Зміст домовленостей

• Надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті й Галицькому сеймі.

• Відкриття трьох українських гімназій.

• Відкриття кафедри української історії (історії Східної Європи) у Львівському університеті; пер­шим її завідувачем став М. Грушевський.

• Перетворення Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка на наукове, частково фінансо­ване державою.

• Надання українському фонетичному правопи­су статусу офіційного і введення його у шкільні підручники.

• Поширення двомовності на низку вчительських семінарій.

• Створення ощадного товариства «Дністер» для ук­раїнського населення.

• Розширення сфери використання української мови в державних установах.

—Українцям відкрито доступ до державних посад.

Результати й наслідки:

• розширення національно-культурних і політич­них прав українців;

• поштовх до політизації українського руху;

• розкол українського руху на прибічників і против­ників «нової ери»;

• у 1894 р. «Нова ера» завершилася через невдово­леність і поляків, і українців.

Формування українських партій на західноукраїнських землях

Русько-українська радикальна партія (РУРП, 1890 р.) — перша українська політична партія.

Засновники:І. Франко, М. Павлик.

Програма-мінімум

• Досягнення матеріального добробуту трудящих.

• Усунення експлуатації.

• Проведення економічних реформ.

Програма-максимум

• Утвердження соціалізму.

• Демократизація суспільного життя.

• Піднесення національної самосвідомості україн­ців.

• Автономія України.

У 1895 р. Ю. Бачинський опублікував брошуру «икгаіпа irredenta» («Україна уярмлена»), в якій доводив історичну необхідність здобуття Україною незалежності. РУРП внесла корективи до програми, поставивши незалежність України перспективною метою.

До Української національно-демократичної партії (УНДП, 1899 р.) увійшли народовці, незадоволені «новоерівськими» компромісами, та радикали, які відмовлялися від соціалістичної ідеології на користь національної ідеї. Стала найчисленнішою україн­ською партією.

Засновники:В. Будзиновський, Ю. Романчук, К. Левицький та Є. Левицький, В. Охримович. :

Програма

— Виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями.

• Створення єдиної української національної провінції Австро-Угорщини з власним сеймом та адміністрацією.

• Головна мета — соборність і незалежність України.

Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899 р.) була створена внаслідок об'єднання лівих ра­дикалів та соціалістів, які не увійшли до Польської соціал-демократичної партії. Нечислена партія.

Засновники:М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський.

Програма

• Досягнення соціалізму шляхом реформ.

• Захист інтересів робітників.

• Парламентські методи боротьби.

• Перспективна мета — незалежна Українська рес­публіка.

Особливості національно-визвольного руху на Буковині та в ЗакарпаттіУ Буковиніпочаток руху припадає на 60-ті роки XIX ст. Відставання від Галичини ліквідоване тільки наприкінці XIX ст.

• У Чернівцях (адміністративному центрі) полови­на населення була німецькомовною, третину меш­канців становили євреї.

• Першими національними організаціями стали мо­сквофільські («Руська бесіда», 1869 р.).

• Національний рух формувався під значним впли­вом галицького народовства.

• Утворилася «буковинська трійця» у складі пись­менників Юрія Федьковича та братів Сидора і Григорія Воробкевичів, яка стояла на народов-ських позиціях.

• 1875 р. — відкриття Чернівецького університету, частину викладачів якого склали галицькі ук­раїнці (зокрема народовець Г. Онишкевич очолив кафедру української філології).

• 1885р. — видання української газети «Буковина», яку редагував Ю. Федькович.

На Закарпатті розвиток українського руху відбувався надзвичайно повільно через економічну відсталість та національні утиски з боку уряду Угор­щини.

• Політика мадяризації.

• Скорочення українських початкових шкіл від 479 у 1874 р. до нуля у 1907 р.

• Панування москвофільства до кінця XIX ст.

• Діяльність «Товариства Св. Василя» в культур­но-просвітницькій сфері була обмежена через жа­люгідний матеріальний стан..