Основні заходи правління Володимира Моно­маха:

1. відновив централізовану одноосібну владу на Русі;

2. придушував князівські усобиці;

3. був переможцем в усіх походах проти половців;

4. знизив податки залежних верств населення;

5. зменшив відсотки за позиками лихварів;

6. опікувався розбудовою Києва, освітою;

7. написав знамените «Повчання дітям» про любов до рідної землі, батьків, ближніх; змалював образ ідеального правителя, який має зберігати єдність і могутність Русі, запобігати князівським чварам і захищати країну від нападників.

Значення діяльності КНЯЗЯ В. Мономаха:

• загальмував процес розпаду держави;

• забезпечив її обороноздатність;

• відновив міжнародний авторитет Київської Русі.

Наступником Володимира Мономаха став його старший син Мстислав Володимирович

(1125-1132 рр.)

Основні заходи правління Мстислава Володи­мировича:

1. зберігав єдність Київської Русі;

2. успішно відбивав напади половців;

3. дійснив переможний похід проти литовських пле­мен;

4. підтримував династичні зв'язки з Норвегією, Данією, Візантією, Угорщиною.

Мстислав був останнім одноосібним правителем Київської Русі. Після його смерті Київська Русь всту­пила в період феодальної роздрібненості.

3. Феодальна роздробленість Київської Русі. Галицько-Волинське князівство в XII-xiVст.

Із середини XII ст. Київська Русь вступає в період феодальноїроздробленості, яка є неминучим періодом розвитку феодальної Європи.

Перші її ознаки з'явилися ще по смерті Яросла­ва Мудрого. Надалі роздробленість була закріплена Любецьким з'їздом князів (1097 р.),на якому було вирішено: «Хай кожен тримає вотчину свою». Вер­ховенство належало Великому київському князю, а удільні князі правили в інших містах і землях, спи­раючись на підтримку бояр. З початку XII ст. почи­нається політична роздрібненість.

Причини феодальної роздробленості Київської Русі:

1. перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господарства — на натуральне, що зменшувалопотребу в торгових контактах і об'єднанні земель

Натуральне господарство — це господарство, яке виробляє продукти майже винятково для внутрішнього споживання, а нена продаж, зв'язок його з ринком є нерегулярним.

2. воєнно-політичне посилення бояр та удільних князів, які ставили власні інтереси вище за дер­жавні; влада Великого князя стала зайвою;

3. виникнення нових міст як економічних і воєнно-політичних центрів, наростання суперництва між ними і Києвом;

4. зміна торгових шляхів у зв'язку з пануванням у степу кочових племен, які перекрили шляхи до Чорного і Каспійського морів; Київ залишився поза основними торговими шляхами;

5. різний етнічний склад руських територій, виок­ремлення українців, білорусів і росіян.

Найбільшими князівствами стали:

• Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке, які стали основою форму­вання Української держави;

• Володимиро-Суздальське, Новгородське, Псковсь­ке, Смоленське, Рязанське — основа Московської держави;

• Полоцьке, Мінське, Туровське — основа Білорусь­кої держави.

Особливості розвитку українських князівств

Київське князівство:

Територія: В основному Правобережжя Дніпра до Волині.

Економіка:

— одне з найрозвиненіших та найбільш густонаселених князівств.

— центр — Київ, одне з найбільших і найбагатших європейських міст;

— рільне землеробство, в містах —ремесла;

— торгові шляхи («з варягів у греки», соляний) поєднували князівство з багатьма країнами

Політичний розвиток:

— політичний центр Київської Русі;

— не було спадковою вотчиною певної династії, тому стало об'єктом боротьби за владу; — вважалося власністю великокнязівського київського престолу;

— часта зміна правителів: з 1146 до 1246 р правителі змінювалися 46 разів.

Чернігово-Сіверське князівство

Територія:Північ Лівобережжя Дніпра; до середини XII ст.— місто Тмутаракань у Керченській затоці.

Економіка:

— густонаселене князівство:міста Курськ,Брянськ, Новгород-Сіверськийтощо;

— центр —Чернігів, що за своїм розвитком поступався лише Києву;

— відсутність тісних економічних зв'язків усередині князівства;

Політичний розвиток: — сформувалося в XI ст.;

— князі мали династичні зв'язки з половцями і залучали їх до міжусобних воєн;

— відомим є невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, про який написано поему «Слово о полку Ігоревім» із закликом до об'єднання руських земель.