4. Страховий ринок

Страховий ринок — особлива сфера грошових відно­син, де об'єктом купівлі-продажу є специфічна послу­га — страховий захист, а також пропозиція і попит на нього.

Функціонування страхового ринку базується на та­ких принципах:

— демонополізація страхової справи;

— конкуренція страхових організацій з надання стра­хових послуг;

— залучення страхувальників і мобілізація грошо­вих коштів у страхові фонди;

— свобода вибору для страхувальників умов надан­ня страхових послуг, форм і об'єктів страхового за­хисту;

—і надійності й гарантії страхового захисту.

Суб'єктами страхового ринку є страховики (страхові компанії), які надають страхові послуги, страхуваль­ники (фізичні й юридичні особи та держава). Посеред­никами в проведенні страхування виступають страхові агенти та страхові брокери (брокерські фірми).

Страхові агенти — це, як правило, фізичні особи, які укладають угоди страхування від імені страховика.

Страхові брокери виступають, зазвичай, від імені стра­хувальника, добираючи йому найвигідніші умови і на­дійні страхові компанії. Вони можуть надавати консуль­таційні послуги і страховикам. За свою роботу страховий брокер отримує винагороду у формі комісійних виплат.

На страховому ринку функціонують страхові компа­нії різних організаційно-правових форм: державні стра­хові компанії, акціонерні страхові товариства, товари­ства взаємного страхування.

Обов'язковим складовим елементом страхового рин­ку є спеціалізовані консалтингові фірми (компанії) стра­хових експертів.

Держава як учасник ринку страхових послуг ство­рює правові основи страхової діяльності та здійснює контроль за дотриманням чинного законодавства. У за­конах і прийнятих нормативних актах сформульовані вимоги до страховиків, порядок їх створення та реєстрації, вимоги до договорів і правила страхування, обов'язки стра­ховиків і страхувальників у кожній конкретній ситу­ації.

Страховий нагляд здійснюється також за рівнем стра­хових тарифів, формуванням запасних і резервних фондів страховиків, проведенням інвестиційної політи­ки, організацією обліку і звітності, своєчасною і повною сплатою податків у бюджет, за рівнем фахової підготов­ки страхових працівників.

Функціонування страхового ринку пов'язане з таки­ми поняттями, як страхове поле і страховий портфель. Страхове поле — це наявність потенційних страхуваль­ників певного виду страхування. Страховий портфель — це сукупність укладених певною компанією угод з усіх видів страхування. Страховий портфель характеризує діяльність кожної компанії на ринку.

Страховий ринок залежно від масштабів попиту і про­позиції на страхові послуги можна розподілити на:

— місцевий (регіональний);

— національний (внутрішній);

— світовий (зовнішній, глобальний).

Місцевий страховий ринок — це, як правило, обме­жений певною територією та вузькоспеціалізований ринок страхових послуг. Його функціонування забезпе­чує потреби конкретного регіону в страховому захисті.

Національний страховий ринок покликаний задо­вольняти економічні потреби та реалізувати економічні інтереси страховиків і страхувальників у межах націо­нальної економіки.

Світовий страховий ринок сприяє задоволенню по­треби у страховому захисті страхувальників усього світу. За галузевими критеріями структуру страхового рин­ку поділяють на такі ринки: особисте, майнове страху­вання та страхування відповідальності.

Для підвищення фінансової надійності страховиків запроваджені певні вимоги щодо розміру статутного капіталу страхових компаній. Зокрема, мінімальний розмір статутного капіталу страховика повинен стано­вити 1 млн евро, а для тих, хто здійснює страхування життя — 1,5 млн евро.

Література

Основна: 19, 28, 29, 35, 42, 46.

Додаткова: 23, 27, ЗО, 33, 40, 43, 52, 53, 54.

Тематичний перелік запитань для

самостійного вивчення дисципліни

1. Види майнового страхування, їх економічна суть та перспективи розвитку.

