Результати і наслідки:

• похід завершився поразкою передусім через ненадійних союзників;

• татари пограбували міста і села Правобереж­жя, тисячі людей забрано в ясир.

6. Узяв участь у підписанні Прутського договору (1711 р.)між Московським царством та Туреччи­ною.

7. Намагався створити широку антиросійську ко­аліцію — як у Європі, так і на Сході. Але міжна­родна ситуація не сприяла йому:

• у 1721 р. перемогою Росії закінчилася Північна війна, внаслідок якої Росія отримала Прибал­тику;

• Туреччина задовольнилася Азовським узбе­режжям і не поспішала воювати далі;

• Польщу роздирали міжусобні війни, що закінчилися перемогою російського ставле­ника Фрідріха-Августа III.

Через загрозу арешту російськими агентами П. Орлик постійно переїздив. Неодноразово він звер­тався до Речі Посполитої, Франції, Англії, німець­ких держав, Голландії, Папської держави тощо за підтримкою у справі відновлення незалежної Ук­раїни, проте результату не отримав.

Із 1722 р. П. Орлик оселився в Салоніках (Греція). Помер у 1742 р.

Прутський договір (1711 р.)став наслідком мос­ковсько-турецької війни. Туреччина мала на меті по­вернути втрачений у 1696 р. Азов та відновити вплив у Північному Причорномор'ї. Окремо стояла вимога відновлення незалежної Гетьманщини.

Російські війська врятував від капітуляції лише підкуп турецького головнокомандувача, який пого­дився на переговори.

Зміст договору:

• Туреччині повертався Азов;

• у степовій Україні Москва мусила зруйнувати час­тину своїх фортець;

• Москва не мала права втручатись у справи Речі Посполитої і відмовлялася від претензій на Пра­вобережну Україну.

Результати й наслідки договору:

• Орликові не дісталося навіть Правобережжя (за­хоплене Польщею);

• Московське царство та Османська імперія перебу­вали у стані війни до 1713 р. Конституція Пилипа Орлика — угода міжП. Орликом, старшиною та запорожцями, укладе­на під час обрання П. Орлика гетьманом. Основною ідеєю документу стала вимога обмежити владу геть­мана і прагнення старшини відігравати провідну роль у суспільно-політичному житті України.

Текст Конституції був складений латинською та книжною українською мовами і містив преамбулу (вступ) і 16 статей.

Вступна частина викладала історію українсько­го народу та Війська Запорозького:

— Україна втратила свою незалежність у боротьбі з Польщею;

• Б. Хмельницький відновив незалежність;

• Московське царство порушило взяті на себе зо­бов'язання щодо України, тому Військо Запорозь­ке змушене відстоювати права українців збройним шляхом;

• І. Мазепа був захисником інтересів України, Карл XII — «покровитель і протектор України».

Основний зміст Конституції:

1. Україна є суверенною державою під протектора­том Швеції;

2. православ'я є державною релігією;

3. територія України складається з Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств;

4. влада ділиться на три гілки: законодавчу (Гене­ральна рада), виконавчу (гетьман і Генеральна старшина) та судову (Генеральний суд);

5. гетьманська влада обмежується участю Генеральної військової ради (парламенту) в державно­му управлінні; до Генеральної ради має увійти не тільки генеральна, полкова і сотенна старшина, а й по одному депутату від кожного полку та Ни­зового Війська Запорозького;

6. уряди полковників і сотників є виборними;

7. гетьман не розпоряджається державними кош­тами; бюджетом відає генеральний скарбничий, який узгоджує дії з гетьманом;

8. передбачено соціальний захист козацьких удів та сиріт, які звільнялися від податків та повинностей. Таким чином, Конституція змальовує парламентську республіку. Вона стала пам'яткою суспільно-політичної думки та символом боротьби за становлення незалежної України.