Типові мовні звороти

Російський вислів	Український вислів
Служить примером	Бути за приклад
Принимать решение	Вирішувати, ухвалювати
Подводить итоги	Підбивати підсумки
Подвергать сомнению	Висловлювати сумнів
Оказывать воздействие	Впливати
Производить впечатление	Вражати

З огляду на функціональні особливості термінологічні словосполучення, як зазначає Лариса Скрипник, варто розглядати як фразеологічні одиниці у системі терміно­логії. Тому спеціальні фразеологічні словники фіксують

лише ті термінологічні словосполучення, які розвинули переносне значення і які вживають із цим значенням у загальнонаціональній мові (лакмусовий папір, рушійна сила, легка промисловість, майнове право).

Морфологія наукового мовлення. Морфологічні форми (вживання частин мови) наукового стилю є суво­ро нормативними. Це виявляється у певній обмежено­сті у використанні одних граматичних форм і частій повторюваності інших. У науковій мові, зокрема, пере­важають іменники, дієслова, прикметники і меншою мірою займенники, частки. Співвідношення частин мови в тексті залежить від належності до одного з типів мови — розповіді, опису, міркування.

Так, морфологічні норми регулюють уживання форм слів, морфем, відхилення від яких призводить до морфологічних помилок:

• неправильне утворення відмінкових форм імен­ників, прикметників, числівників, займенників (писа­ти лист замість писати листа, семи експертами замість сімома (сьома) експертами);

• неправильне визначення граматичного роду імен­ників (солідна рукопись (ж. р.) замість ґрунтовний ру­копис (ч. р.), кандидатська степень (ж. р.) замість кан­дидатський ступінь (ч. р.), ваша підпись (ж. р.) замість ваш підпис (ч. р.));

• неправильне утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників (більш складніша ситуа­ція замість більш складна ситуація, найбільш ефектив­ніше замість найбільш ефективно);

• неправильна словозміна числівників (від п'яти-десяти до шестидесяти відсотків замість від п'ятдеся­ти до шістдесяти відсотків); порушення закономірно­стей сполучуваності дробових числівників з іменника­ми (отримали 5,2 бали замість отримали 5,2 бала);

• відхилення від морфологічних норм у межах лек­сико-граматичного класу займенників (саме завдяки ньому замість саме завдяки йому);

• порушення категорій стану, особи дієслів (виба­чаюся замість вибачте, хотять замість хочуть); непра­вильне утворення дієслівних форм (говорючи, починаю­чий дослідник замість говорячи, дослідник-початківець) тощо.

Іменник. Найбільш поширені в наукових текстах — іменники з абстрактним значенням і віддієслівні іменники (вивчення, застосування, узагальнення, дослі­дження).

У наукових текстах важливо уникати мовних недо­ліків, що виникають унаслідок калькування з російсь­кої мови (табл. 1.10)

Таблиця 1.10