Програмні вимоги грр:

• поділ Галичини на Західну та Східну;

• забезпечення для українців і поляків рівного дос­тупу до державних посад;

— запровадження української мови в діловодство.

• Зрівняння правах греко-католицького духовен­ства з представниками інших віросповідань;

• призначення на державні посади у Східній Гали­чині чиновників, які володіють українською мо­вою.

Діяльність грр

• Видання української газети «Зоря Галицька».

• Створення «Галицько-Руської матиці» — ор­ганізації, що займалася виданням підручників українською мовою.

• Створення близько 50 місцевих рад у містах і се­лах, поширення революції на провінцію.

Результати й наслідки революції

• Скасування панщини; покращення соціальногостатусу селянства.

• Політичні сили Австрійсько імперії визнали існу­вання в Галичині українського народу з власни­ми національними потребами. Західні українці досягли суттєвих результатів у національно-визвольному русі в порівнянні з іншими народами.

• Запровадження основ парламентського прав­ління.

• Уперше мешканці західноукраїнських земель сформулювали свої власні політичні програми та усвідомили себе як єдину національну спільноту з наддніпрянськими українцями.

• Головна руська рада стала першою в XIX ст. українською політичною організацією, яка ви­ражала інтереси та потреби українців.

22. Стан і розвиток культури в Україні в першій половині XIX ст.

Загальна характеристика

1. Відбувалося становлення української культури Нового часу.

2. Основні мистецькі напрямки — класицизм та ро­мантизм.

Класицизморієнтувався на античне мистецтво, йому були прита­манні простота форм і композиції, звернення до античної спад­щини, оспівування героїв.

Романтизм був реакцією розчарування у ідеях Просвітництва, стверджував неповторність людської особистості, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особистістю та буденним оточенням.

3. Негативний вплив на розвиток культури справ­ляли відсутність власної державності, національ­ний гніт та імперські кордони, що ігнорували українські етнічні території.

4. У Наддніпрянській Україні проводилася політика русифікації та культурної асиміляції українців, здійснювана адміністративними примусовими за­ходами.

5. На західноукраїнських землях культурні проце­си зазнавали значного впливу німецької культури, що поєднувався з полонізацією в Галичині, мадяри­зацією в Закарпатті, румунізацією на Буковині.

6. Культурний розвиток галицьких і закарпатських русинів був тісно пов'язаний з діяльністю греко-католицького духовенства.

Основні здобутки

1. Освіта.

• Початкова:в Росії — парафіяльні двокласні школи, повітові училища; в Австрії — еле­ментарні школи зі строком навчання від 1 до 4 років.

• Середня:в Росії — платні гімназії, до яких не приймали вихідців із кріпацьких сімей, нав­чання велося російською мовою; в Австрії — платні гімназії з німецькою мовою навчання.

• Вища:в Росії — Києво-Могилянська академія (закрита у 1817 р.), Харківський університет(1805р.), Київський університет (1834р.), ліцеї, що об'єднували гімназичну та університетсь­ку програми (Волинський, Рішельєвський, Ніжинський); в Австрії —■ Львівський універ­ситет, Реальна академія (1817 р.), Технічна академія (1844 р.). Викладання в Росії велося російською мовою, в Австрії — німецькою.