Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Повний курс лекцій з Історії України.docx
Скачиваний:
47
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
741.28 Кб
Скачать

Національний рух на західноукраїнських землях у роки війни

Головна Українська Рада (ГУР)— міжпартійна організація, ство­рена представниками трьох галицьких партій (Української націонал-демократичної партії, Української радикальної партії, Української соціал-демократичної партії), головною метою якої був захист інтересів українського населення в Австро-Угорщині в умовах Першої світової війни.

Союз визволення України (СВУ)— політична організація, утворе­на у Східній Галичині в серпні 1914 р., головною метою якої булопроголошення самостійності та соборності України.

Головна Ук­раїнська Рада (гур), утворена 1 серпня 1914 р.

Лідери: К. Левицький, М. Пав­лик, М. Ганкєвич

Програмні засади:Захист інтересів українців в Австро-Угорщині в умовах Першої світової війни; підтримка австрійського уря­ду у війні; активна участь у формуванні українських військових підрозділів — Українських січових стрільців (УСС)

Союз визво­лення Ук­раїни (сву), утворений 4 серпня 1914р.

Лідери: Д. Донцов, A.Жук, B.Дорошенко та ін.

Програмні засади

Утворення самостійної Української держави у фор­мі конституційної монархії; заснування демократичного устрою, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей; співпраця з урядами Німеч­чини та Австро-Угорщини з метою перемоги над Росією, на руїнах якої « встане Вільна Самостійна Україна»; допомога військовополоненим українцям (створення окре­мих таборів для українських військовополонених, участь у формуванні українських дивізій сірожупанників і синьомупанників); культурно-просвітницька робота (видання періодич­ної преси, що висвітлювала історію та сучасне становище України; створення україн­ських культурних установ, шкіл тощо)

установ, шкіл тощо)

Загальна Українська Рада (зур), утворена 5 травня 1915 .Р

Лідери:К. Левицький

Програмні засади:Привернення уваги урядових кіл Австро-Угорщини до ідеї української державності; розмежування Галичини на Західну з центром у Кракові та Східну з центром у Львові за національним принципом; об'єднання всіх українських земель у межах Австро-Угор­щини в єдиний коронний край із правами територіаль­ної та культурно-національ­ної автономії;

саморозпуск у листопаді 1916 р. на знак протесту проти маніфесту 5 листопада 1916 р. про відновлення Польської держави на польських зем­лях, що були відібрані у Росії

Українські січові стрільці

ЛегіонУкраїнськихсічовихстрільців—українське військове фор­мування в складі австро-угорської армії, що діяло на російсько­му фронті у 1914-1918 рр.

Легіон Українських січових стрільців чисельністю 2,5 тис. чол. було створено в серпні 1914 р. у м. Стрий. Його ядро становили активісти молодіжних воєнізо­ваних організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт». Першим командиром УСС став директор приватної української гімназії М. Галущинський.

Видатними старшинами УСС були М. Баран, Г. Коссак, Т. Рожанківський. Бойове хрещення легіону відбулося на Ужоцькому та Верецькому пе­ревалах у Карпатах (27-28 вересня 1914 р.). «Усуси» брали участь у битвах на горі Маківка (29 квітня — 2 травня 1915 р.), під Болеховим (30 травня — 1 черв­ня 1915 р.), Галичем (кінець червня 1915 р.), у ме­жиріччі Серету і Стріпи (28 серпня — 2 вересня 1915 р.). У грудні 1915 р. курені УСС були пере­формовані у полк. Але після поразки стрільців під Потуторами в серпні 1916 р. було дано наказ про розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового і резервного. У ході бит­ви під Бережанами (гора Лисоня) «усуси» зазнали значних втрат і були відведені в тил. Лише взимку 1917 р. вони знову повернулися на фронт. Легіон січових стрільців вирізнявся високим бойовим ду­хом і відмінною дисципліною. Стрільці були пере­конані, що борються за свободу України, давали дві присяги: народу України і Австрійській імперії. Офіцери виховували особовий склад у патріотично­му дусі. Пізніше УСС стали основою для створення Української національної армії. Ставлення українських політичних сил та гро­мадських організацій Наддніпрянщини до війни

Товариство українських поступовців (ТУП) за­кликало до підтримки Російської імперії, сподіваю­чись на надання автономії Україні в майбутньому. Пізніше воно перейшло на позиції нейтралітету.

В Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП)відбувся розкол, спричине­ний різним ставленням до війни: група на чолі з С. Петлюрою закликала до підтримки воєнних зу­силь Росії; група на чолі з В. Винниченком засудила війну та відстоювала ідею автономії України.

Карпато-Руський визвольний комітетбув ство­рений у Києві емігрантами з Галичини та виступав за возз'єднання всіх українських земель у складі Російської імперії, поширював серед галичан закли­ки зустрічати російські війська як визволителів.

Комітет Південно-Західного фронту Все­російського союзу земств і містбув створений з ме­тою підтримки російської армії. Членами комітету були відомі представники українського національно­го руху — А. Вязлов, Д. Дорошенко, А. Ніковський.