Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Повний курс лекцій з Історії України.docx
Скачиваний:
48
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
741.28 Кб
Скачать

Значення московсько-українського договору 1654 р.

Для України :

  • дозволив Україні збе­регти державність, су­довий, військовий, адміністративний устрій;

  • забезпечив Україні со­юзника для протисто­яння Речі Посполитій та Туреччині;

  • звільнив від релігійних утисків православну церкву;

Для Росії

  • збільшилася боєздатність армії за рахунок підкон­трольного козацького війсь­ка;

  • держава отримала нові ро­дючі землі й Сировинні ро­довища;

  • козацькі війська захищали Росію від турецько-татарсь­ких нападів;

  • казна поповнювалася за рахунок українських по­датків

Завершення війни

  • Польща не визнала Переяславський договір. Вона розірвала дипломатичні відносини з Москвою і роз­почала з Росією війну.

  • Березень 1654 р.— воєнні дії на території Брацлавщини, Волині, Поділля; безуспішна облога Умані польськими військами.

  • Червень-вересень 1654 р.— українська армія під командуванням І. Золотаренка звільняє від польсь­ко-литовського панування Білорусь. Водночас Крим­ське ханство укладає союз із Річчю Посполитою про­ти Московії та України.

  • Листопад-грудень 1654 р. захоплення польсь­кою армією Брацлава.

  • Січень 1655р.— битва під Охматовом; незважаючи на великі втрати, не надала переваги жодній стороні. Козацька традиція назвала місце битви Дрижиполем через морози.

  • Липень 1655р.— початок шведської інтервенції до Польщі з метою здобуття Балтійського узбережжя.

  • Вересень-листопад 1655 р.— облога Львова ко­зацькими військами; знята після сплати викупу львів'янами. Становище козацького війська усклад­нилося через вторгнення татарської армії на Поділля.

  • Листопад 1655 р.— під Озерною українсько-російська армія завдала поразки татарам; Кримське ханство знову стало союзником Б. Хмельницького.

У липні 1655 р. війну проти Польщі розпочала Швеція. За таких умов король Речі Посполитої запро­понував мир Б. Хмельницькому, але отримав відмо­ву. Натомість царський уряд погодився на пропо­зицію польських дипломатів. У вересні 1656р.Поль­ща і Росія, без участі української сторони, представ­ників якої навіть не пустили на переговори підписа­ли

Віленське перемир'я.

Його умови були такими:

  • припинялися воєнні дії між Московською держа­вою і Річчю Посполитою;

  • Москва і Польща мали вести спільні воєнні дії про­ти Швеції, яка в цей час напала на Польщу;

  • московський цар Олексій Михайлович отримав можливість бути обраним польським королем після смерті Яна Казимира.

Таким чином, антипольський союз України і Мо­скви фактично втратив силу. Б. Хмельницький по­чинає новий тур переговорів про укладення ко­аліції проти Речі Посполитої, маючи намір розірва­ти відносини з Московською державою. Але 6 серпня 1657 р. Б. Хмельницький помер, залишивши Україну в оточенні ворогів її незалежності та без гідного на­ступника.

12. Соціально – економічне та політичне становище України в другій половині XVII ст.

Зміни в українському суспільстві внаслідок Національно-визвольної війни

  • Польську шляхту як панівний клас замінило козац­тво, а козаком, за традицією, міг стати кожен. Згідно з московським переписом 1654 р., близько половини дорослого чоловічого населення становили козаки. Так, межі між суспільними станами стали розмити­ми, а ідея суспільної рівності набула небаченого для Східної Європи розмаху.

  • Значно покращилося становище селянства. Се­ляни відвоювали особисту свободу, право розпо­ряджатися власним майном, переселятися коли і куди завгодно. Проте вони мусили виконувати певні повинності на користь Війська Запорозько­го: забезпечувати його транспортними засобами, провізією та сплачувати податки.

  • Чимало української знаті та заможних козаків обійняли високі посади і використовували їх для зміцнення свого впливу та достатку. Гетьмани тільки сприяли цьому, роздаючи землі та посади. Таким чином, старшина перетворюється на зе­мельних магнатів. Як наслідок, у суспільстві ко­зацької України назрівала громадянська війна.

  • Міста відіграли відносно незначну роль у пов­станні, їхні відносини із селянами та козацтвом були обмежені. Величезна кількість містечок по­трапила під владу місцевої старшини і мала спла­чувати мито за торгівлю, тоді як козаки цього не робили.

  • На відміну від міщан, православне духовенст­во підтримувало з козацькою верхівкою дружні відносини. Хмельницький та його наступни­ки підтверджували права монастирів на землі, обов'язок селян виконувати трудові, повинності на користь церкви.

  • Залишилася низка складних політичних проблем, пов'язаних передусім з українсько-російським союзом. Серед козацької старшини тривали су­перечки щодо можливого зовнішньополітичного партнерства: залишатися з Москвою, повертати­ся до Речі Посполитої чи шукати союзника серед інших держав.