- •1.Найдавніші часи. Початки людської цивілізації на території України
- •Палеоліт
- •Мезоліт
- •Форми суспільної організації у кам'яному віці
- •Енеоліт (іу-ііі тис. До н. Е.)
- •Бронзовий вік (iIтис. Дон.Е. — VIII ст. Дон.Е.)
- •Ранній залізний вік (VIII ст. До н. Е. — IV ст. Н. Е.)
- •Племена раннього залізного віку на території України
- •VIII ст. До н. Е. Погіршується становище Скіфії:
- •Античні міста-держави Північного Причорномор'я
- •Давні слов'яни
- •Заснування Києва
- •Сусіди східних слов'ян у VI—IX ст.
- •2. Східнослов`янська держава - Київська Русь.
- •Правління Олега (882-912 рр.)
- •Правління Ігоря (912-945 рр.)
- •Правління Ольги (945-964 рр.)
- •Правління Святослава (964-972 рр.)
- •Розквіт Київської Русі
- •Основні заходи правління Володимира Мономаха:
- •Наступником Володимира Мономаха став його старший син Мстислав Володимирович
- •3. Феодальна роздробленість Київської Русі. Галицько-Волинське князівство в XII-xiVст.
- •Причини феодальної роздробленості Київської Русі:
- •Київське князівство:
- •Переяславське князівство
- •Устрій Давньоруської держави
- •Культура Київської Русі
- •Історичне значення Київської Русі
- •Галицько-Волинська держава
- •Галицьке князівство
- •Волинське князівство
- •Із 1170 р. — князювання Романа Мстиславича.
- •Становлення і розквіт Галицько-Волинської держави (утворена в 1199 р. Романом Мстиславичем)
- •Значення діяльності князя Данила Галицького:
- •Занепад Галицько-Волинського князівства
- •Правління Юрія і (1301-1308 рр.)
- •Правління Юрія II Тройденовича (1325-1340 рр.)
- •Культура Галицько-Волинського князівства
- •Значення Галицько-Волинської держави
- •4.Боротьба українських земель проти іноземних поневолювачів.
- •Монгольські походи на Русь
- •Значення битви на Калці:
- •Причини поразок руських князівств:
- •Наслідки золотоординського панування:
- •5. Українські землі під владою іноземних держав у XIV- xvIст.
- •Етапи приєднання руських земель до Великого князівства Литовського:
- •Особливості статусу українських земель у складі Великого князівства Литовського:
- •Об'єднання Польщі та Литви
- •Зміст Кревської унії (1385 р.)
- •Значення битви:
- •Закарпаття
- •Буковина
- •Українське Причорномор'я
- •Господарське життя України другої половини XIV — першої половини XVI ст.
- •Система самоврядування за магдебурзьким правом
- •Соціальний устрій України другої половини XIV — першої половини XVI ст.
- •Шляхта (землевласники) захищені від позасудового покарання та позбавлення землі «без вини»:
- •Селяни:
- •Українські землі під владою речі посполитої
- •Люблінська унія (1569 р.)
- •Наслідки Люблінської унії для України:
- •Оцінки значення Люблінської унії
- •Державний устрій Речі Посполитої
- •Особливості розвитку українських земель у складі Речі Посполитої
- •6. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ – Козацька Республіка.
- •Причини виникнення козацтва:
- •Повноваження Ради:
- •Права та привілеї реєстрового козацтва:
- •7. Визвольний Рух в Україні в кінці XVI – першій половині xviIст. Козацькі повстання 90-х років XVI ст.
- •Причини повстань:
- •Значення козацьких повстань кінця XVI ст.
- •Військово-політична діяльність:
- •Культурно-просвітницька діяльність:
- •Козацькі повстання першої половини XVII ст.
- •1625 Р. — повстання під проводом Марка Жмайла.
- •1630Р. — повстання під проводом Тараса Трясила(Федоровича), гетьмана нереєстрових козаків.
- •Причини поразок селянсько-козацьких повстань:
- •8. Розвиток культури України в литовсько-польську добу. Загальна характеристика становища православної церкви
- •Реформаційний і контрреформаційний рухи в Україні в XVI — першій половині XVII ст.
- •В Україні найбільше поширюються такі протестантські напрямки:
- •Берестейській собор 1596 р.
