Гетьмани розділеної України

Правобережна Україна		Лівобережна Україна
Павло Тетеря	1663-1665	Іван Брюховецький	1663-1668
Петро Дорошенко	1665-1677	Дем'ян Многогрішний	1669-1672
Юрій Хмельницький	1677-1681	Іван Самойлович	1672-1687

Гетьманування Павла Тетері (1663-1665 рр.)

Павло Тетеря був хрещеником Богдана Хмельницького; пізніше він одружився з удовою Данила Виговського—дочкою Б. Хмельницького Оленою.

Павло Тетеря був гетьманом Правобережної Ук­раїни, обраним після зречення Ю. Хмельницького.

Політика П. Тетері

1. Орієнтувався на Польщу, продовжуючи політику І. Виговського.

2. Спробував об'єднати Право- та Лівобережжя за до-помогрю поляків і кримських татар, але невдало.

3. Був змушений постійно приборкувати антигеть-манські виступи полковників. Не мав широкої підтримки українського населення.

4. Вимагав від Речі Посполитої:

1. забезпечити рівноправ'я православної та като­лицької церков;

2. підтвердити привілеї козацької старшини;

3. дозволити самостійні дипломатичні відносини з Молдовою;

4. розпочати мирні переговори з Московською державою.

5. У 1665 р. призначив наказним гетьманом М. Ханенка, проте так і не зрікся гетьманства до самої смерті. У 1666 р. виїхав до Польщі, але незабаром його було вигнано з країни, і П. Тетеря оселився в Молдові, ав1671р.був отруєний. За іншою версією, решту жит­тя прожив на Волині як шляхтич-землевласник.

Гетьманування Івана Брюховецького (1663-1668 рр.)

Гетьман Лівобережної України, обраний на Чорній раді», випередивши своїх конкурентів Я. Сомка і В. Золотаренка.

На Чорній раді Сомко і Золотаренко були заарештовані царським уповноваженим, а згодом за поданням нового гетьмана їх булострачено; ще близько 50 осіб відправлено до Сибіру.

Політика і. Брюховецького

Будучи майстром впливу на натовп, за роки пере­бування на Запоріжжі завоював авторитет серед ко­зацької бідноти, протиставляючи себе старшині, яку голота не любила. Саме Чорна рада остаточно розділи­ла Українську державу «на два береги».

1. Був першим українським гетьманом, що відвідав Москву і навіть одружився з московською княж­ною.

Уклав із Москвою Батуринські статті (1663 р.):

• підтверджено умови Березневих статей (1654 р.) і Переяславських статей (1659 р.);

• Гетьманщина забезпечує харчами московське військо в Україні;

• Україна повертає московським поміщикам се-лян-утікачів;

• українським купцям заборонено ввозити і про­давати тютюн і горілку в Московській державі, а хліб — на Правобережжі й у Кримському ханстві.

3. Протягом 1664-1665 рр. намагався встановити контроль над Правобережжям.

4. У 1665р. підписав ізМосковськістатті,якісуттєво обмежували політичні права України. Причини укладення: невпевненість І. Брюхо­вецького у своєму становищі, пошук підтримки.

Основний зміст

• Українські землі переходили під безпосередню владу московського царя.

• Вибори гетьмана можуть проходити тільки з дозволу царя і в присутності його представ­ників.

• Збільшено кількість московських військ в Україні; вони утримувалися за рахунок ук­раїнського населення.

• Збирання податків покладалося на царських урядників, причому податки надходили до царської казни.

• Українським містам повернуто грамо­ти на магдебурзьке право. Гетьман не мав права надавати містам самоврядування.

• Гетьманові було заборонено вступати в дипло­матичні відносини з іншими державами.

• Київський митрополит підпорядковувався Московському патріархату.

Результат: Україна фактично була підпорядко­вана царським воєводам, що викликало незадо­волення гетьманом навіть на Запорозькій Січі.

5. Підписав Андрусівське перемир'я (1667р.) між Московською державою та Річчю Посполитою:

• Правобережна Україна відходила до Польщі;

• Лівобережна Україна залишалася за Московсь­кою державою;

• Київ тимчасово контролював лівобережний геть­ман, згодом це місто мало відійти до Польщі;

• Запорозька Січ перебувала під спільним кон­тролем обох держав.

6. У 1668р., побоюючись втратити гетьманство через загальне незадоволення, заявив про вихід України з-під влади Москви і перехід під турецький протекторат, очолив антимосковське повстання розпочав переговори з П. Дорошенком, правобережним гетьманом.

Коли на Лівобережну Україну перейшли пол­ки П. Дорошенка, лівобережні козаки виступи­ли проти І. Брюховецького і вбили його. П. Доро­шенко наказав поховати гетьмана з почестями.