1. Суть фінансового ринку

Фінансовий ринок — це специфічна сфера економіч­них відносин. У розвинутому ринковому середовищі він створює гнучкий механізм мобілізації та перерозподілу вільних коштів для забезпечення фінансування витрат підприємств і організацій, розширення можливостей вишукування необхідних фінансових ресурсів для ви­робничого і соціального розвитку.

Фінансовий ринок є невід'ємною частиною фінансо­вої системи держави і відображає внутрішній і зовніш­ній попит та пропозиції на фінансові ресурси.

Учасниками фінансового ринку є фінансові посеред­ники. Вони за допомогою різноманітних фінансових інструментів виконують широкий набір функцій з об­слуговування та управління економічними процесами.

Товаром на фінансовому ринку є гроші, надані у ко­ристування на певний час у формі позик під зобов'язан­ня або безповоротно під акції.

Фінансовий ринок формується під впливом перемі­щення грошових коштів у будь-якій формі від власників до позичальників. Переміщення грошових коштів може здійснюватися як:

— пряме фінансування;

— непряме фінансування.

При прямому фінансуванні кошти переміщаються безпосередньо від власників заощаджень до позичаль­ників. У прямому фінансуванні можна виділити такі підгрупи:

— капітальне фінансування;

— фінансування шляхом отримання позики.

Капітальне фінансування — це будь-яка угода, за якою фірма отримує грошові кошти для здійснення інвестицій в обмін на надання права часткової участі у власності на цю фірму.

Фінансування шляхом отримання позики — це будь-яка угода, згідно з якою фірма отримує грошові кошти для здійснення інвестицій в обмін на вимогу сплатити ці кошти в майбутньому з узгодженим відсотком. Пра­ва на частину власності фірми кредитор не отримує.

При непрямому фінансуванні кошти переміщують­ся від власника заощаджень до позичальників не безпо­середньо, а через фінансових посередників.

2. Класифікація фінансових ринків

Фінансовий ринок поділяється на грошовий ринок і ринок капіталів.

Під грошовим ринком розуміють ринок короткотер­мінових кредитів (до одного року). Цей ринок обслуго­вує рух обігових коштів підприємств, банків, громад­ських організацій, населення, держави. Об'єктом купівлі продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні кошти. Суб'єктами виступають фінансово-кредитні інститути, що мобілізують і перерозподіляють грошові кошти юридичних осіб, громадян, держави. Ціною товару, що продається і купується на грошовому ринку, є позико­вий відсоток.

Ринок капіталів охоплює середньо та довготермі­нові кредити, а також акції та облігації. Ринок капіта­лів (інвестиційний ринок) здійснює вкладення капіта­лу як у виробничу, так і у невиробничу сфери еконо­міки.

До складу грошового ринку входять обліковий, міжбанківський та валютний ринки.

Обліковий ринок — це той, на якому основними ін­струментами є казначейські та комерційні векселі, інші види короткотермінових зобов'язань (цінних паперів). На обліковому ринку обертається значна кількість ко­роткотермінових цінних паперів високої ліквідності та мобільності.

Міжбанківський ринок — це частина грошового рин­ку, де тимчасово вільні грошові ресурси одних кредит­них установ залучаються іншими і перерозподіляються між ними переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни. Найбільш поширені терміни депо­зитів — 1, 3 та б міс.

Валютний ринок — це система фінансово-економіч­них відносин, пов'язаних із здійсненням операцій купівлі продажу іноземних валют і платіжних документів у іноземних валютах.

Ринок капіталів поділяють на ринок середньотермінових та довготермінових кредитів та ринок цінних па­перів (РЦП).

Кредитний ринок є системою відносин між позико­давцями і позичальниками з приводу позики в товарній чи грошовій формі. Суб'єктами кредитного ринку ви­ступають юридичні особи через свої уповноважені орга­ни, а також фізичні особи. Позичальники сплачують кре­диторам певний відсоток, який залежить від:

1) величини ризику;

2) терміну, на який надається кредит;

3) попиту і пропозиції кредитів;

4) рівня інфляції та ін.

Ринок цінних паперів розглядається як частина рин­ку капіталів, де відбувається процес купівлі-продажу ЦП та їх емісія. Він поділяється на два види:

1) первинний;

2) вторинний.

Первинний ринок — це ринок, на якому розміщують­ся вперше випущені ЦП. Первинний ринок включає інвестиційні та комерційні банки, через які акціонерні товариства і держава розміщують свої ЦП.

Вторинний ринок — це ринок, на якому продаються і купуються випущені раніше ЦП. З точки зору органі­зації вторинний ринок поділяють на централізований (біржовий) та децентралізований (позабіржовий).

Формою централізованого (біржового) ринку є фон­дова біржа, на якій постійно обертаються ЦП, які допу­щені до обігу біржовими комітетами.

Децентралізований ринок — це ринок, на якому обер­таються як допущені, так і не допущені до обігу на фон­дових біржах ЦП. Цей ринок складається зі значної кіль­кості брокерсько-дилерських фірм. До них належать і комерційні банки, які займаються операціями з ЦП.