6. Міжнародні організації в системі міжнародних фінансів

На розвиток міжнародних фінансових ринків впли­вають міжнародні організації. Репрезентуючи волю дер­жави, міждержавні організації в межах повноважень, зафіксованих в установчих документах, регулюють між­народні валютно-кредитні відносини.

Міжнародна організація — це об'єднання незалеж­них держав, створене на основі міжнародного договору і статуту для виконання певної мети. Вона має систему постійно діючих органів і заснована у відповідності з між­народним правом.

Класифікація міжнародних організацій здійснюєть­ся за такими ознаками: юридична природа організацій, масштаб діяльності організацій, предмет діяльності ор­ганізацій.

До міжнародних фінансових організацій належать:

— Міжнародний валютний фонд (МВФ);

— Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

— Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

— Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

— Багатостороннє агентство з гарантування інвести­цій (БАТІ);

— Банк міжнародних розрахунків.

Міжнародний валютний фонд є провідним фінан­совим інститутом, який має статус спеціалізованої уста­нови ООН. Він почав функціонувати в 1947 р. Основною метою діяльності МВФ є сприяння розвитку міжнарод­ної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулю­вання та надання кредитів у іноземній валюті для вирів­нювання платіжних балансів членів Фонду.

Статутний капітал МВФ утворюється за рахунок внес­ків держав-членів у відповідності з встановленою для кожного з них квотою. Квота є основою для визначення обсягу фінансового внеску кожного члена і розмірів кре­дитів у МВФ, які пропорційні квоті. Величина квоти залежить від рівня економічного розвитку країни та її ролі у світовій економіці та міжнародній торгівлі. Кво­та розраховується на основі таких показників: ВНП, об­сяг експорту й імпорту, величина золотовалютних ре­зервів.

Статут МВФ передбачає, що окрім власного капіталу, який є основним джерелом фінансування, Фонд може використовувати і залучені кошти.

Діяльність МВФ охоплює три основних напрями:

— кредитування з метою надання фінансової допо­моги країнам, у яких утворилося від'ємне сальдо платіжного балансу;

— регулювання міжнародних валютних відносин;

— постійний нагляд за світовою економікою.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку

заснований у 1945 р. і як спеціалізована установа вхо­дить у систему ООН. Учасниками банку можуть бути лише країни-члени МВФ. Основною метою діяльності банку є сприяння розвитку економіки країн-членів МБРР через надання довготермінових кредитів та га­рантування приватних інвестицій.

Кредитування здійснюється у двох формах — систем­них позик та інвестиційних кредитів.

Системні позики надаються урядам окремих країн під програми макроекономічної стабілізації. Кошти не мають цільового призначення і можуть використовува­тися урядом на власний розсуд. Отримання позик обу­мовлюється виконанням певних вимог. У разі їх неви­конання надання кредитів може бути призупинено.

Інвестиційні кредити видаються під конкретні інве­стиційні проекти терміном до 20 років під гарантії уря­ду. Виділення кредитів обумовлюється наданням інфор­мації про фінансовий стан країни, що позичає кошти, та про об'єкти кредитування.

Міжнародна асоціація розвитку надає безвідсоткові кредити найбіднішим країнам світу терміном до 50 ро­ків на пільгових умовах — 0,75 % .

Міжнародна фінансова корпорація надає кредити високорентабельним приватним підприємствам країн, що розвиваються, причому без гарантії урядів відповід­них країн.

Багатостороннє агентство з гарантування інве­стицій здійснює страхування іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, на випадок політичних ри­зиків.

Банк міжнародних розрахунків є першою в історії міжнародною фінансовою інституцією. Він був створе­ний у 1930 р. Основне завдання банку полягає у нала­годженні співробітництва між центральними банками провідних країн світу та здійсненні розрахунків між ни­ми. Банк забезпечує також здійснення розрахунків між країнами, що входять до Європейської валютної систе­ми. Він виконує депозитно-кредитні функції, валютні операції та операції на фондовому ринку.

Література

Основна: 28, 35, 42, 46, 53.

Додаткова: 24, 29, 33, 47.

Тематичний перелік запитань

для самостійного вивчення дисципліни

1. Правове регулювання валютно-фінансової діяль­ності в Україні.

2. Валютне регулювання. Види валютних обмежень.

3. Методика встановлення валютного курсу в Україні.

4. Організація і порядок роботи біржового валютно­го ринку.

5. Форми і види валютного котирування.

Література

Основна: 28, 35, 46, 53.

Додаткова: 24, 29, 33, 42, 47.

Тематика рефератів

1. Проблеми конвертованості національної грошової одиниці.

2. Становлення та розвиток валютного ринку в Україні.

3. Види і форми міжнародних розрахунково-кредит­них відносин.

4. Правові норми регулювання зовнішньоекономіч­ної діяльності.

