Порядок розрахунків
1. Визначаємо загальний приріст обсягу виробництва продукції за рахунок поліпшення використання основних фондів.
#Опл=(ОФпл-ОФб)Фв = (4,0*1,12-4,0)*2,45= 1176,0 тис.грн. (3.2)
Отже, за рахунок поліпшення використання основних фондів обсяг виробництва продукції зросте на 1176,0 тис. грн. і на плановий період складе:
Опл=Об+#Опл=9800+1176=10,976 (млн.грн.) (3.3)
2. Визначаємо фондовіддачу на плановий період:
(3.4)
3. Економію по собівартості продукції за рахунок амортизації в результаті поліпшення використання основних виробничих фондів можна визначити за залежністю:
(3.5)
де Еа - сума економії від зниження собівартості на планує мий період за рахунок підвищення фондовіддачі;
За – амортизаційні відрахування у собівартості одиниці продукції або в затратах на 1 грн. товарної продукції в базисному році;
(3.6)
Ра – відношення загальної суми амортизаційних відрахувань в плануємому році до загальної суми нарахованої амортизації в базисному році:
(3.7)
Рф – фондовіддача планує мого року в % до фондовіддачі за базисний рік:
(3.8)
Ст – собівартість товарної продукції в базисному році
Розрахований показник становить 71,76 тис. грн.. Це означає, що ми маємо збільшення собівартості продукції на 71,76 тис. грн. на планує мий період за рахунок збільшення амортизації, оскільки вартість фондів зросла на більшу величину ніж їх фондовіддача на плануємий період у порівнянні з базовим.
4. Економія капітальних вкладень, виходячи із обсягу додаткової продукції у плановому році і фондовіддачі у базисному році складає 480,0 тис.грн.:
(
3.9)
За рахунок збільшення собівартості продукції балансовий прибуток на плануємий рік зменшиться на 71,76 тис. грн., тобто становитиме 728,24 тис.грн. (5400-4600-71,76). Прибуток на базовий рік розраховуємо як різницю між обсягом реалізованої продукції та собівартістю. Він становитиме 0,8 млн.грн. (5,4-4,60).
5. Обчислюємо рівень рентабельності у базовому році як відношення прибутку від реалізації до середньорічної вартості ОФ:
Обчислимо рівень рентабельності у плановому році:
Тобто за рахунок зменшення балансового прибутку та збільшення середньорічної вартості ОВФ рентабельність підприємства зменшиться на 18,52%.
3.2 Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню заходів по прискоренню оборотності оборотних коштів
В цьому розділі визначено загальну величину необхідного поточного запасу матеріалу, запропоновано заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів, визначено величину їх вивільнення за рахунок скорочення тривалості одного обороту і обчислено обсяг додаткової продукції, що підлягає реалізації.
Порядок розрахунку
1
.
Загальна величина необхідного поточного
запасу визначається залежністю:
(3.10)
де Мд – середня добова потреба в матеріалі , визначається як добуток норми витрат матеріалу на середньоденний обсяг виробленої продукції:
Кзд - коефіцієнт затримки матеріалів у запасі, приймається в розрахунках = 0,5.
Це означає, що для забезпеченості безперервності виробничого процесу для між двома черговими поставками матеріалів підприємству необхідно мати поточний запас у розмірі 2500 (кг).
2. Визначимо величину вивільнення оборотних кошті за рахунок скорочення тривалості одного обороту за залежністю:
(3.11)
Отже, за рахунок скорочення тривалості одного обороту можна вивільнити оборотних коштів а суму 145,95 тис.грн.
3. Визначаємо обсяг додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на планує мий рік.
Орпл =Кобпл.*Окср=9,31*1000=9310 (тис.грн.) (312)
#О=Орпл.-Орб=9310-5400=3910 (тис.грн.) (3.13)
Величина вивільнення оборотних коштів іде на збільшення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плануемий рік.
4. Розраховуємо економічний ефект за рахунок зниження матеріаломісткості продукції.
Зниження матеріаломісткості продукції за рахунок економи сировини, матеріалів, палива і енергії дозволяє, з одного боку, отримати додатковий прибуток, а з другого - при тих же матеріальних ресурсах збільшити випуск продукції.
Економія собівартості продукції і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальних витрат (матеріалів, палива і енергії) на одиницю продукції можуть бути розраховані за формулою:
(3.14)
де Ем - економія по собівартості за рахунок скорочення норм втрат сировини, матеріалів, палива, енергії;
Рм - затрати сировини, матеріалів, палива, енергії (матеріальні витрати) в базисному періоді на одиницю продукції або на 1 грн. товарної продукції, виходячи з діючих норм витрат;
Нв - норма матеріальних витрат, що встановлена на плануємий рік в % до норми базисного року;
От - обсяг випуску товарної продукції на плануємий період в натуральному виразі, або в оптових цінах підприємства.
В базисному періоді матеріальні витрати дорівнювали 32 коп. на грн. випущеної продукції. На плануємий рік підприємство планує знизити матеріальні витрати на 3,3%. При обсязі виробництва на планує мий рік в оптових цінах підприємства 11,564 млн.грн. (9,8 млн.грн.+18,0%), економія по собівартості складає:
5. Розглянемо як впливає матеріаломісткість на рентабельність продукції.
При випуску продукції в базисному періоді 5400 тис.грн. витрати на її виробництво і реалізацію складають 4600 тис.грн., в тому числі витрати сировини 3100 тис.грн. Таким чином, рентабельність продукції дорівнює:
На планує мий період матеріаломісткість (витрати сировини) за рахунок зменшення на 3,3% норми витрати знизилися з 32 до 30,9%. Якщо припустити, що решта виробничих витрат на 1 грн. випущеної продукції залишилися на рівні базисного періоду, тоді при обсязі виробництва в 9800 тис.грн. загальна сума витрат на виробництво і реалізацію продукції становить 4300,23 тис.грн. (4600-299,77), в тому числі витрати сировини 2800,23 тис.грн. (3100-3,3%). При цьому рентабельність продукції становить 23,05%
Таким чином, на плануємий рік за рахунок зниження матеріаломісткості з 32 до 30,9% рентабельність продукції зросла у порівнянні з базисним періодом на 5,56%.