2. Суть, види, перспективи розвитку особистого стра­хування.

3. Страхування підприємницьких ризиків.

4. Механізм визначення страхових платежів, сум страхового відшкодування.

Література

Основна: 28, 35, 42, 46.

Додаткова: 27, 33, 41, 43, 52, 53.

Тематика рефератів

1. Розвиток і значення страхування в умовах станов­лення ринкової економіки.

2. Страхові поліси як форма запобігання кредитним ризикам.

3. Застосування перестрахування в практиці страхо­вих організацій.

Тестові завдання

1. Які причини виникнення та існування страху­вання?

1) захист майнових інтересів суб'єктів виробничих відносин і людського буття від несприятливих подій (ри­зиків);

2) створення сезонних запасів у харчовій промисло­вості;

3) збільшення обсягів виробництва;

4) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику.

2. Що з наведеного нижче становить зміст кате­горії "страхового захисту"?

1) спосіб локалізації небезпечних об'єктів;

2) економічні відносини щодо попередження, усунен­ня локалізації та відшкодування збитків внаслідок не­сприятливих подій;

3) механізм забезпечення підприємств фінансовими ресурсами;

4) збільшення товарних запасів у зв'язку з їх сезон­ністю.

3. Які функції виконує страхування?

1) формування і використання фінансових ресурсів;

2) відтворювальну, ризикову, стимулюючу;

3) ризикову, попереджувальну, нагромадження кош­тів і контрольну;

4) фіскальну, нагромаджувальну, контрольну, попе­реджувальну .

4. Виділіть характерні ознаки страхування:

1) обов'язковий характер настання страхових випад­ків;

2) замкнута природа дії збитку, перерозподіл його в просторі та часі, відшкодування збитків, випадковий характер виникнення;

3) розподільчий характер відносин з формування фондів грошових коштів;

4) платність, поверненість та цільовий характер ви­користання грошових коштів.

5. Які галузі виділяють у страхуванні?

1) добровільну і обов'язкову;

2) майнову, особисту відповідальність;

3) страхування життя;

4) страхування фінансових ризиків.

6. Які існують форми страхування?

1) життя і ризикове;

2) добровільне і обов'язкове;

3) майнове, особисте, відповідальності;

4) медичне та від нещасних випадків.

7. Які з наведених видів відносять до майнового страхування?

1) страхування інвестицій;

2) страхування від вогневих ризиків та ризиків сти­хійних явищ;

3) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

4) страхування кредитів.

8. Які з наведених видів відносять до особистого страхування?

1) страхування професійної відповідальності;

2) страхування життя і від нещасних випадків;

3) страхування вантажів і багажу;

4) страхування будівель громадян.

9. Що з наведеного нижче розкриває суть ризикової функції страхування?

1) створення системи страхових резервів;

2) передача за певну плату страховикові матеріаль­ної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено договором страху­вання або чинним законодавством;

3) зменшення наслідків страхових подій;

4) перерозподіл коштів між страхувальниками.

10. Страхування від нещасних випадків включає:

1) страхування життя дітей;

2) страхування додаткової пенсії;

3) страхування туристів, спортсменів і пасажирів;

4) страхування від усіх хвороб.

11. Прибуток від страхової діяльності формуєть­ся за рахунок:

1) зароблених страхових премій та доходів від розмі­щення тимчасово вільних коштів;

2) комісійних винагород за передачу ризиків у пере­страхування;

3) комісійних винагород страховим посередникам;

4) страхових резервів.

12. Страхова премія — це:

1) винагорода страхувальнику за беззбиткове прохо­дження договору страхування;

2) оплата послуг страхового брокера;

3) плата страхувальника страховику за надання стра­хових послуг;

4) винагорода перестраховика.

13. Страхові резерви, які формуються страхови­ками, — це:

1) технічні резерви і резерви зі страхування життя;

2) резерв збитків;

3) резерви належних до виплати страхових сум;

4) резерв заявлених, але ще не врегульованих збитків.