Діяльність

1. Створювали українські громади зі студентів та старшокласників, установили контакти з пред­ставниками громадівського руху Наддніпрянщи­ни.

2. Пропагували твори І. Котляревського, Т. Шевчен­ка, Г. Квітки-Основ'яненка та інших.

3. Видавали журнали («Вечорниці», «Русалка», «Мета», «Правда») та газети (селянська газета «Батьківщина» (1879 р.), щоденна українська газета «Діло» (1880 р.)).

4. Були ініціаторами створення у Львові першого професійного українського театру (1864 р.).

5. Створювали товариства, установи, гуртки для про­паганди своїх поглядів:

• культурно-освітнє товариство«Просвіта» (1868р.), яке організовувало читальні у містах і селах, де можна було ознайомитися як з ху­дожньою, так і зі спеціалізованою літературою з сільського господарства; проводило літера­турні вечори та лекції; фінансувало діяльність кооперативів. Першим головою «Просвіти» був А. Вахнянин;

• Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (1873 р.),створене з метою розвитку україн­ської мови й літератури, видавало журнали «Правда» й «Зоря», художню літературу.

Із 1892 р. Літературне товариствр ім. Т. Г. Шев­ченка було перейменоване на Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка; у складі товариства працювали історико-філософська, філологічна та математично-природничо-медична секції. У 1897-1913 рр. Товари­ство очолював видатний історик М. С. Грушевський.

Тривалий час філологічну секцію Наукового товариства Цм.Т. Г. Шевченка очолював І. Франко.

Народна рада (1885 р.) повинна була продов­жити справу Головної руської ради; стала прообра­зом політичної партії. Керівником організації був Ю. Романчук.

Значення діяльності народовців:

сприяли перетворенню західноукраїнського насе­лення на згуртовану націю, об'єднану ідеєю власної державності.

Радикали — представники молодої інтелігенції, що вели боротьбу за визволення українського наро­ду від національного та соціального гніту. Зазнали значного впливу соціалістичних ідей.

Керівники: І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький. Програма

• Возз'єднання українських земель в одній дер­жаві.

• Зменшення ролі церкви у суспільному житті.

Діяльність

1. Критикували і москвофілів, і народовців, прагну­ли політизації українського руху.

2. Пропагували свої ідеї серед селян і робітників, нама­галися перетворити «Просвіти» на свої осередки.

3. Створили перші українські партії.

Значення діяльності радикалів:сприяли політизації українського руху.

«Нова ера»

Назву «Нова ера» дістали українсько-польські до­мовленості 1890 р.

Передумови:

• загострення відносин між Австро-Угорщиною та Росією, що не могли поділити Балкани на сфери впливу;

• уряд Австро-Угорщини прагнув приєдна­ти Наддніпрянську Україну в майбутній війні з Росією, тому хотів заручитися підтримкою українців і припинити українсько-польське про­тистояння в Галичині;

• керівники Київської громади В. Антонович, О. Ко-ниський були готові підтримати проект Австро-Угорщини в обмін на широкі національно-куль­турні права українців Галичини — «українського П'ємонту».

Галичину ототожнювали з П'ємонтом — італійським королівством, Ц^навколо якого відбулося об'єднання Італії в середині XIX ст.