Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Повний курс лекцій з Історії України.docx
Скачиваний:
45
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
741.28 Кб
Скачать

Створення українських політичних партій

Українські партії були нечисельними, недостатньо згуртованими й організованими. У національному пи­танні всі вони, крім Української народної партії, не йшли далі вимоги астономії України у складі Росії.

Рево­люційна українсь­ка партія (РУП); (1900р.)- Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов

Програмні положення:

М. Міхновський уклав програму партії — «Са­мостійна Україна», у якій були обґрунто­вані історичні права України на самостійне існування.У програмі РУП у про­цесі подальшого ор­ганізаційного оформ­лення відбулися зміни (перехід на засади автономії України у внутрішніх спра вах, надання перева­ги марксистському соціалізму)

Українсь­ка соціа­лістична партія (1900 р.) ;Б. Ярошевський, М. Меленевський.

Програмні положення:

Метою була де мократична Українська республікаіз суспільною власністю на засоби ви­робництва.Партія вважала не обхідним укладен ня «братерського союзу» із соціалістичними партіями Польщі та Росії в боротьбі із са модержавством за са мостійність України

Українсь­ка народ­на партія (УНП) (1902 р.)М. Міхновсь­кий, О. Мака­ренко;

Програмні положення:

Партія виступала з по­зицій цілковитої дер­жавної самостійності України, орієнтува­лася на національну інтелігенцію.

Україн­ська соціал-демокра-тична спілка («Спіл­ка») (1904 р.);М. Меленевський

Партія виступала з марксистських позицій. Прагнула виражати інтереси всіх робітників України незалежно від їх національної прина­лежності. У 1905 р. об'єдналася з меншовицькою фракцією РСДРП

Україн­ська соціал-демократична партія (УСДРП) (1905 р.)В. Винниченко, С. Петлю­ра, М. Порш.

Програмні положення:

Орієнтувалася на селян і робітників. Прагнула поєднати марксизм із націона­лізмом.Вимагала автономії для України

Україн­ська демократично-радикальна партія (УДРП) (1905р.)А. Лотоцький, Є.Чикаленко, Б. Грінченко.

Програмні положення:

Партія виникла в ре зультаті злиття Україн ської демократичної партії (УДП) та Української радикальної партії (УРП). Відстоювала ліберально-демократичні по зиції, ідею встановлен ня в Російській імперії конституційної монархії, яка б надала Україні автономію в складі Росії

28. Революційні події в Україні в 1905 – 1907 рр. Причини революції:

  • погіршення соціально-економічного становища внаслідок економічної кризи 1900-1903 рр.;

  • пи­тання, необхідність здійснення політичної рефор­ми);

  • поразка у війні з Японією 1904-1905 рр.;

  • невдоволення політикою самодержавства (не­розв'язані аграрне, робітниче, національне поширення ідей марксизму, діяльність рево­люційних організацій.

Перебіг подій

  • 9 січня 1905 р. — «Кривава неділя»— розстріл мирної демонстрації в Петербурзі за наказом російського царя Миколи II; початок революції.

  • Масові виступи робітників (створення в ході ре­волюції у Катеринославі, Києві, Одесі, Мико­лаєві, Єнакієвому рад робітничих депутатів,які взяли на себе керівництво боротьбою; поши­рення профспілкового руху в Україні (літо — осінь 1905 р.); висування радами та профспілками таких вимог: встановлення робітничого контролю над ви­робництвом, 8-годинний робочий день, зниження цін на товари у фабрично-заводських крамницях тощо; підтримка українськими робітниками гас­ла російських соціал-демократів «Геть самодер­жавство! »; участь у страйках в Україні в жовтні 1905 р. 120 тис. робітників; збройні виступи тру­дящих Горлівки, Катеринослава, Харкова, Києва, Одеси, Миколаєва у грудні 1905 р.).

  • Селянські виступи, які переважно набули ха­рактеру погромів поміщицьких маєтків (навесні 1905 р. селяни розгромили маєток поміщика Терещенка в Сумському повіті, вивезли все майно, інвентар, хліб, а цукровий завод зруйнували та спалили; у жовтні 1905 р. селяни села Вихвостова Чернігівської губернії розгромили поміщицький маєток, спалили горілчаний завод; у відповідь поміщики організували самосуд над 15 активіста­ми виступу, катували їх та вбили; ця трагедія стала відомою всій країні і лягла в основу повісті М. Ко­цюбинського «Фата Моргана»).

  • Виступи в армії та на флоті (збройне повстання на броненосці «Потьомкін» у червні 1905 р.; пов­стання моряків Севастополя на чолі з лейтенан­том П. Шмідтом у листопаді 1905 р.; виступ пол­ку саперів у Києві на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським у листопаді 1905 р.).

  • Національний рух (українська національно-свідо­ма інтелігенція вимагала скасувати будь-які національні привілеї та встановити рівноправність народів у Російській імперії, забезпечити вільний розвиток української мови й культури, запровади­ти навчання в Україні рідною мовою, користуван­ня українською мовою в судах та інших держав­них установах, забезпечити існування культурно-освітніх гуртків і товариств, видання україномов­ної літератури).

  • Здобутки національного руху в період революції (виникнення легальної української преси (всьо­го в 1905-1907 рр. виходило 24 періодичні видан­ня); діяльність культурно-освітніх організацій «Просвіта», в якій брали участь М. Аркас, Б. Грінченко, М. Коцюбинський, Леся Українка, Панас Мир­ний, Д. Яворницький та ін.; відкриття українських шкіл; перші спроби викладання українською мовою в університетах — в Одесі М. Грушевський викла­дав історію України, в Харкові професор О. Сумцов почав викладати історію літератури).

Діяльність українців у І Державній Думі, вибо­ри до якої відбулися навесні 1906 р. (Українські політичні партії, за винятком радикальної та де­мократичної, бойкотували вибори. У результаті від України було обрано 102 депутати від дев'яти українських губерній. Українці створили в Думі для відстоювання своїх інтересів Українську парламентську громаду на чолі з І.Шрагом,до складу якої увійшли 42 особи. Національну програ­му думської громади обґрунтував М. Грушевський. Вона передбачала надання права на національно-територіальну автономію України зі своїм облас­ним сеймом, запровадження української мови в на­родній школі як мови викладання тощо. Українська громада збиралася поставити ці вимоги перед Ду­мою, проте здійснити цю акцію не вдалося у зв'яз­ку з розпуском І Державної Думи 8 липня 1906р.).

Діяльність українців у II Державній Думі, вибори до якої відбулися в січні 1907 р. (У виборах взя­ли участь усі українські політичні партії. В ре­зультаті Україну в Думі представляли 102 депута­ти. Українські делегати створили свою фракцію, що налічувала 47 осіб, більшість яких станови­ли селяни. Українська думська громада вимага­ла автономії України, запровадження української мови в систему освіти та державного управління, створення кафедр української мови, літератури, історії в університетах, запровадження української мови в учительських семінаріях з метою підготов­ки викладачів. II Державна Дума була розпуще­на через 102 дні роботи, 3 червня 1907 р. Було за­проваджено новий виборчий закон, який забез­печував поміщикам і буржуазії перевагу в Думі. Цей закон фактично став державним переворо­том і відновив самодержавство. Події 3 червня знаменували поразку революції 1905-1907 рр. Українські проблеми залишилися невирішеними).