Нацистський «новий порядок» в Україні

Травень 1940 р. — розробка німцями плану «Ост», який передбачав такі заходи:

• германізацію та колонізацію території Східної Європи, у тому числі й українських земель;

• фізичне знищення частини слов'янського насе­лення;

• перетворення найвитриваліших і здорових пред­ставників слов'янства на рабів;

масовий терор проти євреїв та циган; холокост;

Холокост — загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми посібниками в Німеччині й на захоплених І територіях у 1933-1945 рр.

— масова депортація населення Західної України до Сибіру і т. ін.

Згідно з планом на окупованій території України німці встановили «новий порядок».

«Новий порядок»—жорстокий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими І розстрілами і депортацією місцевого населення.

Основні заходи «нового порядку»:

• скасування чинності радянського законодавст­ва, введення німецького кримінального права і судів;

• запровадження комендантської години;

• дискримінація українського населення;

• тотальний терор (трагедія Бабиного Яру в Києві, Дробицького Яру — в Харкові, знищення насе­лення у Янівському концтаборі; всього в Україні існувало 180 великих концтаборів! 50 гетто);

• примусова мобілізація робочої сили в Німеччину (2,5 млн. чол.);

• економічний визиск України (вивезення хліба, продовольства, устаткування заводів і фабрик, культурних цінностей і навіть чорнозему до Німеч­чини);

У Німеччину були вивезені унікальні музейні експонати з Києва, Харкова, Львова, Одеси. Тільки з фондів АН України було відправ­ці близько 320тис. рідкісних книжок.

• збереження колгоспної системи під новою назвою «общинні господарства» (за винятком західно­українських земель);

• використання примусової праці місцевого насе­лення тощо.

Нелюдський «новий порядок» призвів до ор­ганізації руху Опору фашистським загарбникам на окупованих територіях.

Рух Опору в Україні

Рух Опору — антифашистський національно-визвольний рух у роки Другої світової війни проти німецьких, італійських японських окупантів та їхніх союзників.

Радянська течія

— Партизанський рух (1942 р. — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем; діяльність в Україні пар­тизанських загонів на чолі з О. Сабуровим, О. Федоровим, М. Наумовим, С. Ковпаком та ін.).

— Підпільний рух (діяльність в Україні в роки війни 23 обкомів КП(б)У та 9 підпільних обкомів комсо­молу, усього діяло понад 3,5 тис. підпільних ор­ганізацій і груп).

Форми боротьби:

• диверсії на комунікаціях ворога, знищення ліній зв'язку, доріг, мостів;

• розгром ворожих штабів, гарнізонів, комендатур тощо;

• збір розвідувальних даних;

• розповсюдження листівок, газет із закликами до боротьби проти окупантів;

• визволення військовополонених та порятунок людей від вивезення на каторжні роботи до Німеччини;

• рейди в тил ворога.

У результаті партизанський та підпільний рухи перетворилися на важливий чинник перемоги над ворогом.

Національна течія

— Оунівський рух, у якому в 1940 р. відбувся розкол на ОУН(М) на чолі з А. Мельником та ОУН(Б) на чолі з С. Бандерою. Члени ОУН не зійшлися в по­глядах на методи досягнення мети — створення незалежної України: бандерівці робили ставку на власні сили й активні методи боротьби, а мельниківці покладали великі надії на Німеччину.

• Бандерівці у згоді з німецьким командування ство­рили батальйони «Роланд» (на чолі з Є. Побігущим) та «Нахтігаль» (на чолі з Р. Шухевичем).

• 30 червня 1941 р.— прийняття у Львові «Акта проголошення відновлення Української держави » та формування уряду на чолі з Я. Стецьком (Гітлер виступив проти самостійної Української держави; новостворений уряд був розігнаний, С. Бандерата Я. Стецько заарештовані).

• 5 жовтня 1941 р. — створення мельниківцями у Києві Української національної ради на чолі з М. Величковським, яку розглядали як пе­редпарламент майбутньої Української держави (у листопаді 1941 р. її діяльність була забороне­на гітлерівцями).

• Осінь 1941 р. — репресії проти оунівців і як на­слідок — перехід оунівців до боротьби з німцями.