Причини поразок селянсько-козацьких пов­стань:

— як правило, вони починалися стихійно, без ретельного планування;

• головна мета — помста кривдникам, а не реалізація певної програми;

• селяни-повстанці не йшли далі своєї місце­вості;

• старшина та реєстровці схилялися до переговорів, а не до рішучих воєнних дій;

• козацька армія поступалася польській у стратегії, озброєнні, було краще вимуштрованне.

Наслідки повстань:

• реєстрове козацтво позбавлено самоврядуван­ня: полковниками могли бути тільки поляки, очолював військо не гетьман, а спеціальний ко­ролівський комісар;

• козаки передавали полякам артилерію та війсь­кові відзнаки;

• обмежено територію розселення козаків;

• на Дніпрі відбудовано Кодацьку фортецю;

• на території України постійно перебувало польсь­ке військо;

• нереєстрові козаки перетворені на кріпаків, по­силився феодальний гніт (збільшились панщина, податки з міст);

• масові втечі населення від польської розправи на територію Росії — на Дон і Слобожанщину.

8. Розвиток культури України в литовсько-польську добу. Загальна характеристика становища православної церкви

• Формально церква визнавалася рівноправною, мала урядові «вольності та привілеї».

• Вищих церковних посадовців призначав король за гроші, заслуги перед державою чи борги дер­жави перед особою. У другій половині XVI ст. жоден митрополит не був обраний церковним собором.

• Державні та світські особи постійно втручалися. в церковні справи: судили священиків, не призна­чали настоятелів, щоб самим отримувати доходи з церковних маєтків, обкладали церкву високими податками тощо.

Реформаційний і контрреформаційний рухи в Україні в XVI — першій половині XVII ст.

Реформація — антикатолицький рух за переоблаштування і церкви. У XVI ст. країни Європи були охоплені Рефор­мацією, її учасники виступали:

• проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя;

• за зменшення впливу церкви і духовенства;

• за здешевлення церкви і спрощення церковних служб.

Унаслідок Реформації виник протестантизм— третій напрямок у християнській релігії (після като­лицизму і православ'я).

Із 30-40-х років XVI ст. реформаційні ідеї про­никають в Україну. Вони поширюються передусім серед шляхти й міщан Волині, Поділля, Галичини, а згодом і в Києві.

В Україні найбільше поширюються такі протес­тантські напрямки:

— кальвінізм,що його засновником був Жан Кальвін, не набув прихильників у народі, про­те було створено близько 100 протестантських общин. До них входили передусім представники шляхти, в тому числі таких родин, як Потоцькі, Радзивілли, Вишневецькі.

— соціанство,теоретиком якого був Фавст Соціан. Він сповідував ідеї про свободу й духовну чистоту людини, людську природу Ісуса Христа, неприй­няття ікон у богослужінні, необхідність ліквіду­вати смертну кару. Соціани відкривали школи, друкарні, поширювали літературу; їхніми покро­вителями виступали князі, посадовці. ' Реформація знайшла відгук у діяльності братств,що були засновані у Львові (1586 р.), Рогатині, Га­личі, Вінниці, Лубнах, Києві (1615 р.), Луцьку та в інших містах.

Братства—громадські релігійні об'єднання православних українців (міщан, духовенства, козаків, шляхти).

Мета діяльності братств:захист національно-релігійних прав українців, протистояння покатоли­ченню та полонізації українського народу.

Заходи братств:

• виступали за право міських общин брати участь в управлінні церковними справами, контролювати діяльність вищого духовенства;

• захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху;

• займалися просвітницькою діяльністю: створен­ням шкіл і друкарень.

Кожне братство мало свій статут, який виводив організацію з-під влади єпископів.

Засади Реформації вплинули на опір наступу ка­толицизму та розвиток власне Української право­славної церкви. Ідея перекладу Біблії народною мо­вою реалізована в україномовному Пересопницькому Євангелії (1556-1561 рр.), створеному на Волині: як відомо, однією з ідей Реформації є переклад Святого Письма рідною мовою.

Але вже наприкінці XVI ст. у Польщі починається наступ католицької церкви на своїх противників — Контрреформація.

Напрямки контрреформаційної діяльності

— У1569 р. на українських і білоруських землях по­чинає діяти Єзуїтський орден, представники яко­го схиляють на свій бік різні верстви населення, навіть тих, які вже стали протестантами.

• Із 70-х років XVI ст. починає формуватися мере­жа єзуїтських колегій — навчальних закладів на основі католицького віровчення. Вони давали ви­сокий рівень освіти й успішно конкурували з про­тестантськими школами.

• Поширюються ідеї об'єднання (унії) Православної й католицької церков, які підтримують як пред­ставники католицького, так і православного духо­венства.