- •Причини укладення унії:
- •Зміст Берестейської унії (1596 р.):
- •Наслідки укладення Берестейської унії:
- •Православна церква в першій половині XVII ст.
- •Діяльність Іпатія Потія:
- •Діяльність Йосипа Рутського:
- •Основні здобутки
- •2. Наприкінці XVI ст. В містах України виникають братства — національно-релігійні об'єднання міщан.
- •3.Розвиток освіти.
- •5. Література мала різноманітні жанри:
- •7. Театр і драматургія:
- •9. Музичні напрямки:
- •10. Архітектура:
- •11. Образотворче мистецтво:
- •9. Визвольна війна українського народу середини XVII ст.
- •Початок воєнних дій
- •Перші перемоги повстанців (1648 р.):
- •Умови перемир'я 1648 р.:
- •Напрямки діяльності б. Хмельницького взимку 1648-1649 рр.:
- •Продовження воєнної кампанії
- •Зборівський договір (1649 р.)
- •Наслідки договору:
- •Білоцерківський договір (1651 р.)
- •Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
- •10. Формування української державності в ході визвольної війни.
- •11. Входження України під протекторат Російської держави.
- •Переяславська рада
- •Значення московсько-українського договору 1654 р.
- •Завершення війни
- •12. Соціально – економічне та політичне становище України в другій половині XVII ст.
- •Доба Руїни
- •Причини Руїни
- •Гетьманування Івана Виговського (1657-1659 рр.)
- •Політика і. Виговського
- •Основний зміст:
- •Оцінки договору неоднозначні:
- •Гетьманування Юрія Хмельницького (1659-1663 рр.)
- •Політика ю. Хмельницького
- •Гетьмани розділеної України
- •Гетьманування Павла Тетері (1663-1665 рр.)
- •Вимагав від Речі Посполитої:
- •Гетьманування Івана Брюховецького (1663-1668 рр.)
- •Політика і. Брюховецького
- •Уклав із Москвою Батуринські статті (1663 р.):
- •Гетьманування Петра Дорошенка (1665-1676 рр.)
- •Політика п. Дорошенка
- •10. У1669р. Уклав з Туреччиною союзний договір — так звані Корсунські статті.
- •Основний зміст
- •Наслідки договору.
- •Гетьманування Дем'яна Многогрішного (1669-1672 рр.)
- •Політика д. Многогрішного
- •Гетьманування Івана Самойловича (1672-1687 рр.)
- •Вічний мир (1686 р.):
- •Останнє гетьманування Юрія Хмельницького (1677-1681 рр.)
- •Політика ю. Хмельницького
- •Результати і наслідки Руїни
- •Лівобережна Україна та Слобожанщина в другій половині XVII ст.
- •Особливості адміністративно-політичного устрою Лівобережної Гетьманщини
- •Особливості розвитку Слобожанщини
- •Соціальна структура населення Лівобережжя та Слобожанщини
- •Запорозька Січ у другій половині XVII ст. Особливості статусу Запорозької Січі:
- •Господарське життя:
- •13. Україна в першій половині XVIII ст.
- •Культурно-просвітницька діяльність
- •Зовнішня політика
- •Правобережна Україна наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.
- •Відновлення козаччини
- •Україна в подіях Північної війни 1700-1721 рр.
- •1700 Р. - Битва під Нарвою між Росією та Швецією:
- •1708 Р. - Розгром шведської армії під Лісною російськими військами:
- •Участь України в Північній війні:
- •Повстання гетьмана і. Мазепи
- •У тому ж 1708р. Мазепа підписав військовий договір з Карлом XII:
- •Проте більшість українців не підтримала дії і. Мазепи з таких причин:
- •Царський терор в Україні
- •Причини поразки шведсько-козацької армії:
- •Наслідки Полтавської битви:
- •Гетьманування Пилипа Орлика (1710-1742 рр.)
- •Результати і наслідки:
- •Зміст договору:
- •Основний зміст Конституції:
- •Гетьманування Івана Скоропадського (1708-1722 рр.)
- •Утворення Малоросійської колегії (1722-1727 рр.)
- •Мета створення Малоросійської колегії:
- •Гетьманування Павла Полуботка (1722-1723 рр.)
