Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Повний курс лекцій з Історії України.docx
Скачиваний:
47
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
741.28 Кб
Скачать

Початок революції

15 березня 1848 р.австрійський цісар Фердинанд проголосив конституцію, що надавала свободу слова, друку, зборів та передбачала скликання парламен­ту — рейхстагу.

Квітень 1848р.— скасовано панщину в Галичині (раніше, ніж у решті провінцій), проте за поміщика­ми залишилися сервітути, за користування якими відтепер треба було платити. У Буковині панщину скасували у серпні, а на Закарпатті вона фактично існувала ще 5 років.

Сервітут— право користуватися (частково або спільно) чужою власністю. На правах сервітуту селяни користувалися спільно з |поміщиками лісами, луками, пасовиськами.

Основні події

Квітень 1848 р.— поляки Галичини організува­ли у Львові Центральну раду народову, метою якої було створення Литовсько-Русько-Польської Речі По­сполитої; більшість поляків були переконані, що га­лицькі українці — це гілка польського народу. Під впливом Центральної ради народової створюється «Руський собор» — організація полонізованої ук­раїнської шляхти, яка не бажала відокремлення від польської верхівки. Це стало початком українсько-польського протистояння.

Один з членів «Руського собору» — І. Вагілевич, учасник «Руської трійці». Таким чином доля розвела колишніх союзників по різні боки національного руху.

Травень 1848 р. — створення першої політичної української організації — Головної руської ради (грр).

Червень 1848р.— пропольські сили почали ство­рювати власну гвардію, а проукраїнські — загони стрільців. Протистояння загрожувало перерости у збройний конфлікт між поляками та українця­ми.

Липень 1848 р.— розпочав роботу австрійський парламент — рейхстаг; серед 383 депутатів до ньо­го входили 39 українців, які домагалися розгляду питання про національно-територіальний поділ Га­личини.

Жовтень 1848 р.— відбувся собор руських уче­них у Львові, перший з'їзд західноукраїнських діячів науки і культури.

Основні рішення:

  • утверджено єдину граматику української мови;

  • висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах;

  • підтримано ідею поділу Галичини на польську й українську.

Жовтень 1848 р.— у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури.

Першим завідувачем кафедрою української мови та літератури став Я. Головацький — учасник «Руськоїтрійці».

1—2 листопада 1848 р.— збройне повстання у Львові на захист революції проти австрійських військ. Повстання було придушене, національна гвардія розпущена, закрито всі періодичні видан­ня, заборонено збори й політичні товариства.

Поча­ток реакції.

Березень 1849 р.— розпуск парламенту, скасу­вання демократичної конституції; нова конституція суттєво обмежила права громадян і парламенту на користь імператора.

Листопад 1848 квітень 1850 р.— селянські повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці.

Причини поразки революції:відсутність єдності між представниками різних етнічних груп західно­українського населення — українців з поляками, ук­раїнців з угорцями, — оскільки українцям відмовля­ли навіть у праві на обмежену автономію.

Головна руська рада (ГРР) 2 травня 1848 р. представники греко-католиць-кого духовенства й української інтелігенції створю­ють у Львові ГРР з метою захисту національних інте­ресів. Очолили ГРР Г. Яхимович і М. Куземський. Головною метою цієї організації був поділ Галичини на Західну (польську) і Східну (українську); менша частина учасників прагнула створення слов'янської федерації або незалежної України. ГРР була розпу­щена у 1851р.