24. Розвиток капіталізму в Україні в другій половині XIX ст. Економічний розвиток Наддніпрянщини у 60-90-ті роки XIX ст. Економічна політика царизму

• Розвиток в Україні тих галузей, які не мали відповідних умов у. Росії (цукрова проми­словість) або постачали сировину для російських підприємств.

• Штучна затримка розвитку тих галузей, що створювали конкуренцію російським підприємствам (текстильної, бавовняної).

• Переробка української сировини відбувалася переважно за межами України.

• Вилучення капіталів з України шляхом продажу на її території російських товарів.

Отже, Україна була колонією європейського типу — промислово розвиненою територією, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки капіталу та потенційних прибутків

Сільське господарство

Залишки кріпацтва:

— збереження поміщицького землеволодіння;

• поєднання відробіткової (фактично панщина) та вільнонайманої систем господарювання;

• нерозмежованість землекористування (черезсмуж­жя) і сервітути;

• розорення поміщицьких господарств, особливо на Півдні України, внаслідок невміння поміщиків пристосуватися до нових умов господарювання.

Розвиток товарних відносин:

• майнове розшарування селян: збільшення замож­ного селянства, знеземелення бідноти;

• розвиток поміщицького підприємництва за спеціалізацією районів: Південна Україна — зер­нове господарство, Правобережжя — вирощуван­ня цукрових буряків та технічних культур (льон, соняшник), харчова промисловість;

• досить повільний розвиток тваринництва;

• запровадження удосконалених знарядь праці та машин у передових поміщицьких і великих селян­ських господарствах (кінні молотарки, культива­тори, три- і чотирилемішні плуги, косарки тощо);

• поширення вільнонайманої праці, особливо у Південній Україні;

• аграрне перенаселення, що змушувало селян пе­ребиратися на малозаселені землі імперії (Сибір, Кубань).

Промисловість

• Для 60-70-х років XIX ст. характерне прискорен­ня промислового перевороту, економічний бум.

• Широке промислове будівництво на Півдні Ук­раїни.

• Поділ України на промислово розвинений Півден-но-Східний та аграрний Північно-Західний рай­они.

• Зростання частки важкої промисловості: вугільної, металургійної, машинобудівної, видобувної, мета­лообробної. Україна стає головною вугільно-мета­лургійною базою Російської імперії.

• Активне будівництво залізниць, розвиток річко­вого та морського парового транспорту. Насам­перед будувалися магістралі, що з'єднували ук­раїнські землі з московським промисловим рай­оном.

Перша українська залізниця, побудована в 1865 р., з'єднала 6алту й Одесу.

— У 70-ті роки XIX ст. було завершено створення телеграфної мережі в Україні.

—Вагома роль іноземного інвестування: Франції, Бельгії — в кам'яновугільну, машинобудівну, ме­талообробну промисловість; Німеччини — в маши­нобудівну, металообробну промисловість.

— Цукрова, харчова, легка промисловість розвивали­ся на Ліво- і Правобережжі: в Україні вироблялося 80% російського цукру.

Найвідоміші українські підприємці—Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Алчевські — в основному володіли підприємствами з І переробки сільськогосподарської продукції.

• Висока концентрація виробництва: на вели­ких підприємствах працювало 44 % робітників (у США — 33 %).

• Наприкінці XIX ст. відбувалася монополізація ви­робництва.