- •Гетьманування Данила Апостола (1727-1734 рр.)
- •1. Уклав із Петром II «Рішительні пункти» (1727р.):
- •Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.)
- •Гетьманування Кирила Розумовського (1750-1764 рр.)
- •Діяльність к. Розумовського
- •10 Листопада 1764 р. Вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. Історичне значення Гетьманщини
- •Гайдамацький рух:
- •1768-1769 Рр. — повстання м. Залізняка
- •Опришківський рух
- •1648 Р. — повстання с. Височана.
- •16. Входження Північного Причорноморя та Правобережної України до складу Росії. Російсько-турецькі війни
- •1768 – 1774 Рр. – Кючук - Кайнарджійський мир (1774 р.)
- •1787 – 1791 Рр. - Ясський мир (1791 р.)
- •Поділи Польщі і входження Правобережної України до складу Російської імперії Причини поділу Речі Посполитої:
- •Iподіл Польщі (1772 р.)
- •Перші заходи російської влади на землях Правобережжя:
- •17. Українська культура в другій половині XVII – xviiIст. Загальна характеристика:
- •Поступовий перехід від бароко до класицизму;
- •Основні галузі культури
- •2. Наука.
- •3. Книгодрукування.
- •5. Література.
- •6. Театр.
- •1798 Р. — у Харкові відкрито перший професійний театр із професійною трупою.
- •7. Музика.
- •8. Архітектура.
- •10. Живопис.
- •18. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперії на початку XIX ст. Адміністративно-територіальний поділ Наддніпрянської України
- •Соціально-економічний розвиток у першій половині XIX ст.
- •Сільське господарство Криза феодально-кріпосницького виробництва.
- •Проникнення капіталістичних відносин у сільське господарство.
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Антифеодальний рух на українських землях
- •Україна у війнах Наполеона
- •Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель
- •Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель
- •Особливості національного і соціального становища українців
- •2. Аграрна реформа.
- •3. Релігійна реформа.
- •4. Освітня реформа.
- •Особливості соціально-економічного розвитку Західної України
- •Характерні риси сільського господарства:
- •Характерні риси торгівлі:
- •Соціальна структура:
- •Антифеодальна боротьба на західноукраїнських землях
- •19. Декабристський рух в Україні.
- •Основні напрямки визвольного руху в Україні першої половини XIX ст.
- •Декабристський рух в Україні
- •1. Південне товариство, програмний документ — «Руська правда» п. Пестеля:
- •2. Північне товариство, програмний документ — «Конституція» м. Муравйова:
- •3. Товариство об'єднаних слов'ян:
- •Основні результати й наслідки
- •20. Початок відродження української свідомості.
- •Передумови:
- •Прояви:
- •Розвиток української мови.
- •Значення:
- •Кирило-Мефодїївське братство Передумови створення
- •Програмні документи:
- •Програмні засади:
- •Значення діяльності Кирило-Мефодїівського братства:
- •21. Національне відродження на західноукраїнських землях в першій половині XIX ст.
- •Початок національного відродження в Західній Україні
- •Початок революції
- •Основні події
- •Травень 1848 р. — створення першої політичної української організації — Головної руської ради (грр).
- •Початок реакції.
- •Програмні вимоги грр:
- •Діяльність грр
- •Результати й наслідки революції
- •22. Стан і розвиток культури в Україні в першій половині XIX ст.
- •Основні здобутки
- •2. Наука.
- •3. Література і мовознавство.
- •4. Театр.
- •5. Музика.
- •6. Архітектура.
- •7. Живопис.
- •23. Криза кріпосницького господарства в Росії. Царські реформи 60 – 70 – х рр.. XiXст. В Україні. Причини:
- •Скасування кріпосного права
- •Результати й наслідки реформи
- •Реформи адміністративно-політичного управління Земська реформа (1864 р.)
- •Судова реформа (1864 р.)
- •Освітня реформа (1864 р.)
- •Військова реформа (1862—1874 рр.)
- •Фінансова реформа (1860-1864 рр.)
- •Реформа цензури (1865 р.)
