3. Заходи по підвищенню ефективності використання виробничих та трудових ресурсів і їх вплив на результати господарської діяльності

В цьому розділі курсової роботи передбачаються заходи по поліпшенню екстенсивного і інтенсивного використання основних виробничих фондів, прискоренню оборотності оборотних засобів та підвищенню продуктивності праці, розрахунок яких буде забезпечено збільшення обсягу виробництва продукції, яка реалізується на ринку та оцінюється їх вплив на рентабельність виробництва.

3.1 Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню заходів по поліпшенню використання овф

Підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей означає збільшення обсягу виробництва продукції, підвищення віддачі виробничого потенціалу, зниження собівартості Продукції, ріст рентабельності виробництва.

Ефективне функціонування основних фондів і виробничих потужностей залежить від того, наскільки повно реалізуються екстенсивні і інтенсивні фактори поліпшення їх використання. Екстенсивне використання (за часом) передбачає збільшення часу роботи діючого обладнання за календарний період. Найбільш важливими напрямами збільшення часу роботи обладнання є: скорочення і ліквідація внутрізмінних простоїв обладнання шляхом: підвищення якості ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами; скорочення цілоденних простоїв обтинання, підвищення коефіцієнта змінності його роботи,

Інтенсивне (за потужністю) поліпшення використання основних фондів передбачає підвищення ступеня завантаженості обладнання за одиницю робочого часу. Підвищення інтенсивного завантаження може бути досягнуто при модернізації діючих машин і механізмів, встановленні оптимального режиму їх роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних фондів, без збільшення чисельності робітників і при зниженні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції.

Визначаємо збитки внаслідок неповного використання фонду часу роботи обладнання Якщо довести коефіцієнт його використання з 0,67 до 1,0, то за рахунок цього обсяг виробництва можна було б додатково збільшити на 49% (100 – 6,7) / 67)*100).

Втрати продукції в грошовому виразі розраховуються як добуток планового виробітку за одну станко-годину на величину простоїв у годинах. Якщо плановий виробіток на одну станко-годину в середньому складає 15 грн., то втрати продукції визначаються за допомогою такого розрахунку: 15 грн. * (33,4 тис. станко-годин - 31.8 тис. станко-годин) = 165 тис. грн.

Визначаємо додатковий випуск продукції за рахунок підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування.

У розрахунках виробничої потужності коефіцієнт змінності обладнання розраховують виходячи з машиноємності одиниці продукції, середньої кількості встановленого обладнання і річного фонду часу роботи обладнання в одну зміну.

Загальна трудомісткість виготовлення продукції – 75000 станко-годин. Річний фонд часу роботи обладнання (плановий) - 33421 годин. Середня кількість встановленого обладнання - 9 одиниць. Кількість станко-змін, які можна відпрацювати за місяць, при умові використання всього встановленого обладнання в одну зміну при 5-денному робочому тижні дорівнює 22 зміни, а для 9 станків -198 станко-зміни (22 х 9).

Тоді коефіцієнт змінності дорівнює:

(3.1)

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання визначається як відношення фактичного виробі псу продукції в станко-годинах до встановленої в паспорті продуктивності.

Коефіцієнт інтенсивною використання 1,0, Він показує. що потужності обладнання перевантажено.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (фактичний коефіцієнт внутрізмінного використання обладнання) дорівнює 0,67, коефіцієнт інтенсивного використання 1.33, і за цих умов інтегральний коефіцієнт дорівнює 0,89 (0.67x1.33). Це означає, що на підприємстві виробниче обладнання досить сильно завантажено і в основному за рахунок інтенсивного використання.