3. Книгодрукування.

Працювали Львівська братська, Почаївська, Уневська друкарні; найбільшою була друкарня Києво-Печерської лаври. Також відкрито польські та єврейську друкарні. Переважна більшість книг була церковно-релігійного змісту.

— Найбільші друкарні — у Києво-Печерській лаврі, Почаївському та Уневському монасти­рях, приватна друкарня А. Піллера у Львові (саме Піллер видавав першу українську газе­ту — «Львівську газету» — французькою мо­вою).

• Переведення друкарень на «цивільний» шрифт.

• Широкий асортимент літератури: церковні книги, календарі, збірки пісень, навчальні посібники, господарські поради. Література розповсюджувалася і за межами України.

4. Усна народна творчість представлена передусім думами та історичними піснями, що змальовува­ли Національно-визвольну війну та її героїв. По­ширюються також чумацькі, рекрутські, козацькі пісні.

5. Література.

• Розквіт стилю бароко.

• Полемічна література (Л. Баранович « Нова міра старої віри»; І. Гізель «Правдива віра» тощо).

• У першій половині XVIII ст. з'являються ко­зацькі літописи («Літопис Самовидця», літо­писи Г. Граб'янки та С. Величка).

• Розвиток історичної та літописної літератури (Ф. Сафонович «Хроніка з літописів давніх»).

• Основний стиль — бароко, з'являються елемен­ти класицизму, сентименталізму, реалізму.

• Історико-мемуарна проза: щоденники М. Ханенка, Я. Марковича.

• Поезія: С. Дивович «Розмова Великороси з Ма­лоросією».

• 1798 р. — видання «Енеїди» І. Котляревсько­го — першого твору, написаного розмовною українською мовою.

• Г. Сковорода «Сад божественних пісней», «Басні Харківскія».

6. Театр.

• Поширення вертепу. Улюбленим героєм стає запорожець, який захищає простих людей. Із вертепами ходили студенти колегіумів та Києво-Могилянської академії.

• Розвиток шкільної драми. Основними темами були різдвяний цикл, мораліте (повчальні ви­стави алегоричного змісту), міраклі (релігійно-повчальні віршовані драми).

— Зародження світської драматургії, поява ама­торських та кріпосних театрів.

• 1798 Р. — у Харкові відкрито перший про­фесійний театр із професійною трупою.

• Занепад шкільного театру внаслідок заборони вистав у Києво-Могилянській академії.

7. Музика.

• Поширення козацьких маршових пісень.

• Поширення серед міського населення кантів або псалмів — побутового багатоголосного пісенного жанру, що широко використовував­ся в шкільному театрі та вертепі.

• Триває розвиток партесних (багатоголосних) співів.

• Музику викладали в колегіумах, а в 1737 р. від­крито спеціалізоване музичне училище у Глухові.

• Видатними композиторами початку XVIII ст. були А. Ведель, Д. Бортнянський.

• Розвиток музичної теорії: український компози­тор Н. Дилецький створив «Музичну грамати­ку».

• Виникнення цехів музикантів, що обслугову­вали урочисті церемонії, військові походи та розваги.

• Центри музичної освіти — Глухівська півча школа та Києво-Могилянська академія.

• Композитори: М. Березовський (перша ук­раїнська опера «Демофонт»), Д. Бортнянсь­кий (опери, твори церковної музики), А. Ведель (хорові концерти).

• Поширення пісень-романсів, в основу яких покладено народні мотиви.