- •Результати й наслідки реформ
- •24. Розвиток капіталізму в Україні в другій половині XIX ст. Економічний розвиток Наддніпрянщини у 60-90-ті роки XIX ст. Економічна політика царизму
- •Сільське господарство
- •Промисловість
- •Торгівля і міста
- •Соціальні зміни
- •Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель Загальна характеристика
- •Сільське господарство
- •Промисловість
- •25. Національно-визвольний рух в Україні в 60 -90 – ті роки xiXст. Суспільно-політичне життя в Україні другої половини XIX ст. Національна політика царизму щодо України
- •3. 1876Р. Видано Емський указ, який заборонив:
- •Російський визвольний рух в Україні
- •Основні ідеї:
- •Народницькі організації
- •1879Р. — розкол «Землі і волі» на дві організації, що мали осередки в Україні:
- •Польський визвольний рух 50—60-х років XIX ст.
- •Мета хлопоманів:
- •Діяльність:
- •1. Кінець 50—60-х років XIX ст. — становленняукраїнського визвольного руху.
- •Основною організаційною формою стали громади.
- •Значення діяльності громад:
- •Програма
- •Діяльність «тарасівців»
- •Значення діяльності
- •Адміністративні зміни в Австрійській імперії
- •Значення змін:
- •Суспільно-політичні рухи Західної України Загальна характеристика
- •Програма
- •Діяльність
- •Значення діяльності москвофілів
- •Програма
- •Діяльність
- •Значення діяльності народовців:
- •Діяльність
- •«Нова ера»
- •Передумови:
- •Зміст домовленостей
- •Програма
- •Програма
- •Робітничий рух на західноукраїнських землях Причини поширення:
- •Вимоги:
- •26. Розвиток культури України в другі половині xiXст.
- •Початкова освіта
- •Середня освіта
- •Наука. Природничі науки:
- •Гуманітарні науки:
- •3. Мовознавство і література.
- •4. Театр.
- •5. Музика.
- •6. Архітектура.
- •7. Образотворче мистецтво.
- •27. Суспільно-політичний, економічний і національний рух в Україні на початку XX ст. Економічний розвиток Наддніпрянської України на початку XX ст.
- •Створення українських політичних партій
- •28. Революційні події в Україні в 1905 – 1907 рр. Причини революції:
- •Перебіг подій
- •29. Соціально-політичний і економічний розвиток українських земель напередодні Першої світової війни. Столипінська політична реакція
- •Українські землі у складі Австро-Угорської імперії (Східна Галичина; Північна Буковина; Закарпаття)
- •Україна в Першій світовій війні Причини Першої світової війни
- •Національний рух на західноукраїнських землях у роки війни
- •Головна Українська Рада (гур), утворена 1 серпня 1914 р.
- •Союз визволення України (сву), утворений 4 серпня 1914р.
- •Загальна Українська Рада (зур), утворена 5 травня 1915 .Р
- •Українські січові стрільці
- •Наслідки війни
- •Українська революція (1917 – 1918 рр.)
- •10 (23) Червня 1917 р. — проголошення I Універсалу уцр.
- •Історичне значення і Універсалу:
- •7 (20) Листопада 1917 р. — проголошення III Універсалу уцр.
- •Перша війна радянської Росії проти унр
- •9 (22) Січня 1918 р. — проголошення IV Універсалу уцр. Причини проголошення IV Універсалу:
- •Основні положення IV Універсалу:
- •Наслідки:
- •Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.) Брестський мир та унр
- •27 Січня (9 лютого) 1918 р. — підписання Берестейського мирного договору між Україною та державами Четверного союзу.
- •Внутрішня та зовнішня політика п. Скоропадського
- •Причини падіння гетьманату п. Скоропадського
- •Утворення Директорії та повалення гетьманського режиму
- •Політичний курс:
- •Соціально-економічний розвиток:
- •Причини поразки Директорії
- •Створення зунр
- •Внутрішня та зовнішня політика зунр
- •— 22 Січня 1919 р. — проголошення у Києві Акта злуки зунр та унр (не був реалізований, але вдав велике значення для збереження ідеї соборності України).
- •Українсько-польська війна 1918-1919 рр.
- •Причини та наслідки падіння зунр
- •Політика радянського уряду в Україні в 1919 р.
- •Усрр і політика «воєнного комунізму»
- •Методи впровадження політики «воєнного комунізму»:
- •Наслідки політики «воєнного комунізму»:
- •Україна в другій половині 1919 р.
