, що було пов’язано з суттєвими економічними і політичними змінами у країні наприкінці XVI століття. Розглянути становище чеського дворянства, яке не могло прилаштуватися до нових економічних умов і поступово витіснялося іноземним дворянством. З’ясувати причини невдоволення бюргерства і широких верств міського населення. Звернути увагу на позицію магнатів у ході повстання. Знати хід і наслідки повстання.

Третє питання передбачає з’ясування політики Габсбургів у Чехії після Білогорської битви, коли були проведені широкі конфіскації майна повстанців. Унаслідок цих конфіскацій Габсбурги отримали землі, які оцінювалися у 90 – 100 млн. злотих. Вони складали майже 3/4 земель Чеського королівства і майже половину земель Моравії. З країни емігрувала четверта частина чеського дворянства і майже така ж кількість городян. Конфісковані землі продавалися або передавалися новим власникам. Це були переважно іноземці, в основному німці. Ліквідація ряду міських привілеїв і великі контрибуції, накладені на міста Габсбургами, нанесли удар по економіці чеських міст. Політична самостійність міст була суттєво обмежена.

Особливу увагу необхідно звернути на виданий у 1627 році “Поновлений земський статут”, який привів до торжества католицизму і королівського абсолютизму, занепаду політичної самобутності Чехії.

В) Самостійна робота робочим планом не передбачена.