#3.1.Особистий закон юридичної особи;

Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. пристосовує вищезазначені норми та принципи національного права, котрі регулюють питання, пов’язані з юридичною особою, до цивільно-правових відносин, ускладненених іноземним елементом.

Так, ст. 25 визначається «Особистий закон юридичної особи»таким чином:  1. Особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. 2. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. 3. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, в якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи.

Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи (Ст. 26): 1. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Особистий закон іноземної організації, яка не є юридичною особою відповідно до права іноземної держави (Ст. 27): 1. Особистим законом іноземної організації, яка не є юридичною особою відповідно до права держави, у якій така організація створена, вважається право цієї держави. Якщо така організація діє на території України, до її діяльності застосовується законодавство України, яке регулює діяльність юридичних осіб, якщо інше не випливає з вимог законодавства чи суті правовідносин.

Обмеження повноважень органу або представника юридичної особи (Ст. 28): 1. Юридична особа не може посилатися на обмеження повноважень її органу або представника на вчинення правочину, яке не відоме праву держави, в якій інша сторона має місце перебування або знаходження, крім випадків, коли інша сторона знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Національний режим діяльності іноземних юридичних осіб в Україні (Ст. 29): 1. Підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом.

Участь держави та юридичних осіб публічного права у приватноправових відносинах з іноземним елементом (Ст. 30): 1. До приватноправових відносин з іноземним елементом за участю держави та юридичних осіб публічного права застосовуються правила цього Закону на загальних підставах, якщо інше не передбачено законом.

#3.2.Колізійне регулювання правового статусу юридичних осіб в законодавстві України;

Подібно до того, як стосовно фізичної особи головним є питання про право- та дієздатність останньої, так і щодо юридичної особи, перш за все, постає питання щодо її правосуб’єктності. Повинно бути зрозумілим, що принципово правосуб’єктність юридичної особи визначається за правопорядком держави, з яким ця особа пов’язана фактом свого виникнення. Проте, як і у випадку фізичної особи, питання про виникнення чи відсутність у юридичної особи правосуб’єктності інколи є досить-таки складним.

Наприклад, право, за яким правосуб’єктність юридичної особи та її зміст у континентальних державах Західної Європи (Франція, ФРН, Італія, Швейцарія тощо) визначається за законом місця знаходження адміністративного центру цієї особи, в той час як у країнах так званого загального права (Велика Британія, США та деякі інші) – за законом держави місця реєстрації статуту юридичної особи. Саме тому одна й та ж організація, що має статут, який зареєстровано у Канаді, а місце дислокації правління – в Іспанії, буде визнана у Франції іспанською, а в Англії – канадською юридичною особою [5].

Тобто у цьому випадку, завдяки наявності іноземного елементу у приватних відносинах, виникає ситуація, коли, як зазначається, одним і тим же фактичним обставинам може бути дана різна юридична оцінка, внаслідок чого, згідно з правом різних держав, може бути дана різна відповідь на одне й те саме питання [6]. Подібні питання у доктрині МПрП прийнято позначати як статутні, а оскільки відповіді на них у різних правопорядках, як правило, різняться, вони створюють підстави для виникнення колізійних питань.