- •Політика більшовиків в Україні на початку 1920 р.
- •Варшавська угода між Польщею та унр
- •Радянсько-польська війна та Україна
- •Ризький мир
- •Другий зимовий похід військ унр
- •Розгром військ Врангеля
- •Махновський рух
- •Українська рср в умовах Нової економічної політики(1921 – 1928 рр.)
- •Причини переходу до непу:
- •Основні заходи непу
- •Голод в Україні 1921-1923 рр.
- •Культура України в 1921-1928 рр.
- •Радянська модернізація України (1929 – 1938 рр.)
- •Форсована індустріалізація
- •Завдання індустріалізації:
- •Промисловість України напередодні Другої світової війни
- •Наслідки індустріалізації:
- •Суцільна колективізація
- •Голодомор 1932-1933 рр. Причини:
- •Національне життя
- •Основні ідеї інтегрального (чинного) націоналізму
- •Українські землі у складі Румунії
- •Українські землі у складі Чехословаччини
- •Політичні течії Закарпаття
- •Проголошення Карпатської України
- •Україна під час Другої Світової війни (1939 – 1945 рр. ) Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі
- •Входження західноукраїнських земель до срср
- •Радянізація західних областей України
- •Україна в планах гітлерівських окупантів
- •Окупація території України гітлерівськими військами
- •Причини невдач Червоної армії на початку війни
- •Мобілізаційні заходи в Україні
- •Основні заходи мобілізації:
- •Окупаційний режим в Україні
- •Нацистський «новий порядок» в Україні
- •Рух Опору в Україні
- •14 Жовтня 1942 р. — створення упа (Української повстанської армії проводу оун), яка вела боротьбу як проти німців, так і проти радянської влади.
- •Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – на початку 50 – х років XX ст. Адміністративно – територіальні зміни.
- •Особливості відбудови
- •Голод 1946-1947 рр.
- •Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр. XX ст.)
- •Входження Криму до складу урср
- •XX з'їзд кпрс
- •Опір десталінізації
- •Поглиблення процесу десталінізації
- •Усунення м. Хрущова від влади
- •Україна у період загострення кризи радянської системи (середина 60-х — початок 80-х років XX ст.) Зміна політичного курсу країни після усунення м. Хрущова
- •Розвиток промисловості
- •Розвиток сільського господарства
- •Етносоціальний склад населення України
- •Рівень життя населення
- •Листопад 1976 р. — створення Української Гельсінської Спілки (угс).
- •Релігійне дисидентство
- •Розпад радянського союзу і відродження незалежності україни
- •Формування Народного Руху України
- •Формування багатопартійної системи
- •Вибори до Верховної Ради урср 1990 р.
- •Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.)
- •Спроби збереження федерації радянських республік
- •17 Березня 1991 р. — проведення референдуму щодо збереження срср. Особливості березневого референдуму 1991 р. В Україні
- •Національно-культурне відродження в Україні
- •Серпневий заколот 1991 р.
- •Україна в умовах незалежності (1991-2010 рр.)
- •Проблеми початкового етапу державотворення
- •Політика президента України л. Кравчука (1991-1994 рр.)
- •Дострокові вибори Президента й депутатів Верховної Ради (1994 р.)
- •Основні риси політики Президента л. Кучми:
- •Вибори до Верховної Ради України 1998 р.
- •Основні події
- •Наслідки «Помаранчевої революції»
- •Дострокові парламентські вибори до Верховної Ради 2007 р.
- •2010 Р. Відбулися чергові вибори Президента України.
- •Зовнішньополітична діяльність України
Особливості розвитку Слобожанщини
1. Залюднюється в середині XVII ст. в основному українськими козаками і селянами та кріпаками-втікачами з Московії.
Перші колоністи з'явилися на так званому Дикому полі в XV — на початку XVI ст.
Наступна хвиля колонізації пов'язана з козацько-селянськими повстаннями на Правобережжі першої половини XVII ст.
Особливо активно переселення відбувається після поразки козацької армії під Берестечком (1651 р.)та під час Руїни.
Для заохочення переселенців московський уряд надавав певні свободи — «слободи», зокрема звільнення від податків. Поселення стали називати слободами, а територію — Слобожанщиною. Виникають міста: Острогозьк, Суми (1652 р.), Охтирка, Харків (1654 р.) тощо.
