1. Фінансові ресурси визначаються як:

1) економічні відносини з розподілу і перерозподілу грошових доходів суб'єктів господарювання;

2) товарно-матеріальні цінності, що використовують­ся підприємством у процесі господарської діяльності;

3) основні й оборотні фонди суб'єкта господарювання;

4) грошові кошти, які є у розпорядженні підприєм­ства і які зосереджуються у грошових фондах або вико­ристовуються за цільовим призначенням у нефондовіи формі.

2. Залежно від джерел формування фінансові ре­сурси поділяють на:

1) державні й місцеві;

2) централізовані й децентралізовані;

3) внутрішні й зовнішні;

4) власні й позичені.

3. До децентралізованих фінансових ресурсів відносять:

1) кошти Пенсійного фонду, кошти статутного фон­ду, кошти фондів, утворених за рахунок прибутку;

2) прибуток, кошти статутного фонду, амортизацій­ного фонду, кошти фондів, утворених за рахунок при­бутку, сталі пасиви;

3) кошти фонду оплати праці, резервний фонд Кабі­нету Міністрів України, прибуток;

4) кошти фондів, утворених за рахунок прибутку, кошти цільових державних фондів, резервний фонд Ка­бінету Міністрів України.

4. Загальнодержавні цільові фонди характеризу­ють як:

1) сукупність фінансових ресурсів, що акумулюють­ся у Державному бюджеті;

2) сукупність фондів грошових коштів, що знаходять­ся в розпорядженні Міністерства фінансів;

3) система пере розподільчих відносин, спрямована на підвищення економічного і соціального рівня життя су­спільства;

4) сукупність фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні центральних або регіональних органів управління і мають цільове призначення.

5. Фінансове забезпечення здійснюється у таких формах:

1) самофінансування, кредитування, бюджетні асиг­нування;

2) кредитування і акціонування;

3) самофінансування, кредитування, бюджетні асиг­нування і акціонерний капітал;

4) бюджетне фінансування і кредитування.

6. Суть самофінансування можна охарактеризу­вати як:

1) принцип господарювання, за яким господарська самостійність тісно пов'язана із самостійністю у форму­ванні й використанні власних фінансових ресурсів;

2) форму фінансового забезпечення, яка передбачає використання кредитів та інших позичкових коштів;

3) форму фінансового забезпечення, яке здійснюєть­ся виключно за рахунок коштів державного бюджету;

4) інструмент перерозподілу тимчасово вільних кош­тів суб'єктів господарювання і заощаджень населення.

7. Кредитування як форма фінансового забезпечен­ня полягає у:

1) тимчасовому використанні позичених ресурсів на принципах повернення, термінів, оплати і забезпечення;

2) формуванні й використанні власних фінансових ресурсів;

3) колективному фінансуванні суб'єкта господарю­вання;

4) виключному використанні коштів Державного бюджету для фінансування підприємств.

8. Бюджетне фінансування — це:

1) форма фінансового забезпечення, яке відбуваєть­ся виключно за рахунок коштів Державного бюджету;

2) інструмент перерозподілу тимчасово вільних кош­тів фізичних і юридичних осіб;

3) принцип господарювання, заснований на самофі­нансуванні та кредитуванні;

4) метод фінансового регулювання через механізм оподаткування.