Тестові завдання

1. У чому полягає суть поняття "валюта"?

1) грошові одиниці іноземних держав;

2) грошова одиниця країни;

3) грошові одиниці власні та іноземні; кредитні й пла­тіжні документи, вартість яких виражена в іноземній валюті, які застосовуються в міжнародних розрахунках;

4) векселі, чеки, кредитні картки.

2. Яка валюта називається конвертованою?

1) валюта, яка має постійний офіційний курс;

2) валюта, яка вільно обмінюється на гроші інших країн;

3) валюта, яка діє на території групи країн;

4) грошова одиниця, яку можна обміняти на інозем­ну валюту при виїзді за кордон.

3. Що таке "замкнута" валюта?

1) валюта, яка вільно обмінюється на гроші інших країн;

2) валюта, у якої відсутній золотий еквівалент;

3) валюта, яка діє на території однієї країни або гру­пи країн;

4) валюта, операції з якою є обмеженими на терито­рії певної країни.

4. Що таке "валютна інтервенція"?

1) виключне право держави на операції з іноземною валютою;

2) порушення правил здійснення валютних операцій, спекуляція валютними цінностями;

3) пряме втручання держави в операції на валютно­му ринку шляхом продажу або купівлі іноземної валю­ти з метою підвищення або зниження курсу національ­ної або іноземної валюти;

4) продаж державою національної валюти на світово­му (міжнародному) валютному ринку.

5. Що таке "валютна монополія"?

1) виключне право держави на операції з іноземною валютою;

2) державна регламентація порядку зовнішніх роз­рахунків і операцій з валютою;

3) втручання держави в операції на валютному ринку;

4) заборона здійснення операцій в іноземній валюті на внутрішньому ринку країни.

6. Що таке "валютне регулювання"?

1) виключне право держави на операції з іноземною валютою;

2) державна регламентація порядку зовнішніх розра­хунків і операцій з валютою;

3) втручання держави в операції на валютному ринку;

4) регламентація купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку.

7. Що таке "валютний курс"?

1) ціна грошової одиниці однієї країни, що виража­ється в грошовій одиниці іншої країни;

2) офіційний обмінний курс валюти;

3) можливість вільного обміну валюти на гроші іншої країни;

4) рівновелике співвідношення двох грошових оди­ниць.

8. Що таке "валютні блоки"?

1) угруповання держав, в яких здійснюється певна координація валютної політики;

2) угруповання держав, в яких валюта країн учасниць прив'язується до валюти країни-гегемона;

3) національні й міжнародні банки, через які здійс­нюються купівля, продаж і обмін валюти;

4) угруповання держав, що здійснюють колективну валютну інтервенцію.

9. Що таке "валютні зони"?

1) угруповання країн, в яких здійснюється коорди­нація валютної політики і системи зовнішніх розра­хунків;

2) національні й міжнародні банки, через які здійс­нюються валютні операції;

3) прив'язка країни-учасниці до країни-гегемона в здійсненні валютної політики;

4) угруповання країн, що здійснюють розрахунки в єдиній валюті.

10. Що називається валютним ринком?

1) національні й міжнародні банки, а також біржі, через які здійснюються купівля, продаж і обмін інозем­ної валюти;

2) узгоджена, координована валютна політика і си­стема зовнішніх розрахунків;

3) сукупність держав, що утворилися на базі валют­них блоків;

4) міжбанківський ринок з купівлі-продажу валюти.

11. Що таке "валютний демпінг"?

1) відсутність обмежень на валютні операції;

2) експорт товарів за цінами, нижчими за світові, із країн зі знеціненою валютою в країни з більш стабіль­ною валютою;

3) реалізація товарів за цінами, нижчими за світові;

4) значне, тривале заниження валютного курсу гро­шової одиниці.

12. Що таке "валютний кліринг"?

1) вид довготермінового лізингу;

2) система розрахунків, яка заснована на взаємному зарахуванні зобов'язань;

3) операції з обміну товарів, які не супроводжують­ся грошовими переказами;

4) система розрахунків між учасниками.

13. Як визначається вартість вільноконвертованої валюти?

1) за офіційним курсом;

2) за купівельною спроможністю;

3) за товарним наповненням;

4) за попитом та пропозицією.

14. Які валюти мають статус резервних?

1) вільноконвертовані валюти;

2) долари США;

3) швейцарські франки;

4) грошові одиниці будь-якої країни.

15. Залежно від статусу валюту поділяють на:

а) резервну;

б) національну;

в) конвертовану;

г) регіональну.

16. Можливість країни чи групи країн забезпечу­вати свої короткотермінові зовнішні зобов'язання до­пустимими фінансовими засобами — це:

а) конвертованість валюти;

б) валютний ринок;

в) міжнародна ліквідність;

г) міжнародна фінансова стійкість.