Тема 4.2 Картоплесховища та сховища для городини.

Лекція 2

Питання

1. Обладнання сховищ. Види засіків і контейнерів для зберігання коренеплодів, капусти, цибулі, картоплі, їх розміри та взаємне розташування.

2. Вентиляція сховищ. Конструкція і розташування повітропроводів.

Картоплесховище обладнують засіками шириною 6...7м і довжиною по поздовжній осі будівлі не більше 6м. Граничну місткість засіків для насіннєвої картоплі приймають 50...80т при висоті завантаження їх 2...3м, а для продовольчої картоплі 80... 110т при висоті завантаження З...4м.

Стінки засіків каркасної збірно - розбірної конструкції з залізобетонних або дерев'яних елементів роблять на 100мм вище припустимої висоти завантаження картоплі. Така конструкція стінок полегшує завантаження засіків, забезпечує зручне очищення і дезинфекцію, а при необхідності їх розбирання і збирання в процесі експлуатації.

В сховищах з природною і механічною обмінною вентиляцією для кращого провітрювання картоплі застосовують ґратчасті стінки засіків з зазорами

20...30мм, а в сховищах з активною механічною вентиляцією - суцільні з струганих, щільно підігнаних одна до одної обрізних дошок. Каркас стінок засіків виконують з брусів з урахуванням бокового тиску картоплі при висоті насипу більше 3.5.

Дерев'яна стінка засіків

1- стіна сховища;

2- стояк каркасу;

3- дощаті щити закидки

4- верхня обв'язка;

5- підлога.

На міських плодоовочевих базах продовольчу картоплю зберігають в контейнерах. Контейнери розбірні, складані і універсальні різних розмірів і різної місткості: найбільш крупні 900х900х900мм, об'ємом 0,7м³, місткістю біля 450кг; менші 800х800х800мм, об'ємом біля 0,5м³, місткістю біля 325кг.

Щити днищ і стінок розбірних контейнерів роблять з дерев'яних планок товщиною 300 і шириною 50 мм , закріплених в металевих рамах з кутиків

2 5 х 25 мм із зазорами між планками 25...З0 мм. Бокові стінки контейнерів кріплять до піддону - днища за допомогою завісів. Зверху стінки з’єднують запорами

Нерозбірні універсальні контейнери роблять з кришкою і похилим під кутом 30⁰ днищем для розвантаження картоплі самопливом без перекидання. Контейнери ставлять по всій площі сховища в 3 ...5 ярусів з зазором між ними

50мм при загальній висоті складування 4..5,5м. Між штабелями контейнерів залишають проходи шириною не менше 1м.

Приміщення для пророщування картоплі обладнують стелажами по висоті в 5 ярусів. Стелажі роблять з сітчатим покриттям розбірними комплектами шириною 1200мм з відступами один від одного 800мм. Між стелажами і зовнішньою стіною робиться прохід шириною 750мм. Відстань між ярусами стелажів 750 мм. Нижня полиця розташована на висоті 250мм від підлоги. Борти виготовляються з планок шириною 40...50мм з проміжками між ними 20мм.

Коренеплодосховища для насінневого і продовольчого буряка і брюкви, капустосховища, сховища для цибулі обладнують такими ж засіками як і для зберігання продовольчої картоплі. Моркву зберігають в контейнерах і ящиках, а інші продовольчі і насіннєві коренеплоди, кореневі сорти петрушки, селеру і ріпу в ящиках. Ящики розміщують в сховищі на піддонах пакетами, а контейнери - штабелями з зазорами між ними 50мм; гранична ширина пакетів і штабелів 6...7м, довжина до 6м і висота до 4м .

Капуста може зберігатись також в контейнерах, які ставляться штабелями 6х7х6м і висотою до 4м. Капустосховища місткістю до 250т можуть обладнуватись стелажами по висоті в три яруси.

1 - верхня обв'язка;

2 - стояки каркасу.

Продовольчу і насіннєву капусту укладають на стелажі штабелями в 3 ряди, тобто з завантаженням кожної полиці стелажа на висоту до 750мм. Відстань між полицями стелажів повинна бути 1м. Нижні полиці розташовують на 250мм вище підлоги. Ширина стелажів 2...2,2м. довжина не більше 6м.

По відношенню до зовнішніх стін стелажі ставлять на відстані 200мм. Конструкція стелажів розбірна. Настил стелажів складається з жердин діаметром 50мм, що укладаються в овальні заглиблення поперечних пластин з проміжками 80 мм. Щоб жердки не здвигались з місця, їх можна об'єднати в щити підшивними планками.

Засіки в сховищах цибулі-ріпки мають розміри 7хЗм. Сховища місткістю до 100т. та насіневої цибулі обладнують стелажами шириною 2...2, 2м і довжиною до 6 м Відстань між полицями 1,05 ‑ 1м. Проміжки між планками стелажів для цибулі-ріпки ‑ 15...20мм, а для насіневої цибулі 10... 15мм. Також цибулю можна зберігати в ящиках.

