Тема XIII

Фінансовий механізм

Зовнішньоекономічних

Відносин

Ключові терміни: міжнародні фінанси, міжна­родні фінансові інститути, фінанси між­народних організацій, міжнародна валютна система, валютний ринок, Міжнародний валютний ринок, Міжнародний банк рекон­струкції й розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Банк міжнародних розрахунків, Міжнародна асоціація розвитку, Багатосто­роннє агентство з гарантування інвести­цій, валютний курс, валютна інтервенція, міжнародна ліквідність, валютний ризик.

1. Суть і призначення міжнародних фінансів

Міжнародні фінанси — це фонди фінансових ре­сурсів, створення і використання яких здійснюється на світовому або міжнародному рівнях для задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення. За допомогою міжнародних фінансів здійснюється міждер­жавний перерозподіл фінансових ресурсів.

Держава є основним суб'єктом міжнародного права, який функціонує в галузі міжнародних фінансів. До ос­новних критеріїв, які характеризують державу як су­б'єкта міжнародних фінансів, відносять: територію, на­селення, владу, здатність вступати у відносини з інши­ми державами і суб'єктами міжнародного права.

У галузі міжнародних фінансів держава в особі дер­жавних органів влади і офіційних посадових осіб має право здійснювати наступні види діяльності:

— брати участь у міжнародних економічних і фінан­сових конференціях;

— брати участь у діяльності міжнародних (міждер­жавних) організацій;

— заключати міждержавні договори з експорту імпорту товарів і послуг;

— брати участь у платіжних і валютних договорах;

— заключати міждержавні договори оренди рухомо­го і нерухомого майна, застави і т. ін.;

— заключати міждержавні договори з надання кре­дитів, позик, інвестування та фінансування;

— здійснювати операції з золотом і коштовними ме­талами;

— емітувати державні казначейські зобов'язання, цінні папери;

— забезпечувати фінансовими та іншими гарантія­ми угоди різних юридичних та інших осіб;

— надавати безкоштовну фінансову допомогу.

Отже, держава здійснює будь-які види діяльності на національному, іноземному, регіональному і міжнарод­ному фінансових ринках.

2. Міжнародна валютна система

Міжнародна валютна система є історично складеною формою організації міжнародних грошових відносин, закріпленою міждержавними договорами. Міжнарод­на валютна система — це сукупність способів, інстру­ментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійс­нюється платіжно-розрахунковий оборот у рамках світо­вого господарства.

Міжнародна валютна система включає в себе такі елементи:

1) світовий грошовий товар і міжнародну ліквідність;

2) валютний курс;

3) валютні ринки;

4) міжнародні валютно-фінансові відносини;

5) міждержавні договори.

Світовий грошовий товар приймається кожною краї­ною як еквівалент вивезеного з неї багатства і обслуго­вує міжнародні відносини. Першим міжнародним гро­шовим товаром було золото. Пізніше світовими гроши­ма стали національні валюти провідних країн світу.

Валюта — це особливий спосіб функціонування гро­шей, коли національні гроші обслуговують міжнародні й кредитні відносини.

Валюта класифікується за певними ознаками. 1. Залежно від статусу валюти:

а) національна;

б) іноземна;

в) міжнародна;

г) регіональна; ґ) евровалюта.

2. Щодо валютних запасів країни:

а) резервна;

б) інші види валют.

Резервна валюта — це іноземна валюта, в якій цен­тральні банки інших держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків зі зовнішньотор­говельних операцій та іноземних інвестицій.

3. За режимом застосування:

а) вільноконвертована;

б) частково конвертована (зовнішньо конвертована, внутрішньо конвертована);

в) неконвертована.

4. За видами валютних операцій:

а) валюта ціни контракту;

б) валюта платежу;

в) валюта кредиту;

г) валюта векселя.

5. За матеріально-речовою формою:

а) готівкова;

б) безготівкова.

Міжнародна ліквідність — це можливість країни чи групи країн забезпечувати свої короткотермінові зовнішні зобов'язання прийнятними (допустимими) платіжними засобами. Основу зовнішньої ліквідності утворюють золотовалютні резерви держави.

Структура міжнародної ліквідності включає в себе такі компоненти:

1) офіційні валютні резерви країн;

2) офіційні золоті резерви;

3) резервна позиція Міжнародного валютного фонду (право країни-члена автоматично отримати безумовний кредит в іноземній валюті в межах 25 % від її квоти в МВФ).