Підпорядковувалася бєлгородському воєводі, посади гетьмана не існувало.
4. Сформовано п'ять полків: Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський.
5. Полковники обиралися на полкових козацьких радах ізатверджувалися царем; мали ті самі повноваження, що й у Гетьманщині. Полкова старшина обиралася довічно.
Соціальна структура населення Лівобережжя та Слобожанщини
Козаки — привілейований стан тогочасного суспільства: особисто вільні, звільнені від державних податків і повинностей, могли вільно проживати в містах і займатися ремеслом, торгівлею, промислами, мали спадкове землеволодіння. Козаки підлягали власному суду. Обов'язком козаків було нести військову службу за власний рахунок.
З другої половини XVIII ст. у зв'язку зі зростанням майнової нерівності козаки почали поділятися на дві категорії:
виборні— заможні козаки, що особисто несли військову службу;
підпомічники — небагаті козаки, які самі не служили, а допомагали виборним: виділяли кошти на придбання коней, зброї, одягу, давали провіант для армії, вели господарство старшини, брали участь у державних роботах.
Українська шляхта— панівний стан українського суспільства, який досить швидко злився з козацькою старшиною внаслідок поширення на неї старшинських прав і привілеїв.
Духовенство— привілейований стан; верхівка духовенства та монастирі мали великі землеволодіння, а також залежних селян на цих володіннях. Часто козаки засновували монастирі, які ставали культурними осередками краю. Духовенство користувалося великим впливом і брало участь у засіданнях генеральної ради.
Міщанство— напівпривілейований стан; міщани мали права та привілеї на самоврядування, становий суд, заняття ремеслами, промислами і торгівлею, але повинні були сплачувати податки й виконувати повинності на користь держави.
Селянство (посполиті)— найчисленніший не-привілейований стан. Унаслідок Національно-визвольної війни селяни отримали особисту свободу і право змінювати місце проживання, але не мали спадкової власності на землю. Працювали на старшину, шляхту й монастирі, сплачували податки продуктами і грошима. На Слобожанщині селяни сплачували податки до царської казни.
Розвиток господарства Сільське господарство було головним заняттям населення. В Україні вирощували зернові (жито, пшеницю, ячмінь, просо), горох, городину, технічні культури (коноплі, льон, тютюн тощо), займалися садівництвом. Наприкінці XVIII ст. з'явилися важкий плуг та соха на колесах.
У Гетьманщині селяни, козаки та міщани знаслідок війни отримали право займати вільну землю й обробляти її. Проте селяни не поспішали брати землю з державного фонду, тому що за неї слід було нести військову службу, і оселялися на землях старшини та церкви. Козацька старшина намагалася збільшити свої землеволодіння, захоплюючи наділи дрібних господарів і перетворюючи на спадкові «рангові» маєтки, Саме вона стала найбільшим землевласником. Поступово поширюється і набуває постійного характеру панщина, хоча за часів Національно-визвольної війни її замінили на чинш.
На Слобожанщині діяло право займанщини.
Займанщина — поселенці могли брати стільки землі, скільки могли обробити. Кожний полк мав фонд незаселених земель, із якого нові козаки могли отримати наділ. Селяни, як і в Гетьманщині. оселялися переважно на старшинських землях.
Поряд із землями, заселеними українськими переселенцями, на Слобожанщині існували маєтки російських поміщиків, пожалувані царем за службу. Заселяли їх привезеними з Росії кріпаками. Поступово посполиті українські селяни наближаються в своєму статусі до феодально залежних кріпаків.
Розвиток ремесел, торгівлі, промислів:ґуральництво (горілчаний промисел), млинарство, гутництво (виробництво скла), виробництво заліза, солеваріння. Ремісники виготовляли продукцію як для місцевих потреб, так і на продаж.
Привілеї в торгівлі (безмитна торгівля) належали козацтву, але нею займалися також купці, міщани і посполиті. Велася торгівля переважно на ярмарках. Чотири рази на рік ярмарки проводилися в Харкові, тричі на рік — у Сумах. Чимало товарів надходило з Росії та з-за кордону (із Польщі, Криму, Туреччини тощо).