26 Предмет і специфіка прикладної політології

ванням, інтерв'ю. Ефективність використання біхевіори-стичних методів, за переконаннями їх прихильників, обу­мовлена тим, що всі форми спільнот є результатом дій і взаємодій індивідів, зв'язків між ними.

Біхевіористичні дослідження зосереджені передусім на електоральній поведінці громадян. Розгортаються вони на таких рівнях:

а) «мікро — мікро»: дослідження зв'язків між біогра­ фічними даними, ролями та мотиваціями людини та її по­ літичними настроями, рішеннями;

б) «макро — макро»: дослідження впливу структурних зв'язків на рівень політичних рішень, стабільність і спря­ мованість «мікро — мікро»-зв'язків;

в) «мікро — макро»: дослідження впливу громадян на політику, стратегію й тактику політичних структур (пар­ тій, суспільних організацій, рухів, процедури прийняття рішень);

г) «макро — мікро»: дослідження, спрямовані на піз­ нання особливостей підтримування, легітимізації та стабі­ лізації політичної системи.

З часом біхевіоризм став об'єктом критики за надмірне захоплення фактами, просту описовість. На цій хвилі ви­ник постбіхевіоризм (лат. post — після і англ. behavior — поведінка) — напрям у західній позитивістській політич­ній психології, зорієнтований на дослідження соціальних цінностей; конфлікту в суспільстві у ставленні до ідеалів; інтересів та рішень політичних сил.

З біхевіористськими тісно пов'язані кількісні методи досліджень у прикладній політології, оскільки політична практика потребує кількісного вимірювання політичних процесів і явищ. З цією метою використовують електрон­но-обчислювальну техніку для з'ясування політичних орі­єнтацій, позицій і поведінки громадян стосовно політич­них інститутів суспільства, виборів тощо. Найчастіше ви­користовують такі кількісні методи, як контент-аналіз, івент-аналіз, статистичний метод, опитування громадсь­кої думки, експеримент та ін.

Метод контент-аналізу. Суть його полягає в інтерпре­тації текстової інформації мовою цифр (відсотків), що на­дає йому ознак універсальності.

Контент-аналіз (англ. content — зміст) — аналіз змісту політичних та інших текстів і переведення його у цифрові дані.

За одиницю аналізу, як правило, беруть один чи кіль­ка параметрів, згідно з якими аналізують, оцінюють пев­не явище, подію, суб'єкта політики, про які йдеться в

Сутність, функції і структура прикладної політології 27

текстах, що розглядаються. Досліджувати можна як один політичний текст, так і декілька, наприклад кілька виступів політичного лідера протягом певного періоду. Якщо у своїх промовах якійсь доктрині він 10 разів дав негативну оцінку, 2 — нейтральну і 3 — позитивну, то можна з високою вірогідністю охарактеризувати його ставлення до неї.

Використовують контент-аналіз і під час вивчення по­відомлень різних засобів масової інформації про одну й ту саму подію чи особу. Проаналізувавши у такий спосіб пові­домлення засобів масової інформації, можна отримати до­сить об'єктивну картину громадської думки з певної про­блеми. А якщо протягом тривалого часу досліджувати по­відомлення засобу масової інформації, то можна зробити висновок про його власні політичні симпатії та антипатії.

Використання цього методу передусім потребує підго­товлених експертів для отримання первинних оцінок, які, однак, можуть бути доволі суб'єктивними. Складно його і комп'ютеризувати, оскільки комп'ютер часто не може аде­кватно оцінити різноманітні смислові відтінки, підтекст, якими нерідко насичені політичні документи.

Метод івент-аналізу. Цей метод був спеціально створе­ний для державного департаменту СІЛА і використовував­ся в експертній системі WEIS (світогляд подій і взаємодій). Суть його полягає у баченні політичного процесу як цілі­сності, яка складається з певних політичних подій.

Івент-аналіз (від англ. event — подія) — метод прикладної політо­логії, який грунтується на припущенні, що політичний процес скла­дається з первинних клітинок, якими є політичні події.

Під час використання цього методу події структурують за такими компонентами:

• суб'єкти подій (ініціатори акцій та їх цілі);

• типи дій і взаємодій;

• сфера і контексти подій;

• тимчасові параметри подій;

• джерело інформації.

Аналіз передбачає виокремлення трьох категорій по­дій — явних, прихованих, тіньових. Також створюється п'ятирівнева проблемна мережа, яка розподіляє події за п'ятьма типовими блоками: лідери, офіційні інститути, групи інтересів, суб'єкти держави, електорат. Далі намі­чають основні тенденції політичних подій, маючи на меті прогнозування за допомогою методів екстраполяції і побу­дови сценаріїв альтернатив розвитку соціально-політич-