- •Наукова мова як комунікативний феномен
- •1.2. Сутність та особливості наукового стилю української мови
- •Функціональні стилі
- •Загальна характеристика наукового стилю мовлення
- •Підстилі наукового стилю та їх жанрові різновиди
- •Навчальна програма сучасної української літературної мови
- •1.3. Особливості усного
- •Порівняльна характеристика усного і писемного мовлення
- •Епітети до термінів
- •Уживання слів у наукових текстах (за о. Сербенською)
- •Типові мовні звороти
- •Уживання іменників у наукових текстах
- •Власні назви із закінченнями -а, -у
- •Уживання прикметників у наукових текстах
- •Використання числівників у наукових текстах
- •Дієслівні конструкції у наукових текстах
- •Уживання дієприкметників у наукових текстах
- •Дієприслівникові відповідники до російських іменниково-прийменникових сполук
- •Уживання дієприслівників у наукових текстах
- •Уживання сполучників у наукових текстах
- •Уживання прийменників у наукових текстах
- •1.4. Лексикографічна компетенція як показник мовної культури науковця
Дієприслівникові відповідники до російських іменниково-прийменникових сполук
Російська мова |
Калька |
Український відповідник |
При рассмотрении По вступлении в должность По зелом размышлении По обстоятельствам После исполнения задания По окончании работы |
При розгляді При вступі на посаду При зрілому міркуванні За обставинами По виконанні завдання По закінченню роботи |
Розглядаючи Обійнявши посаду Добре поміркувавши Зважаючи на обставини Виконавши завдання Закінчивши роботу |
Мовні недоліки трапляються при калькуванні дієприслівників з російської мови (табл. 1.18).
Дієприслівники недоконаного виду необхідно відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників у називному (знахідному) відмінку множини, які, на відміну від дієприслівників, відповідають на питання які? і мають закінчення -і: читаючі (які?) студенти і читаючи (що роблячи?) книжку; думаючі (які?) учні і думаючи (що роблячи?) про художній твір.
Таблиця 1.18
Уживання дієприслівників у наукових текстах
Так уживають |
Так правильно |
Включивши в себе Йдучи назустріч численним проханням Наголосивши важливість проблеми Наслідуючи приклад Підводячи підсумки Представивши програму |
Увібравши в себе Задовольняючи численні прохання Наголосивши на важливості проблеми Беручи за приклад Підсумовуючи Подавши програму |
Прислівник. Автори наукових творів широко послуговуються також прислівниками {наполегливо, старанно, мудро, щорічно, досконало, потрібно, невдовзі та ін.).
У наукових текстах використовують прислівники зі значенням ознаки дії {попереду, угорі, щоразу, згарячу, обов'язково, принагідно), стану особи (приємно, радісно, образливо), іншої ознаки (мудро, вдячно, сердечно). Можливі також ступеневі форми якісно-означальних прислівників (найсердечніше подякувати, розглянемо це більш детально, проаналізовано менш ретельно).
Перекладаючи російські вислови длиной, в длину, шириной, в ширину, висотой, глубиной, величиной, толщиной, варто вживати в писемній та усній мові такі українські відповідники: завдовжки, завширшки, заввишки, завглибшки, завбільшки, завтовшки. Вважаючи слово виключно скалькованим, Б. Антоненко-Давидович наполягав на впровадженні в науковий обіг прислівників тільки і винятково.
В усному і писемному науковому мовленні часто-вживаними є модальні прислівники, що надають окремому члену речення чи всьому реченню модальних відтінків ствердження, заперечення, вірогідності, можливості або неможливості, зв'язності (безумовно, можливо, звичайно, нарешті, по-перше, щоправда, отже). Наприклад: Найпевніший спосіб проникнути у сутність і життя слова — це, по-перше, пізнавати його через історичні та сучасні лексикографічні джерела, по-друге, через функціонування у щоденному мовленні, що є віддзеркаленням усього спектра суспільно-культурних і побутових стосунків між людьми (І. Фаріон).
Сполучник. Українська наукова мова послуговується сурядними, підрядними сполучниками та сполучними словами (і, але, однак, проте, відповідно до того що; після того як; залежно від того що; внаслідок того що). Мовні недоліки в наукових текстах трапляються частіше при калькуванні підрядних сполучників з російської мови (табл. 1.19).
Таблиця 1.19