Для завантаження і розвантаження засіків з овочами використовують

конвеєри. Контейнери і ящики - переміщаються електронавантажувачами. **

В секційних сховищах для сортування, обробки і переміщення цибулі, моркви і капусти використовують сортувальні машини та систему конвеєрів.

Система активної вентиляції призначена для штучного продування повітря через товщу насипу картоплі, що зберігається в засіках чи насипом з метою просушки та регулювання температури, вологи в масі картоплі і в самому сховищі.

Система активного вентилювання складається з припливної шахти з

жалюзійним забірним отвором, рециркуляційного повітропроводу, реверсивних вентиляторів осевого типу з електродвигунами, підпільних магістральних, розподільчих і наземних ґратчастих каналів - повітропроводів.

а - повітропроводи системи активної вентиляції картоплесховища; б- принципова схема системи активної ентиляції; в - засік з ґратчастими повітророзподільними каналами; г - припливна вентшахта; д - засік з ґратчастою

підлогою; е - повітророзподільний канал;

1 - стіна сховища; 2- стіна засіку; 3 - електрокалорифер; 4 - рециркуляційний повітропровід; 5 - приточна шахта; 6 - припливні вентиляційні шахти; 7 - центробіжний вентилятор; 8 - магістральний повітропровід; 9 -повітророзподільні канали; 10 - шатрові ґратчасті повітророзподільні канали; 11 - отвір для приймального клапану; 12- проріз для герметичних дверей; 13 - ґратчаста підлога.

Припливна вентиляційна шахта прямокутного перерізу 2400x1110мм. розташовується біля зовнішньої стіни вентиляційної камери. Стіни шахти зводяться з цегли товщиною 250мм. і утеплюються з середини мінераловатними плитами, газобетоном або пінобетоном.

Рециркуляційний дерев'яний повітровід перерізом 600x600 або металевий діаметром 600мм для подачі повітря з сховища в вентиляційну систему при’єднують до припливної шахти і обладнують шибером, а відкритий кінець в приміщенні закривають металевою сіткою.

Реверсивні вентилятори осевого типу або центробіжні, що створюють рух повітря в системі, ставляться в вентиляційній камері на бетонних фундаментах і приєднуються до повітропроводів.

Магістральний канал ‑ повітропровід шириною 900мм прокладають під робочим проходом ( проїздом). Під кожен засік магістральний повітропровід має отвір з дросельною заслінкою, або шибером, керують якими за допомогою канатів або металевих тяг з робочого проходу. Через відгалуження повітря нагнітається в підпільний простір кожного засіку або висмоктується з нього.

Повітря, що нагнітається вентилятором по магістральному каналу, потрапляє в масив картоплі через отвори і ґратчасті підлоги засіків або, при суцільних підлогах ‑ через розподільчі підпільні і шатрові ґратчасті наземні канали - повітропроводи. Розподільчий підпільний канал роблять шириною 530мм. Для збереження однакового тиску повітря в різних частинах повітропроводів висоту магістрального каналу зменшують від 900мм. на початку і до 450мм в кінці, а висоту розподільчого каналу ‑ до 450...200мм. Довжину магістральних і розподільчих каналів приймають не більше 35м, довжину підпільного простору під засіками - не більше 9м, а повітророзподільних каналів ‑ 12м.

Стіни магістральних каналів виконують з цегли марки 100 на розчині марки 50, товщиною 380мм, а розподільчих каналів - товщиною 250мм. Днища каналів товщиною 100мм з бетону марки. М50 Перекривають їх залізобетонними плитами. Внутрішні поверхні каналів затирають складним розчином, а зовнішні обмазують гарячим бітумом.

Ґратчасті підлоги в засіках укладають по лагам на цегляних стовпчиках.

Напільні шатрові канали розташовують на відстані між ними в світу 1200мм, а від паралельної глухої стіни засіку на відстані не більше 800мм, їх роблять з антисептованих дошок, з'єднаних в шпунт на планках або з листової оцинкованої сталі.

В секційних сховищах підпільні канали - повітроводи виконуються з збірних залізобетонних лотків змінної висоти, розташовуючи їх вздовж секцій.

В період охолодження вентиляція повністю працює на зовнішньому повітрі, коли температура його нижче температури в сховищі (але не нижче 1⁰ С.) При температурі зовнішнього повітря нижче 1°С система працює з частковою або повною рециркуляцією, що забезпечує суміш зовнішнього і внутрішнього повітря не нижче 1 °С.

Для штучного охолодження повітря при весняно ‑ літньому зберіганні і регулюванні відносної вологості повітря, з зовні сховища приставляють льодогенератор, застосовують стаціонарні і пересувні холодильні установки.

В великих сховищах застосовують машинне охолодження повітря, використовуючи центральні холодильні станції