Україна в умовах незалежності (1991-2010 рр.)

Основні державотворчі процеси

Законодавча влада

Виконавча влада

Судова влада

↓ ↓ ↓

Верховна Рада (парламент), на місцях — обласні, районні, міські, селищні ради

Кабінет Міністрів (уряд), міністерства, відомства, державні комітети, місцева державна адміністрація, виконкоми

Верховний Суд України, загальні, арбітражні, військові суди (згодом — Конституційний Суд)

Головою держави в Україні є Президент. Він гаран­тує державний суверенітет, територіальну цілісність України, дотримання Конституції України, прав і сво­бод людини й громадянина.

8 жовтня 1991 р. — закон «Про громадянство України» (громадянином України міг стати кожний, хто проживав на її території та не був громадянином іншої держави).

1 листопада 1991 р. — «Декларація прав національ­ностей України» (всім народам і національним групам гарантувалися рівні права, 25 червня 1992 р. — за­кон «Про національні меншини в Україні» затвер­див право кожного народу на культурно-національ­ну автономію).

4 листопада 1991 р. — закон «Про державний кор­дон України» (визначено кордони держави, порядок їх охорони й перетину).

6 грудня 1991 р. — закон «Про збройні сили України» (військові добровільно складали присягу на вірність українському народові, решта отримувала можливість звільнитися в запас або перейти на служ­бу до армії будь-якої країни).

Початок січня 1992 р. — введення в обіг власної грошової одиниці (спочатку купонів багаторазового використання, азі вересня 1996 р. — гривні).

Січень — лютий 1992 р. — затвердження держав­ної символіки України: Державний герб (малий) — тризуб, Державний прапор — синьо-жовтий, Держав­ний гімн — музика М. Вербицького на слова П. Чубинського (у повному обсязі зі словами затверджений тільки 6 березня 2003 р.).

Створені також Національний банк України, служба безпеки (СБУ), Українська фондова біржа, посольства й консульства та інші важливі державні інститути.

Проблеми початкового етапу державотворення

• Непідготовленість українського суспільства до державотворчих процесів.

• Відсутність чіткої концепції державотворення.

• Незавершеність розподілу функцій між різними гілками влади.

• Виникнення великої кількості партій без чітких політичних засад, боротьба між ними.

• Опір консервативних сил.

• Тісний зв'язок економіки України з народно­господарським комплексом колишнього СРСР тощо.

Політика президента України л. Кравчука (1991-1994 рр.)

• Втілення ідеї незалежності України в життя.

• Очолив державотворчі процеси на першому над­складному етапі.

• Не допустив, завдяки поміркованій політиці, ви­плеску соціальної напруги (як це сталося у деяких пострадянських країнах).

• Не зміг реалізувати обіцяну під час виборчих пере­гонів програму глибоких соціально-економічних перетворень.

Дострокові вибори Президента й депутатів Верховної Ради (1994 р.)

Причини:

• загострення протистояння між Президентом, уря­дом і Верховною Радою;

• наростання економічної кризи в державі (без­робіття, інфляція, борги по зарплатні тощо);

• невдоволення населення погіршенням умов жит­тя (у червні 1993 р. почали страйкувати шахтарі Донбасу, згодом страйк охопив'інші регіони).

• Особливості виборів до Верховної Ради:

• вибори були позачерговими;

• відбулися в березні 1994 р;

• проводилися за мажоритарною системою, а не за

партійними списками;

Мажоритарна виборча система — виборча система, за якою враховуються голоси виборців, подані за кандидата, який одер-1 жав більшість голосів у конкретних виборчих округах.

— велика кількість претендентів на один депутат­ський мандат, наслідком чого була дуже напруже­на боротьба під час виборчих перегонів.

Результати виборів до Верховної Ради:

КПУ — 25 %; Рух — 5,9 %; Селянська партія — 5,34 %; СПУ — 4,15 %; безпартійні — 55,6 %. Незначну кількість місць отримали представники УРП, СДПУ, УХДП, Партії праці та ін. Пропрезидентські сили за­знали значної поразки. Прорахунки влади знову зро­били привабливими гасла комуністів і соціалістів. Особливості виборів Президента:

• відбулися в червні — липні 1994 р;

• зареєстровано 7 кандидатів на посаду Президента;

• відбувалися в 2 тури (в першому жоден із кан­дидатів не набрав більше 50 % голосів; до друго­го вийшли Л. Кравчук — 37,68 % і Л. Кучма — 31,25 %).

Результати виборів Президента: переміг Л. Куч­ма, який набрав 52 % голосів (14 млн 660 тис). 19 лип­ня 1994 р. він склав присягу на вірність українському народові й офіційно став Президентом України.