1. Фінанси в економічній системі

держави. Призначення та роль фінансів

Фінансам в економічній системі держави належить провідна роль. Це обумовлено тим, що при їх функціону­ванні визначаються кількісні та якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати дій. Обов'язковим атрибутом участі фінансів у економічному житті держави є гроші. Усі процеси, в яких беруть участь фінанси, повинні мати грошовий вираз. Це дає змогу формувати фонди грошових коштів для здійснення виробничої діяльності, мобілізації коштів для виконання державою своїх функцій, задоволення власних потреб громадян.

Фінанси в економічній системі будь-якого типу ма­ють місце тоді, коли здійснюється процес створення та використання фінансових ресурсів.

Об'єктом, де виявляється суть та роль фінансів, є створення та використання валового внутрішнього продукту (ВВП). Суб'єктами цих процесів є, з одного боку, держава, а з іншого, — населення та підприємницькі структури.

Фінанси — це економічна категорія, яка характеризує розподіл суспільного продукту та національного доходу, внаслідок чого утворюються централізовані й децентралізовані фонди.

Фінанси — це специфічна форма суспільних відно­син. Фінансові відносини виникають:

1) між державою та суб'єктами підприємництва в процесі сплати податків та фінансування з бюджету;

2) у процесі купівлі-продажу товару;

3) між підприємством і різноманітними об'єднаннями в процесі відрахувань у централізовані фонди та фінансування з них;

4) між підприємством і його працівниками в процесі виплати заробітної плати;

5) у процесі відрахувань у державні цільові фонди та фінансування з них;

6) між державою і громадянами в процесі формування державного бюджету.

Призначення фінансів — забезпечити необхідні умо­ви для здійснення процесу створення, розподілу й вико­ристання ВВП у державі. Це досягається шляхом ство­рення й використання різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємств та кожного громадянина.

Фонди фінансових ресурсів, які обслуговують еконо­мічні процеси, є різноманітними за методами створення, напрямами використання, рівнем відображення інтере­сів, суб'єктами економічної діяльності, методами вироб­ничої й суспільної інтеграції та кінцевою метою відпо­відного виду діяльності.

2. Функції фінансів

Прояв сутності фінансів у реальній практичній діяль­ності розглядається через характеристику функцій, які притаманні певній категорії. Фінанси виконують дві основні функції: розподільчу та контрольну.

Фінанси за допомогою розподільчої функції обслуговують різні етапи розподілу та різні сфери суспільного життя — сферу матеріального виробництва, сферу обмі­ну і споживання. Фінансовому розподілу притаманні та­кі види розподілу: внутрішньогосподарський, внутріш­ньогалузевий, міжгалузевий, між територіальний.

Об'єктом дії розподільчої функції є вартість ВВП. Суб'єктами розподілу є юридичні й фізичні особи, які формують фонди цільового призначення, а також держава.

Розподільча функція фінансів реалізується в процесі первинного розподілу та перерозподілу вартості ВВП. Первинний розподіл — це розподіл доданої вартості й формування первинних доходів суб'єктів, які беруть участь у створенні ВВП. Первинними доходами на цій стадії є: у фізичних осіб — заробітна плата; у юридич­них осіб — прибуток; у держави — дохідна частина державного бюджету. Перерозподіл полягає у створенні й використанні централізованих фондів. За рівнем цен­тралізації вони поділяються на загальнодержавні, ре­гіональні, відомчі й корпоративні.

Провідну роль

у процесі перерозподілу відіграє дер­жава. Отже, на загальнодержавному рівні можна виді­лити певні стадії. Спочатку відбувається мобілізація і формування загальнодержавних фондів (державного бюджету і цільових загальнодержавних позабюджетних фондів), згодом — процес використання цих фондів: спрямування коштів на розвиток пріоритетних галузей народного господарства, соціально-культурні заходи, управління, оборону, виплату пенсій тощо.

Поряд з розподільчою функцією фінанси виконують і контрольну функцію, яка виявляється в контролі за розподілом ВВП між відповідними грошовими фонда­ми та їх цільовим використанням.

Основу контрольної функції фінансів становить рух фінансових ресурсів, який відбувається у фондовій та у не фондовій формах. Саме завдяки контрольній функ­ції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб'єктів господарювання, включаючи державу, а також економ­не й ефективне використання коштів.

Контрольна функція має місце на всіх стадіях розпо­ділу і повинна забезпечити оптимальне співвідношення при розподілі суспільного продукту між фондами на­громадження та споживання. У практичній діяльності контрольна функція виявляється у фінансовому кон­тролі.